Ну що ж, відкриваємо другий сезон моїх сентиментів коротким саммарі всього, що відбувалось за останній час: втрата бізнесу (точніше коли ти, як директор сама його залишаєш), щось типу розлучення з поділом майна, відміна весілля та зрештою інше, яке нажаль завершилось трагедією. І сьогодні майже рік потому з цього моменту. Наразі в Україні проживає 250 000 жінок вдів віком до 40 років. Багато фільмів розподівають як це перші кілька місяців, коли все ще "картинно драматично" для соціума, а от про те, що відбувається коли "і просто так" ти починаєш жити далі та радієш життю наново чомусь не розмовляють. Ну от про це ми і поговоримо: як це коли минає біль, коли драма завершується, а статус залишається. Які вилазять страхи та внутрішні конфликти та як найгірше може стати шляхом до найкращого життя. Ласкаво прошу до свіжої порції к/сентиментів.