У новому епізоді подкасту "Маємо право" розбираємося, чому боротьба із колабораціонізмом в Україні не видається сьогодні ефективною.

За 11 років війни та окупації Україна мала б створити послідовну політику допомоги та підтримки тих, хто зазнав шкоди від війни.Це допомогло би наблизити справедливість для постраждалих та розвіяло б міфи та пропаганду, що Росія послідовно поширює в окупації.Чи владося це українській владі, дивіться та слухайте в черговому епізоді подкасту МАЄМО ПРАВО.

Навіть попри повномасштабну війну жінки-активістки продовжують стикатися з викликами та загрозами у своїй діяльності. Залишаються питання про гендерні упередження та відсутність механізмів захисту, які має забезпечувати держава. Це потребує уваги та взаємодії не тільки самих активісток, а й держави передовсім.Про це дивіться і слухайте у новому епізоді подкасту МАЄМО ПРАВО від Центру прав людини ZMINA та Київ.ФМ

Від початку повномасштабного вторгнення в окупації залишилися понад 3000 українських в'язнів. Більше ніж половину з них – близько 1800 людей – загарбники вивезли на територію Росії.Часто вироки депортованих передивлялися російські суди за своїми законами, таким чином ніби легалізуючи причину їхнього перебування у тюрмах РФ взагалі. Однак окрім цього, ніякої стратегічної мети для росіян у таких депортаціях правозахисники наразі не бачать. Таке враження, що росіяни вивезли ув'язнених, а що далі з ними робити – так і не придумали.Водночас депортовані стикаються з величезною кількістю проблем, для яких в України наразі немає системних рішень.

Які перемоги правозахисна спільнота святкувала у 2024 році та чому ледь не всі вони мають свої "але", дивіться та слухайте у черговому випуску подкаста "Маємо право".

Центр прав людини ZMINA готує до публікації два звіти-меморіали з іменами активних українців, які загинули у повномасштабному вторгненні.