Коли Він Пішов

Тяжко пояснити наскільки практичним вийшов це монолог. Тут і про першу розмову, прощання та доньку, шо росте без тата. Про про практичні кроки та які були на початку, і які тримають зараз. Про те як Бог посилає тих хто не справляється, щоб навчитись справлятись з собою. Про те, як проплакувати і записувати потреби, щоб допомогти. Тетяна спробувала пояснити що це таке бути серед інших людей, і чому інші можуть вважати тебе дивною. У цьому епізоді як завжди можна поплакати, але однозначно в ньому багато надії. 

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Прослуховуючи монологи вперше, без звуку та монтажу, мені чутно, як кожна героїня ковтає повітря. Повітря, просочене безсиллям, болем та незвіданістю завтрашнього дня. Це дуже зворушливо чути, коли людина відхиляється від мікрофону, плаче, а потім повертається до нього знову. Я тішуся, що кожна сама собі обирає формат: хтось розповідає повну історію, хтось — уроки, які вдалося засвоїти, а Тетяна поділилася своїми "опіками" — речами, що залишили відчутний спогад до сьогодні. Це не просто набір спогадів — це речі, які тепер назавжди будуть одночасно наповнювати болем і паралельно мотивувати на довіру до Бога. Це коротка, але дуже тонка розповідь про те, якою стає жінка, коли гине її чоловік. Про те, як бути дружиною, яка більше не піклуватиметься, і мамою, яка не зможе стати татом для своєї дитини. Тетяна розказала що навчилась сама собі купувати квіти, сама справлятись з господарством, але татом бути не зможе. Тетяна каже що час не вилікував, але відкрив нову людину, яка далі бачить як Бог використовує її для життя та служіння. 

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

Це історія про невідомість, про свіже повітря, коли тобі дзвонить той, кого ти чекаєш, та про любов, якою можна було б пишатися.

Хтось зі сторони міг би сказати, що це випадок, але моє серце тішиться, коли герої вбачають у своїх історіях план Бога.
Сніжані дуже майстерно вдалося передати своє серце образами та ілюстраціями, які зрозуміє кожен слухач — навіть, почувши цю історію вперше.

Сьогоднішній епізод — в деякій мірі про прощання, про те, як до нього неможливо підготуватись, і як його можна пережити.
Про те, чому дружини військових схожі на камінчики на морі, та про такий простий і очікуваний сюрприз, який не відбувся.

Це дуже щира та чесна розповідь, у якій є місце одночасно розпачу, надії та вдячності.
А ще — звичайно — не зайве нагадування про те, як важливо контролювати, що ти говориш, і кому.

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

Це історія, що почалася, коли їм було по 15 років, але не закінчилася навіть тоді, коли Вадим загинув як герой. Сьогодні Юля розповіла про смерть коханого, яка не виявилася помилкою, про яку вона так мріяла. Про те, як їй сказали те, до чого вона не була готова і чого не хотіла чути. Це епізод про дружину, яка довірилася навіть тоді, коли самій було боляче, та про чоловіка, який знав, чому і для чого йому треба йти туди, де страшно. Кожен епізод насправді — про тяжкі розмови та складні питання. Але Юля поділилася своїми думками про те, як розмови про смерть та похорон переслідували її не безпідставно. Юля вела телеграм-канал, у якому була лише вона, щоб коли Вадим повністю повернеться… Але цього так і не сталося. А ще — це історія про силу та мотивацію, яку може дати лише Бог, бо людська сила в таких випадках ніколи не працює. 

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

 «Коли чоловік пішов, тепло в хаті стало моїм обов’язком.» – Діана Любота Це дивовижна сповідь про радість вибору та страждання від самотності одночасно. Тут немає висновків, бо історія триває, але є неймовірна сила – із мокрими очима та шаленою довірою всього, що є, в руки Бога. Це приклад того, як любов допомагає відпустити, як знати, наскільки сильно ти тримаєшся і на що готовий. А ще в цьому епізоді дуже яскраво показана картина рішення чоловіка і прийняття цього рішення дружиною. Обов’язково діліться своїми думками, побажаннями та словами вдячності Діані в коментарях. 

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Ми вирішили голосно озвучити серця тих жінок, яким довелося перебудовувати своє життя, коли він пішов. Він — це син, батько, брат, чоловік чи наречений. Він — це військовий, який зробив крок. Сьогоднішній епізод має неочікувану, але від того ще гострішу тематику. Сестра загиблого героя розкриє таємницю того, як пів року здаватися сильною — але лише для інших, бо ти просто не можеш дозволити собі переживати горе. Ця історія — про трагедію однієї людини крізь призму трагедії всієї сім’ї. Адже мама втратила сина, а дружина — чоловіка. Олена поділилася тим, як їй довелося спочатку приховувати, а потім сказати мамі про найбільше горе. Як одночасно з болем і тривогою відчувалася гордість за рідного та найближчого. Про вдячність побратимам і про крик, який чути лише тоді, коли залишаєшся на самоті. 

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr

Ми вирішили голосно озвучити серця тих жінок, яким довелось перебудовувати своє життя КОЛИ ВІН ПІШОВ. Він  — це син, батько, брат, чоловік чи наречений, він — це військовий який зробив крок. 

У кожному епізоді звучатиме одна історія, пронизана болем і надією, і ми хочемо аби кожна залишилась у вашому серці. Ми не задавали запитань, і не створювали сценарію — ми просто попросили залишитись наодинці з мікрофоном і розказати те, що давно мало бути почутим. 

Це те, про що бояться і соромляться говорити, і те, до чого на жаль нам потрібно прикладати частину свого серця. 

Будь ласка, розкажіть нам, як вам подкаст і що саме вас зачепило, а також поділіться ним зі своїм оточенням.

Support the show

----------------------------------------------
Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6
----------------------------------------------
Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:
5169 3305 2419 5648
або
https://www.patreon.com/twrua
----------------------------------------------
Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9
-----------------------------------------------
Ми у соцмережах:
Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radio
Telegram: https://t.me/twrua_info
Facebook: https://www.facebook.com/twrukr