-Тут один не воює. Тут воює колектив. І якісна робота базується на підтримці один одного – психологічній, вогневій…Всякій, - ділиться своєю наукою війни друг Художник. Вони з Іриною Вовк\Iryna Vovk, волонтеркою і ведучою воєнного подкасту «Тримаю небо», ще рік тому разом возили машини на фронт. А потім дорогою на роботу його, дійсно художника, запросили на розмову в ТЦК. І в один день доля розвернулась на 180 градусів: навчальний центр, десантно-штурмовий підрозділ, пекельні позиції на Донецькому напрямку. За півроку пройшов різне. Тож не з розповідей інших знає про страх і зміну цінностей на війні;

& nро силу молитви і відповідальність тих, хто поруч;

& nро два дні в окопі з однією пляшкою води і банкою консерви на всю групу.

Ще одну історію справжнього героя слухайте на наших платформах

Найкоротший авторський епізод «Трохи Мовича» розповідає про найдовшу в світі рекламну кампанію. Заінтриговані? Сергій Трухімович розповідає далі:

✅ Absolut perfection — геніальна рекламна кампанія, що тривала 25 років;

✅ На ринок США виходив ноунейм зі столітньою історією;

✅ Звідки взялася культова пляшка, в якій й досі продають легендарний напій.

Слухати і дивитись можна на зручних платформах:

https://youtu.be/jaBXgpUs3Jc

Вона називає себе поганим магом, що розвінчує вічну людську мрію про диво. «Дива не станеться. Ми маємо діяти тихою невпинною працею. І маємо працювати за себе, і за ту людину, що загинула на війні», - спресовує Наталія Карпенчук-Конопацька свою програму про розвиток людського капіталу. Президентка Жіночої ділової палати України, вона опікується створенням мережі професійного навчання і перенавчання задля покращення якості підприємництва в нашій країні.

Автор і ведучий подкасту Сергій Трухімович розпитує гостю:

✅ Коли і для чого була створена Жіноча Ділова Палата України;

✅ Що таке людський капітал і наскільки він розвинутий в Україні;

✅ Як кожен з нас може вплинути на розвиток людського капіталу в Україні.

Слухати і дивитись цю розмову можете на зручних платформах:

https://youtu.be/R76qUHr8Bvs

Поза війною Санта пише книжки – такі собі гусарські історії, сповнені чоловічих пригод і любові. І немає війни. Бо на війні немає романтики. Взагалі. Тільки бруд і робота. Важка робота…

Санта в цій темі експерт. Він воює десять років. Це було неспонтанне, виважене рішення, хоча коли «по блату» попав на лінію фронту, не знав, з якого боку брати до рук гранату. Нині вчить побратимів. Переконаний: військову справу може здолати кожен. Лиш треба це прийняти і тоді будеш успішно робити свою роботу.

Про ворога професійного й лютого, що швидко вчиться і виправляє помилки;

про наші злети і втрату переваги;

про брак людей, техніки, а тому необхідність досягати технологічної переваги розповідав десь на прифронтових дорогах Ірині Вовк\Iryna Vovk, ведучій воєнного подкасту «Тримаю небо».

Очевидні речі не завжди помічні. Особливо, коли треба знайти покупця на свій товар. Звичні, правильні кроки, а фактично – шаблони швидше можуть відштовхнути потенційного клієнта, аніж збільшити бажаний результат. Як це працює, почуєте в новому епізоді свого подкасту «Трохи Мович». Його автор Сергій Трухімович говорить далі:

✅ Чи мав би вродливий переважати над потворним?

✅ Три приклади, коли недолік ставав перевагою: Guinness, Buckley's, Dr. Martens;

✅ Як подолання перешкод і випробування зміцнюють лояльність до бренду.

Коли буде перемога - не знаю. Але вона буде. Або не буде нас, - спокійно каже мінометник 116 омбр Кактус. Він не уточнює, але його розповідь не залишає сумніву: «нас» - це всієї України, а не тільки нинішніх військових. Кактус набував цього усвідомлення буквально потом і кров’ю, бо на війні – з травня 2014-го. Нещодавно під Роботиним втратив ногу. Як отримає нову, знову збирається в стрій. А тим часом тримає інформаційний фронт.

& Про рубікон Зеленопілля і війну як шанс для України бути;

& про ворога сильного, жорстокого і підлого

& та українську звитягу бити цю нечисть слухайте в цьому епізоді воєнного подкасту «Тримаю небо»

Справжні історії героїв документує для Львівського радіо журналістка і волонтерка Ірина Вовк/ Iryna Vovk.

Радіоведучим бути легко. Просто коли ти надаєшся до цього і вмієш бути щирим, - щиро переконаний Влодко Лучишин, програмний директор радіо «Львівська хвиля» і гість нинішнього епізоду «Трохи Мовича».

Його ведучий Сергій Трухімович пропонує колезі разом порозмірковувати…

✅ Без радіо не було би й подкастів. Але чому не варто виставляти подкасти на радіо;

✅ В чому магія радіо і зокрема “Львівської хвилі”;

✅ Чи легко бути радіоведучим і де навчають на радійника в Україні;

✅ Радіо підіймає інтелігентність чи опускається до рівня

стереотипів?"

Слухати і дивитись цю бесіду можна на зручних платформах:

https://youtu.be/5gOw0N6x4ZQ

Радіоведучим бути легко. Просто коли ти надаєшся до цього і вмієш бути щирим, - щиро переконаний Влодко Лутчишин, програмний директор радіо «Львівська хвиля» і гість нинішнього епізоду «Трохи Мовича». Його ведучий Сергій Трухімович пропонує колезі разом порозмірковувати…

✅ Без радіо не було би й подкастів. Але чому не варто виставляти подкасти на радіо;

✅ В чому магія радіо і зокрема “Львівської хвилі”;

✅ Чи легко бути радіоведучим і де навчають на радійника в Україні;

✅ Радіо підіймає інтелігентність чи опускається до рівня

стереотипів?"

Слухати і дивитись цю бесіду можна на зручних платформах:

https://youtu.be/5gOw0N6x4ZQ

-Ніколи не можна знецінювати жінку. Жінка – це бойова одиниця,- переказує з фронту подруга Ракета, героїня цього епізоду воєнного подкасту «Тримаю небо».

Психолог і медійниця, вона знала, що піде воювати ще в 2014-му. Але тоді був дуже малим син. Тож вчилась стрілецтву, такмеду, тримала добру фізичну форму. І в лютому 24-го відразу пішла в безнадійну чергу до військкомату. Ну бо тоді чоловіків не всіх брали, а жінкам заздалегідь казали «Не стійте, у вас шансів немає». Ракета буквально впросила взяти її на війну. Так потрапила в піхоту 103 ТРО, незабаром – під Київ, а далі – на схід…

Два роки без ротації в окопах; брак зброї і людей, а ще тилові істерики довкола неминучої мобілізації не додають сил і мотивацій. Ракета не заперечує: стомлена. А часом - виснажена. Але не заглядає в майбутнє до перемоги.

Справжні історії героїв для Львівського радіо документує волонтерка і журналістка Ірина Вовк/ Iryna Vovk.

- Ворог дуже підступний і воювати вміє. Його не можна недооцінювати,- каже із свого досвіду друг Крим. Він кадровий військовий, в армії з 18-ти років, тому не з чужих слів знає, що таке російська воєнщина. 10 років служив в Криму авіатором. З нечисленими побратимами вийшов звідти з бойовим прапором. Тому частину не розформували і вона прижилась на материковій Україні. Крим відтоді опанував навики десантника-штурмовика та пройшов гарячими точками через Донбас і Херсонщину, втратив руку під Кринками. Але не втрачає надії повернутись в стрій – не тільки до перемоги, а до самої пенсії. Ну бо військо – то його доля і все доросле життя.

Справжні історії наших героїв пише для Львівського радіо волонтерка і ведуча воєнного подкасту Ірина Вовк\Iryna Vovk.