Сьогодні у нас – кулінарна тема. Поговоримо про смачне.

Чому варто говорити й писати не ЧЄБУРЕК, а ЧІБЕРЕК?

Отож… Чіберек давно став візитівкою кримськотатарської кухні. Його готують вдома, ним пригощають гостей, саме чіберек - перша страва у ресторанах та кафе кримськотатарської кухні.

Можна знайти чимало згадок цієї страви у різних джерелах ще початку ХІХ століття. Щоправда, тоді й вимовляли її по-різному - "чіберек", «чуберек», «чiборек».

Чіберек є частиною і обрядової культури у кримських татар. За традицію молоде подружжя після весілля запрошувало родичів на першу сімейну страву, приготовлену дружиною. Зазвичай наречена мала приготувати чібереки: зробити фарш, замісити тісто й засмажити ту всю смакоту.

Казали, що як чібереки весело шкварчать в олії, так і новостворена сім’я буде веселою та багатодітною. За іншою традицією, чібереки готували після народження дитини й пригощали ними усіх найближчих родичок, що приходили відвідати породіллю з немовлям.

Тож якщо ви любите чібереки і поважаєте традиції, то не потрібно писати чи казати "чебурєк" - це калька з російської мови, а правильне написання назв страв, так само важливо як і Кyiv not Kiev.

Ну, а рецепт правильних чібереків найкраще питати таки у правдивих кримських татар. Знаєте таких? Якщо знайдете перепис – діліться у коментарях до цієї програми в наших соцмережах.