Що насправді означає бути лідером змін? Як долати опір у команді, впроваджувати нові моделі поведінки та зберігати стійкість у часи турбулентності?

У другій частині 22-го епізоду KWS PODCAST на тему «Клієнтоцентрованість як стратегія: лідери змін і адаптація до викликів часу» ми говоримо про реальні практики управління змінами, роль лідерів у трансформації бізнесу, а також про те, як клієнтоцентрованість впливає на довіру, ефективність і зростання компанії.

У фокусі другої частини:

• Чому люди і організації чинять опір змінам – і як його долати конструктивно

• З чого починається ефективна трансформація: моделі, приклади, перші кроки

• Як знайти «критичну масу» прихильників змін і сформувати нову динаміку в команді

• Хто такі лідери змін – і чому сьогодні цього недостатньо без емпатії та стійкості

• Як клієнтоцентрованість впливає не лише на сервіс, а й на стабільність, довіру й зростання

• І, головне – як перетворити стратегію на результат, а ідеї – на реальні зміни в культурі компанії

У розмові взяли участь Олександр Сударкін, директор програм MBA у бізнес-школі МІМ-Київ, та Володимир Бухарін, директор з продажів КВС-УКРАЇНА.

Друга частина – це не фінал, а початок глибших усвідомлень і рішень, що ведуть до дій, а не зупиняються на ідеях.

Зміни вимагають сміливості. І ми точно знаємо, де її джерело – в тих, хто щодня тримає оборону. Низький уклін Збройним Силам України. Ви – Лідери змін у найвищому сенсі цього слова. Ви – незламний Щит України.

Як лідери ухвалюють рішення, коли все довкола змінюється щодня? Як компанії оновлюють культуру, структури й підходи, аби залишатися ефективними? Чому зміни – це не про ризики, а про еволюцію мислення? І що означає бути справді клієнтоорієнтованими в умовах війни та невизначеності?

У фокусі першої частини:

• Як запускалася ініціатива «Клієнтоцентрованість» в Україні та як компанія КВС-УКРАЇНА перетворює її на стратегічну відповідь на виклики часу

• Як трансформація змінює роботу команди, сервіс і взаємодію з партнерами

• Як клієнтоцентричність підвищує результативність і рівень довіри

• Чому культура – це не про «атмосферу», а про стійкість і ефективність

• Як формуються нові моделі поведінки в бізнесі

• Яку роль відіграє клієнт у трансформації корпоративної ідентичності

У розмові взяли участь Олександр Сударкін, директор програм MBA у бізнес-школі МІМ-Київ, та Володимир Бухарін, директор з продажів КВС-УКРАЇНА.

21-й епізод проєкту KWS PODCAST вже на YouTube та стрімінгових платформах! Приєднуйтесь!

Господарства та агрохолдинги – гравці з різними стратегіями, амбіціями та можливостями. Одні покладаються на гнучкість і традиції, інші – на масштаб та інвестиції. Але чи справді вони конкурують між собою? Можливо, просто виконують різні, але взаємодоповнюючі ролі в аграрному ландшафті України?

У новому випуску KWS PODCAST, в рамках рубрики «Український АПК: від традиційної анархії до європейської бюрократії», ми розберемося, як знайти баланс між локальним господарством і великим бізнесом. Чи дійсно точне землеробство вже не розкіш, а необхідність? Як євроінтеграція трансформує підходи до ведення агробізнесу? Чи справді великі компанії роблять більший внесок у державний бюджет? Наскільки ефективно та професійно аграрії використовують землю? І як різні моделі агробізнесу впливають на розвиток місцевих громад?

Щиро дякуємо нашим гостям – співвласникам СФГ «АСТРА» на Полтавщині Андрію Горобцю та Роману Горобцю, а також Віталію Онищуку, директору західного кластеру холдингу ТАС АГРО, за відверті відповіді, нестандартні погляди та професійний аналіз!

Низький уклін та безмежна вдячність ЗСУ! 11 років стоїмо, і далі вистоїмо! Нам своє робити. Вирішувати – Україні!

Зустрічайте 20-й, ювілейний та ще й «цукровий» епізод проєкту KWS PODCAST!

Яке майбутнє чекає на український цукор в Європі та світі? Чому асоціація «Укрцукор» сама запропонувала обмежити експорт українського цукру в Європу? На чому ґрунтуються побоювання європейських аграріїв: на реальних фактах чи стереотипних уявленнях? Чи може євроінтеграція стати поштовхом для розвитку цукрової галузі та розширення ринків збуту? З чим пов’язана активізація діяльності «Укрцукор» та про що ведеться комунікація з європейськими асоціаціями? Чи готові цукровиробники об’єднуватися? І чи буде український цукор в Європі?

Для отримання відповідей на ці та інші резонансні запитання ми зібралися 7 червня в подкастерній КВС-УКРАЇНА, аби поспілкуватися з Яною Кавушевською, в.о. голови правління Національної асоціації цукровиробників України «Укрцукор», та Андрієм Новаком, начальником відділу розвитку продуктів та агросервісу Бізнес-підрозділу Цукрові буряки.

Інтеграція українських цукровиків в європейський економічний простір вимагає дотримання певних правил, окреслених Європейським зеленим курсом (ЄЗК). Запровадивши в Україні технологію КОНВІЗО® СМАРТ ще у 2017 році, ми були навіть швидшими за сам ЄЗК, який передбачає інвестиції в екологічно чисті технології, підтримку інновацій та стале сільське господарство. І саме КОНВІЗО® СМАРТ завдяки своїй екологічності та гербіцидоощадливості слугує одним із мостів між українським АПК та європейськими прагненнями до збереження навколишнього середовища!

Зустрічайте 19-й епізод KWS PODCAST на тему «Євроінтеграція, “Green Deal” та декарбонізація. Чи готова Україна адаптуватися до нової реальності?». Цей подкаст має подивитися кожен!

Про що йтиметься?

1. Еволюція Common Agricultural Policy (CAP) та перспективи євроінтеграції України: «війна» ефективностей між невеликими сімейними фермерськими господарствами та холдингами чи взаємодоповнення?

2. Польські протести – перша реакція на перспективу входження України в ЄС чи наслідок політичних маніпуляцій?

3. Аграрна політика ЄС та Європейський зелений курс (“The European Green Deal”);

4. Біоекономіка, декарбонізація та регенеративне (відновлювальне) сільське господарство як шлях до зменшення викидів CO₂ та інструмент мотивації;

5. Карбонові сертифікати як нові можливості заробітку та впевнений крок назустріч сталому розвитку сільського господарства;

6. Що потрібно зробити для того, аби українці охоче переїжджали в села?

Учасники випуску:

• Ольга Трофімцева, незалежний експерт в сфері АПК і лідер напрямку Агро в проєкті «Миколаївський водний хаб», в минулому – посол з особливих доручень МЗС України і заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції;

• Володимир Салига, засновник Аграрного Центру Innovation та представник міжнародної компанії Carboneg в Україні;

• Андрій Новак, начальник відділу розвитку продуктів та агросервісу бізнес-підрозділу Цукрові буряки КВС-УКРАЇНА.

Наша інтеграція до ЄС є неминучою. Відтак, українському бізнесу слід вже адаптовуватися до нових для нас європейських правил, щоб вибороти гідне місце і при цьому залишатися конкурентоспроможними на світовій арені. А ми, свідомі та відповідальні громадяни України, маємо завжди піклуватися про збереження навколишнього середовища і благополучного майбутнього для прийдешніх поколінь!

Відомо, що свинарство – один із найбільш вигідних шляхів збуту зернових: до 80% у собівартості свиней складають корми як одна з найзатратніших частин собівартості продукції тваринництва. Маючи в Україні великі об’єми зернових, що експортуються, збільшення їх споживання саме на внутрішньому ринку може сприяти нарощенню поголів’я і експорту продукції з доданою вартістю.

Наші експерти – Олександр Буднік, керівник напрямку тваринництва Групи компаній АГРЕЙН, та Андрій Білоус, провідний фахівець з годівлі КВС-УКРАЇНА, детально обговорили ключові аспекти, пов’язані із свинарським бізнесом. Як трансформувалася галузь з часів повномасштабного вторгнення? Як підвищити рентабельність? Чим годувати свиней? Африканська чума свиней (АЧС): що треба знати? Як зменшити розвиток сальмонели? І що, власне, чекає на свинарство після нашої Перемоги? Відповіді на ці та інші питання – у 18-му епізоді KWS PODCAST!

В той же час, селекціонери KWS постійно проводять роботу над вдосконаленням зерна гібридного жита для його згодовування с/г тваринам. Гібридне жито краще використовує азотні добрива і формує вищу врожайність зерна, що є досить вагомим аргументом у формуванні стійкої кормової бази із низькою собівартістю для свинарства.

Аграрії у всьому світі вже змогли оцінити стійкість гібридного жита до фузаріозів і, відповідно, низький вміст польових мікотоксинів в зерні. Це дозволяє формувати раціони годівлі із значно нижчим порогом мікотоксинів в готовому кормі та отримувати набагато кращі показники продуктивності.

Важливим моментом в годівлі свиней є наявність ріжків, які забруднюють корм ерготоксином, що критично впливає на ремонтний молодняк, свиноматок на осіменінні та супоросних. При цьому ще й може пригнічувати ріст і розвиток свиней на відгодівлі. І тут варто вкотре згадати нашу запатентовану технологію PollenPLUS, яка гарантує відмінний захист від ураження ріжками рослин гібридного жита, а, отже, і тварин.

Розвивайте свинарство! Інвестуйте в свинарство! Розширюйте власні горизонти у тваринництві! І пам’ятайте: свині обожнюють гібридне жито!

«Наука і практика як два береги однієї річки: в кожного своє бачення, втім, те, що їх роз’єднує, одночасно і є спільним»…

Чи ефективні у бізнесі наукові дослідження в тваринництві та годівлі? Саме так звучить тема нашого нового подкасту, для обговорення якої ми запросили видатного діяча української аграрної науки – Михайла Юрійовича Сичова, доктора с/г наук, професора, завідувача кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П.Д. Пшеничного. Від КВС-УКРАЇНА в подібних дискусіях традиційно виступає Андрій Білоус, провідний фахівець з годівлі департаменту зернових культур.

В цьому подкасті ви дізнаєтесь про перспективні напрями розвитку в тваринництві з точки зору наукових підходів; ситуацію з профільною освітою та майбутнє аграрної науки в Україні. Цікаво буде й почути, як бізнеси співпрацюють з науково-дослідними установами та наскільки корисною є ця інтеграція.

Не обійшлося і без ексклюзивів. Один з блоків присвячено аквакультурі, яка у сфері глобальної продовольчої безпеки сьогодні є одним з найбільш зростаючих секторів. В свою чергу, ми в Україні маємо все для того, аби доєднатися до гравців світового ринку. Втім, в якому стані наразі перебуває аквакультура в Україні? Як наростити експортний потенціал рибного господарства? Що могло б простимулювати розвиток цієї галузі? І взагалі, цей бізнес прибутковий?

Щиро бажаємо приємного перегляду та прослуховування! Будемо раді відповісти на всі ваші запитання, які ви можете залишати в коментарях до відео.

Друга частина 16-го епізоду присвячена кукурудзі, тваринництву та інвестиціям.

Тваринництво наразі є одним із стратегічних напрямів агробізнесу в Україні, котрий потребує правильних підходів та виважених рішень. З початком широкомасштабного вторгнення саме молочне скотарство забезпечило виробникам грошові потоки в той час, коли звичні для всіх нас шляхи збуту вирощеної продукції миттєво стали обмеженими або недоступними.

Однією з ключових передумов ефективності кожного тваринницького комплексу є правильний раціон, в основі якого – кукурудзяний силос. Приємно, коли такі прогресивні компанії як ТАС АГРО для забезпечення власних потреб у якісній кормовій базі вирощують силосні гібриди селекції KWS. Чому? Про це ви дізнаєтесь у новому подкасті.

Традиційно KWS є лідером в силосному сегменті європейського ринку як для ВРХ, так і для біогазу. Наше портфоліо настільки розвинене, що ми цілком можемо розробити силосний конвеєр (ФАО 230-380) під конкретні потреби господарства. А з двома інноваційними гібридами силосного бренду Best4MILK – БІГБІТ (ФАО 290) і КВС ІНТЕЛЕГЕНС (ФАО 380), на додачу до ключових характеристик, таких як потужна листостеблова маса, ремонтантність, відмінна перетравність НДК, висока урожайність зеленої маси та висока доля качана в ній (більше 50%), ви матимете ще й ширше вікно збирання (до 10-12-ти днів, а за помірних погодних умов – до 2-х тижнів) і, відповідно, більше часу для заготівлі кукурудзи на силос в оптимальну фазу (СР30-35%) із макс. рівнем крохмалю.

Окремо приділили увагу і кукурудзі на зерно, так як ця культура все-одно має пріоритетність. В 13-му епізоді KWS PODCAST на тему «В що краще інвестувати: в біткоїн чи кукурудзу?» ми детально подискутували щодо питань, пов’язаних з укр. ринком кукурудзи, виробництвом насіння в Україні, створенням нових продуктів під сучасні запити, конкуренцією, розвитком внутрішньої переробки, шляхами оптимізації затрат на вирощування та експортним потенціалом. Продовживши обговорення розпочатої тоді теми вже в цьому епізоді, нам вдалося порівняти думки виробника насіння та трейдера з попереднього подкасту із досвідом агровиробника в особі Олега Заплетнюка з ТАС АГРО. До речі, почуєте й нові інсайти.

Слава Україні!

Перша частина 16-го епізоду KWS PODCAST на тему «Агробізнес та холдинги: культури та підходи, що роблять прибутки» вже в YouTube та на стрімінгових платформах!

Участь у новому епізоді взяли топові учасники індустрії – Олег Заплетнюк, генеральний директор ТАС АГРО, Олександр Федоров, генеральний директор КВС-УКРАЇНА, та Володимир Бухарін, директор бізнес-підрозділу Цукрові буряки КВС-УКРАЇНА.

Про що йтиметься?

1. Як великі гравці українського АПК адаптуються до воєнних викликів та нової реальності?

2. Диверсифікація ризиків в агробізнесі: культури, що в пріоритеті, нові підходи та оновлення, польові технології, фокус на внутрішню переробку.

3. Соняшник в Україні залишається культурою з найвищою маржинальністю. Яким має бути портфоліо, аби повністю відповідати запитам агровиробників?

4. Зростання площ під цукровими буряками – вимушений крок чи довготривала перспектива розвитку цукрової галузі?

5. Внутрішня переробка як шлях до збільшення прибутковості виробництва агропродукції: ніші, варті особливої уваги в найближчі 5-10 років.

6. Що найбільше цінують аграрії у співпраці із селекційно-насіннєвими компаніями?

7. Точне землеробство та супутникові технології для ефективнішого використання ресурсів у сільському господарстві – новий рівень, до якого треба бути готовим.

Зовсім скоро – друга частина цього епізоду, така ж актуальна, інформативна та динамічна. Дочекайтеся!

Цього сезону в ХАВЕСТ-АГРО зібрали рекордний врожай цукрових буряків з поля, де вирощували ЛАДІСЛАВА КВС, гібрид з унікальним механізмом стійкості до церкоспорозу CR+: 104 т/га в заліковій вазі із цукристістю 15,9%! І це пізня копка!

Варто зауважити, що це не вперше отримали такий результат у господарстві. Так, погодні умови західної частини України, зокрема, Рівненщини, де, власне, і зосереджені поля ХАВЕСТ-АГРО, є більш сприятливими для вирощування сільськогосподарських культур. Врожайність цукрових буряків на рівні 100 т/га тут вважається не чимось захмарним, а стандартним показником. Ба більше, в господарстві ще й практикують зменшену норму висіву як для насіння цукрових буряків, так і для зернових культур. Втім, є певні підходи і технологічні моменти, які потрібно врахувати всім, незалежно від регіону, адже вирощування цукрових буряків – вищий пілотаж для аграрія!

Ми запропонували головному агроному ХАВЕСТ-АГРО Олегу Юхімюку взяти участь у нашому проєкті KWS PODCAST та поділитися власним практичним досвідом й інсайтами, які можуть знадобитися українським буряководам вже прийдешньої посівної.

Українсько-німецьке господарство ХАВЕСТ-АГРО веде свою діяльність з 2004 року. Саме тоді німець Маркус Шютте приїхав в Україну і продовжив справу свого батька вже на наших с/г угіддях. В той час земель пустувало чимало, а Україна була в пошуках інвесторів. Маркус скористався такою можливістю, завіз німецьку техніку та взяв в обробіток 340 га. Сьогодні земельний банк ХАВЕСТ-АГРО складає понад 5000 га, 20% з яких відведено під цукрові буряки. Віддають 100-% перевагу селекції KWS, адже довіряють свої поля лише найкращим.

Бажаємо вам вдалої весняної посівної, надійних партнерів, рекордних врожаїв та гарантованих прибутків!