
Sign up to save your podcasts
Or


Історія Діани почалася задовго до служби чоловіка: з дитинства без батька й мрії, що у власній родині так не буде. Вона розповідає, як дізналася про другу вагітність майже одночасно з тим, як чоловіка покликали служити, як народжувала й виховувала сина без нього поруч, і як старша донька мовчки переживала його відсутність. У цій розмові — про паніку, яка приходила без попередження, і про молитву як спосіб протриматися день. Але це історія й про те, що приходить після: полегшення, яке Діана відчула, коли переставала боротися сама і починала молитися. Про зустріч з іншими жінками, що чекають, — і відчуття, що вона не сама. Це чесна розмова про те, що залишається, коли хтось іде, і про те, звідки береться сила йти далі.
Support the show
----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr
Героїня завершує свою розповідь словами «з любов’ю, ваша Тоня» — це закінчення гарно резюмує монолог. У цьому епізоді просто відчувається любов у кожній чесності, яку розказала героїня.«Я навчилась просити про допомогу» — це натхненна історія про вже всім відому реальність. Про участь у війні Тоня з чоловіком говорили завчасно — задовго до того, як почалася повномасштабна. Про те, як вони планували діток. Про стосунки та домовленості.Це про нагороду за «я впоралась», і як він підтримав її в цьому. Про те, як вона сама собі допомагає на багатьох етапах шляху.Щирість, чесність і багато любові — цей епізод стане відкриттям для кожної і кожного, хто його слухатиме.
Support the show
----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr
У цій історії спектр рутини — від побутових звичок, які тепер доводиться проживати самій, до переживань, яким немає назви. Дарія розказала про всю глибину власного пошуку та усвідомлення того, що вчитись новому життю треба самотужки. У цьому епізоді про:
І звичайно ж про вдячність за підтримку та нові виклики життя, які вдалось пройти.
Support the show
----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr
Слухаючи цей епізод, ви відчуєте себе в гостях у Аліни — настільки просто та глибоко про вже звичні речі через призму своєї родини ще треба вміти розказати.
Слухаючи цей епізод, ви відчуєте себе в гостях у Аліни — настільки просто та глибоко про вже звичні речі через призму своєї родини ще треба вміти розказати.
Ключовим, окрім самої історії прийняття та викликів, тут, мабуть, буде історія про те, чому дружину може дратувати, коли люди регулярно запитують "як там він?". Ні, не тому, що не хочеться комунікації — просто хочеться, аби вона була коректною для всіх сторін. І в цьому геть ніхто не винен, проте вчитися треба усім.
А ще в цьому епізоді — традиційно про довіру і те, як вона викарбовується. Про те, як вчилася жити сама, і чого вартували сльози в порожній квартирі.
Наприкінці вас чекають настанови, підбадьорення та підтримка, тому мотивація дослухати буде шаленою.
Support the show
----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr
Це одна з історій, яку вдалось записати не з першого разу. У ній повноцінне дослідження болю та висновки про його роль у житті. Адже його присутність не означає проблем із вірою, а навпаки перевіряє її. Ця історія про трьох, син Нелі та Андрія став важливим героєм історії, буде без спойлерів, просто послухайте це. А ще Неля вчилась не скучати кожного дня, знову слухати музику в машині і не сумувати за побаченнями. Виявилось що існують прості методи порятунку, що роблять голову тихою, і тут про них теж. У цьому епізоді ви вкотре будете чути про те, як клішовані фрази людей поруч не здатні вилікувати, а лише додають самотності. Як виявилось, люди можуть допомогти практично, але на жаль, з болем ти маєш працювати час. Загалом обов'язково діліться враженнями та переживаннями, це цінно.
Support the show
----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr
У цій розповіді багато правди про те, яким буває повернення.
І про те, як власний біль вчить не тікати від болю інших.
Цей епізод про розгубленість — і про людей, які зустрічаються одне одному саме в ній.
Анастасія розповідає про те, як чекала. Як рятувалися зустрічі раз на три місяці. Як просила Бога, щоб якщо забере її — то раніше за всіх. Як не хотіла лишатися сама, бо потрібен був хтось, хто запитає: «Ти їла?»
Анастасія чекала, щоб було за кого вхопитися. Але коли чоловік повернувся — виявилось, що це теж важко.
Support the show
----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr
Це не класична історія, тому що в ній розлука не була довгою. Хоча, певно, в таких випадках час відчувається інакше — і про це розповідає Майя. Коли робиш все що маєш, але на автоматі і без душі. Коли їси, але їжа зовсім без смаку. Коли він завжди був поруч, ви йшли разом, а тепер ніби не можна. У цьому епізоді — про рішення, яке перевернуло хід і не стало популярним для оточення, проте точно стало фундаментом родини. Бо саме важкість із повним розумінням того, що це Божа воля, рятувала у найскладніші моменти. Ця історія не про популярні рішення і точно не про класичний шлях, але в ній багато сили та впевненості.
Support the show
----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr
Аліна будувала своє життя як дружина пастора, але коли чоловіка мобілізували, здавалось, що того минулого вже не існує. Разом з іншими епізодами, цей поєднує те, що більшість сімей певною мірою були готові та обговорювали сценарії. Але коли все стається, ця підготовка ніби втрачає сенс, бо все падає з рук. Аліна ділиться тим, як вони разом вирішували питання переїзду, щоб бачитись частіше, і як цього не розуміло оточення. Тим, як сумує донечка, і як це — залишатись самою зі своїми проблемами. Епізод, у якому все те, чому не хотілося б вчитись, стало побутом, і як те, що раніше дивувало чи засмучувало, стає нормою. «Хотілося б закінчити мотивуючою фразою, але в мене їх немає» — говорить Аліна.
Support the show
----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr
У цьому епізоді Іра, сестра гранатометника 93-ї бригади «Холодний Яр», говорить про перші дні після дзвінка: дорогу до мами, пошук довідки, кабінети, черги, байдужість і документи, які доводиться буквально виборювати. Про момент, коли ти стаєш тією людиною, яка бере на себе всю відповідальність, бо більше нікому. Іра детально розповідає про життя, в якому ти робиш усе можливе: ведеш записи, телефонуєш, шукаєш, домовляєшся — але в якийсь момент настає тиша, і залишається тільки чекати. І це чекання — з дзвінками з незнайомих номерів, від яких одночасно хочеться відповісти й страшно почути відповідь. Поруч із цією невідомістю поступово з’являється інше відчуття — не гучне, але відчутне. Те, що дозволяє не зупинятися і продовжувати жити навіть тоді, коли відповідей досі немає.
Support the show
----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr
Дана — дружина військового льотчика, його особисту історію ви могли чути в одному з останніх епізодів “Чому ми змогли?”. Дана розповідає про перші ротації після весілля, самотність у порожній квартирі, нічні тривоги під час його польотів, зламані очікування й розмови, до яких не готує жоден досвід — навіть розмову про поховання. Епізод про життя поруч із війною, внутрішню боротьбу, віру, підтримку і те, як навчитися жити, коли поруч немає того, кого любиш.
Support the show
----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr
From the publisher's feed
Ми вирішили голосно озвучити серця тих жінок, яким довелось перебудовувати своє життя КОЛИ ВІН ПІШОВ. Він — це син, батько, брат, чоловік чи наречений, він — це військовий який зробив…
У кожному епізоді звучатиме одна історія, пронизана болем і надією, і ми хочемо аби кожна залишилась у вашому серці. Ми не задавали запитань, і не створювали сценарію — ми просто попросили залишитись наодинці з мікрофоном і розказати те, що давно мало бути почутим.
Це те, про що бояться і соромляться говорити, і те, до чого на жаль нам потрібно прикладати частину свого серця.
Будь ласка, розкажіть нам, як вам подкаст і що саме вас зачепило, а також поділіться ним зі своїм оточенням.

14 Listeners

10 Listeners

5 Listeners