Американський історик Тімоті Снайдер відомий своєю підтримкою України. Частково він це пояснює тим, що знає українців та розуміє, що тут відбувається. Зокрема, він спеціалізується на історії Східної та Центральної Європи. Кілька років тому він очолив академічну раду проєкту «Українська історія: глобальна ініціатива», де майже 200 науковців доводять, чому історію України не слід вважати локальною, а треба сприймати її у ширшомусвітовому контексті. Підтримку України Снайдер також пояснює своїми принципами та ідеями свободи, прояв яких він бачить в українцях і про які він багато чогонавчився саме від них. Однак на одному семінарі із українськими військовими історику поставили запитання, над яким він замислився. Один із офіцерів цікавився тим, за яких умов Снайдер припинив би підтримувати Україну або принаймні пошкодував би про це.

Що на це відповів історик, що він побачив в Україні 2026року та як сприймає взаємодію української влади із MAGA, про уроки попередніх війн, напругу між Києвом та Варшавою і пам’ять як розкіш, іноземців в українському війську, новий погляд на історію України та взаємозв’язок між можливістю пити каву у Берліні та лінією фронту у Запоріжжі – в розмові журналістки Наталі Гуменюк із Тімоті Снайдером.

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

American historian Timothy Snyder is well known for his support of Ukraine. He partly explains this by saying thathe knows Ukrainians and understands what is happening here. He specializes in the history of Eastern and Central Europe. Several years ago, he became chair of the Academic Council of the “Ukrainian History: Global Initiative” project,in which nearly 200 scholars make the case for why Ukrainian history should not be viewed as a local story, but rather understood in a broader global context.

Snyder also explains his support for Ukraine through his principles and his ideas about freedom, whose expression hesees in Ukrainians and from whom he says he has learned a great deal. However, at one seminar with Ukrainian military personnel, Snyder was asked a question that made him stop and think. One of the officers asked under what circumstances he would stop supporting Ukraine, or at least regret having done so.

What did the historian answer? What did he see in Ukraine in 2026, and how does he view the interaction between theUkrainian government and MAGA? What does he think about the lessons of previous wars, tensions between Kyiv and Warsaw, and memory as a luxury? What does hemake of foreigners serving in the Ukrainian military, the new perspective on Ukrainian history, and the connection between being able to have a cup of coffee in Berlin and the frontline in Zaporizhzhia?

All this is discussed in journalist Nataliya Gumenyuk’s conversation with Timothy Snyder.

Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation

https://www.journlab.online/donations

Втома  від війни не турбує українського філософа таписьменника Володимира Єрмоленка. Він більше переймається внутрішніми розколами всередині суспільства, які він помічає все більше. Ненависть до системи як такої настільки виросла, що українці починають тонути у ній. Останні корупційні скандали у верхівці влади сприяють зростанню невдоволення та тріщинам всоціумі. Реальну небезпеку Єрмоленко вбачає в тому, що велика кількість українців може вважати українську владу більшим ворогом, ніж Росію, і саме її називати винною у війні, що триває. «Ми себе відчували всі ці 35 років молодим організмом з дуже сильними давніми коріннями, але в якого є майбутнє. Коли ми будемо втрачати відчуття, що в нас є майбутнє, тоді ми будемо ще більше розпадатися», — застерігає письменник.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Володимиром Єрмоленком про нинішній стан українськогосуспільства, ризик колапсу влади, сприйняття держави як спільної справи, а не як масажного салону, якими словами можна достукатися до європейців та порятунок у дії.  

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

З моменту підриву у Балтійському морі російських газогонів «Північний поток-1» та «Північний потік-2» минає чотири роки. Журналіст The Wall Street Journal  Боян Панчевський протягом трьох років працював над своєюкнижкою «Змова навколо «Північного потоку»: внутрішня історія вибухів, що сколихнули світ», яку опублікували навесні 2026. В ній він провів реконструкцію підриву трубопроводів, описав роботу німецьких слідчих, яким допомогли у розслідуванні світлини з камер автоматичного контролю швидкості, а також розповів про склад диверсійної команди, частина якої були цивільними людьми.

Вже восени у Гамбурзі розпочнеться судовий процес над українським ветераном Сергієм Кузнєцовим, якого затримали торік в Італії. Саме його німецькі слідчівважають координатором команди підривників.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Бояном Панчевським про головний геополітичний проєкт Володимира Путіна в Європі, як «Північний потік» відкрившлях до великої війни, розслідування підриву газогонів німецькими слідчими та обвинувачення у воєнному злочині українців, а також хто може стояти за знищенням російського трубопроводу.

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

It has been four years since the Russian Nord Stream 1 and Nord Stream 2 gas pipelines were blown up in the Baltic Sea. Bojan Pancevski, a journalist with The Wall Street Journal, spent three years working on his book, The Nord StreamConspiracy: The Inside Story of the Explosions That Shook the World, published in spring 2026. In the book, he reconstructs the sabotage of the pipelines, describes the work of German investigators, who were aided in their investigation by images captured by speed cameras, and reveals the makeup ofthe sabotage team, some of whose members were civilians.

This autumn, a trial will begin in Hamburg against Ukrainian veteran Serhii Kuznietsov, who was arrested in Italy last year. German investigators believe he was the coordinator of the team behind the sabotage.

Journalist Nataliya Gumenyuk speaks with Bojan Pancevski about Vladimir Putin’s major geopolitical project in Europe; how Nord Stream helped pave the way for a full-scale war; the German investigation into the pipeline explosions and allegations that Ukrainians committed a war crime; and who may have been behind the destruction of the Russian pipeline.

Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation https://www.journlab.online/donations

Військовослужбовиця Катерина Ротаренко займається пошуком тіл та решток загиблих військових. Свою роботу пошуковицею вона почала у 2022 році як волонтер, згодом мобілізувалася до Збройних Сил України і займається пошуковими місіями. У Ротаренко було багато шансів змінити діяльність, але жінка вже не може займатися іншим. Для неї важливим у її роботі є шанс остаточно дати можливість померти загиблій наполі бою людині і зняти з паузи як її життя, так і життя її рідних. Ротаренко свідома того, що залишиться певна кількість безвісти зниклих, яких неможливо буде повернути та ідентифікувати. Сучасна зброя здатна буквально стерти людину з лиця землі. Навіть попри це роботи з пошуку тіл та решток загиблих буде на багато десятків років, запевняє військовослужбовиця.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Катериною Ротаренко про її місію пошуковця, чого вона їїнавчила, Олексія Юкова, форми пам’яті загиблих та безвісти зниклих та що означає для неї жити за мертвих.

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Ігор Блажевич — європейський правозахисник, експерт із розвитку демократії та громадянського суспільства боснійського походження. Понад 17 років він працював у міжнародній гуманітарній організації People in Need, де очолював напрям прав людини і демократії. Блажевич також заснував найбільший у Європі фестиваль документального кіно про права людини One World. Протягом багатьох років він працює з громадськими активістами у країнах, що переживають війни, авторитарні режими та демократичні трансформації.

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Блажевичем про стан демократії та поляризацію у світі, його уроки з балканських війн та чому післявоєнний період може бути важчим, боротьбу з військовою хунтою у М’янмі та його несприйняття слова «жертва».  

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Igor Blažević is a European human rights advocate and an expert on democracy and civil society development of Bosnian origin. For more than 17 years, he worked with the international humanitarian organization People in Need, where he headed its Human Rights and Democracy Department. Blažević is also the founder of OneWorld, Europe's largest human rights documentary film festival. For many years, he has worked with civil society activists in countries experiencing war, authoritarian rule, and democratic transitions.

Journalist Angelina Kariakina speaks with Blažević about the state of democracy and growing polarization around theworld, the lessons he draws from the Balkan wars and why the post-war period can be even more challenging than the war itself, the struggle against Myanmar's military junta, and why he rejects the label of "victim."

Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation

https://www.journlab.online/donations

Володимир Зеленський відправиву відставку головкома ЗСУ Олександра Сирського, який займав цю посаду з 2024 року. Новим головнокомандуючим призначено Михайла Драпатого. Перестановки у вищому військовому керівництві розпочалися 15 липня. Після відставкипрем’єр-міністерки Юлії Свириденко та її Кабміну міністр оборони Михайло Федоров втратив свою посаду. На прес-конференції він заявив про конфлікт із Олександром Сирським і звинуватив його у блокуванні ініціатив Міноборони. Президент підтвердив наявність конфлікту між цими двома високопосадовцями.

Через звільнення Федорова розпочалися вуличні протести. Мітингувальники вимагали відставки  Олександра Сирського та повернення до складу нового уряду Федорова. Після звільнення головкому Зеленський заявив, що запропонував колишньому очільнику Міноборони «достойну позицію у владі». Поки перемовини із Федоровим тривають, раніше він був готовий повернутися лише як міністр оборони.  Військовослужбовець,голова ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар стверджує, що така ситуація виникла через системні проблеми в управлінні. Тільки їхнє вирішення убезпечить відподібних конфліктів у майбутньому не зважаючи на те, хто обіймає ту чи іншу посаду.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Ярославом Гончаром про те, чому жоден український міністроборони не призначав головкома, розподілення ролей між ними, потребу у нових підходах у війську через зміну технологічного укладу війни та запоруку боєздатності армії.

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations

Журналіст Михайло Фішман залишив Росію після початку повномасштабного вторгнення. Проте він продовжує аналізувати події, що відбуваються всерединіРФ. Зміни у відносинах між суспільством та владою відбуваються вже кілька місяців, впевнений він. Економіка є основним фактором. У 2023-2024 роках черезспрямування великої кількості коштів у військово-промисловий комплекс можна було спостерігати пожвавлення російської економіки. Але вже в середині 2025 люди побачили, що зростання їхніх доходів за останні два роки з'їла інфляція, і вони живуть дедалі гірше. Так звана «війна з Інтернетом», коли Кремль почав блокувати мобільний Інтернет та окремі месенджери, також зробила свій вклад у загальне невдоволення росіян їхньою владою. Нинішня паливна криза через дефіцит бензину після вдалих українських атак лише зміцнила такий стан речей. Цепоступово починає змінювати ставлення російського суспільства до війни.

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Михайлом Фішманом про ситуацію всередині Росії, страх, що путінський режим може перейти в нову якість, кризубачення війни серед вищого військового керівництва РФ та який розрахунок щодо НАТО має Кремль.

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations