Це епізод про втрату. Віталія розповідає історію свого брата Юрія — ким він був, як жив і чому його справа продовжує жити далі. Про Маріуполь, очікування звʼязку і той момент, який назавжди змінює все.

У цій розмові — надія й вигадані легенди, якими хотілось заспокоїти маму, і тиша, в якій залишаєшся сам. Про нерозуміння з боку інших і маленькі знаки віри, які тримають, коли більше нічого не тримає.

Це історія про біль, який не зникає, але вчить жити інакше. Про сенс, сильніший за страх і плани. Історія, що триває.

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

Цей епізод доводить, що формат монологу — без ведучого та підготовлених питань — перемагає в битві за щирість. Історія Катерини — це спроба тисячний раз почати спочатку, коли всередині одночасно шепоче: «Нецікаво… Занадто особисте… Скажи правду…» Катерина говорить про реальність, у яку її вкинуло рішення чоловіка піти на війну: вагітність у блекаутах, хаос думок, відчуття самотності й побут, який тримаєш на собі, навіть коли вже не маєш сил. Але поруч із цим — і про красу, і про силу, що народжуються з болю, який став не наслідком, а процесом. Так, у цьому епізоді ви почуєте про біль — але він не головний герой. Головне тут — рішення бути поруч не з обов’язку, а з любові. Це історія про пошук себе між обставинами та страхами, про розчарування й водночас про вдячність донечці, про маленькі перемоги й власну правду, яка нарешті тішить. Це чесно. Бо знімає всі шаблони й відкриває нам справжню жінку, яка, підтримуючи чоловіка, вчиться підтримувати й себе. 

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Неймовірна благодать — бачити сценарій Бога у великій кількості обставин, що ніби перетікають одна в одну. Історія Зейнаб і Богдана саме про такий формат стосунків Бога і людей. Як і в кожному епізоді проєкту, у їхній розповіді поєднані страх, перемішаний із тривогою, та велика надія і впевненість, що Бог зараз тут. Це історія про вибір та пошук, про шанс і його втрату, а ще — про сміливість зупинитись там, де легше було б бігти. Зейнаб дуже гарно підкреслила пошук розуміння між чоловіком і дружиною, коли кожен переживає свій рівень стресу. І насправді ви будете вражені тим, наскільки точно вона передала, як Бог своєю рукою може влаштувати те, на що ми самі не здатні. Ну і, звичайно, про самостійний побут та його особливості. 

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

Це дуже проста й чуттєва історія про рішення та чекання водночас. Валентина розповіла про те, як віра в Бога й довіра Йому допомагають бачити світло навіть на затемненому шляху.
Повна історія мобілізації та служби чоловіка переплітається з особистими переживаннями та надією.
Тут і про тяжкий газовий балон, і про те, як чоловік учив родину жити, коли він далеко. Про рибалку та вудочки, які чекають, доки тато повернеться, щоб робити це разом.
Світла та надихаюча історія справжньої віри.

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Це перший епізод у сезоні, у якому до мами приєднається її маленька донечка. Історія про любов і відданість, про сімейне життя, яке з початку 2014 року було присвячене захисту країни. Катерина чесно ділиться їхніми мріями, планами й тим, як досі відчуває присутність чоловіка поруч. Тут і спогади про вибір імені для донечки, і біль від того, що сім’єю з трьох вони були лише п’ять місяців. Про недоречне «час лікує» й про усвідомлення: біль завжди поряд, але він — не ми. Катерина продовжує громадську та волонтерську діяльність і працює над проєктом пам’яті свого чоловіка. 

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Кожна історія надихає по-своєму. Але ця особлива тим, що в ній можна ретельно простежити, як Бог посилав людей, обставини та рішення у найпотрібніші моменти. Особливо підбадьорює те, як Олена розповідає про наслідки служіння її чоловіка: попри втому й виклики, вона свідчить про зміцнення їхніх стосунків, навіть на відстані. Ця історія наче класична: у визначений момент довелося приймати складні рішення, взяти на себе частину робочих та церковних обов’язків чоловіка. Але водночас вона незвична — своїми плодами, яких ніхто не очікував. Попри свідому позицію з самого початку, чого саме очікувати — не знав ніхто. Та Бог поступово й дуже точно відкривав Свою волю й ролі кожного в ній. Я впевнений, що ілюстрації, які Олена використала у своєму монолозі, будуть знайомі багатьом. Адже важкі рішення та шлях із ними проходив кожен із нас. Ця історія не схожа на інші, але, як і кожна розповідь, стане великою підтримкою для багатьох жінок. Я точно знаю: ця відвертість не даремна. Вона запалює серця тих, хто торкається її й не проходить повз. 

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Історія Маргарити та Віктора незвична. Це відчувається вже з перших хвилин монологу, але головне зовсім не в цьому. У цих кількох хвилинах можна почути, яким буває кохання на відстані, і наскільки сильним стає страх, коли ця відстань зростає. Вони ніколи не обіймалися й не трималися за руки, у них не було спільних фото чи друзів, зате було величезне кохання. Разом вони вчилися довіряти Богу, разом робили вирішальні кроки. Та чекати тепер доводиться їй одній. Бо це історія про полон — у всіх його сенсах. Маргарита вірила нареченому й Богові. Так легше було переживати радість змін і долати глибокий страх. Його рішення засуджували інші: більшість казала, що християнину не місце на війні. А коли Віктор зник, то і це осудження, і безліч інших труднощів лягли на плечі Маргарити. Вона переслуховує його голосові й перечитує повідомлення — аби відчути, що він поруч. Віктор зник на початку травня. І на момент цієї публікації новин про нього немає. 

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

Кожен новий епізод — це чиєсь відкрите серце, оголена правда і те, що довго ховалося всередині.
Я не знаю, як можна так сильно вірити Богові, щоб молитися і дякувати так, як це робить героїня цього епізоду.

Сьогодні Надія розповіла нам про свого сина.
Але якщо слухати уважно — можна почути історію всіх мам нашої країни.

Це історія мами, яка відчуває на відстані, без слів і без додаткових пояснень.
Це сповідь про повагу до вибору своєї дитини.
Це сповідь про те, як Бог діє в нашому житті навіть тоді, коли ми не хотіли би саме такого сценарію.

Тут про те як син сказав що йде на війну, а потім матері повідомили що він зник і вже не повернувся.

Ці історії даються дуже важко.

Будь ласка — вчімося цінувати, дякувати, вірити й довіряти Богові.

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Це — неймовірна й чесна історія. В ній одночасно звучить стійка надія і порожнеча в очах дитини, яка відпускає тата. Я захоплююсь чоловіками й жінками, які не просто прийняли рішення і платять за нього ціну, а ще й готові ділитися цим з іншими. Каті довелось відпустити свого чоловіка ще у 2022 році. Але й досі вона пам’ятає його слова перед виходом і погляд, з яким він прощався. Дивовижно, але цей епізод — як і кожен з попередніх — попри жорстку правду, містить те, за що можна вхопитися, щоб зрозуміти: Бог говорить і діє навіть у темряві. Тут — про спільні мрії і другу дитину. Про години очікування повідомлень і пошуки Божої вірності серед буднів, з якими маєш справлятись сама. Запрошую вас розділити досвід Катерини — і залишити свої слова підтримки в коментарях. Вони справді можуть бути важливими. 

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

Тяжко пояснити наскільки практичним вийшов це монолог. Тут і про першу розмову, прощання та доньку, шо росте без тата. Про про практичні кроки та які були на початку, і які тримають зараз. Про те як Бог посилає тих хто не справляється, щоб навчитись справлятись з собою. Про те, як проплакувати і записувати потреби, щоб допомогти. Тетяна спробувала пояснити що це таке бути серед інших людей, і чому інші можуть вважати тебе дивною. У цьому епізоді як завжди можна поплакати, але однозначно в ньому багато надії. 

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr