Сьогодні поговоримо про дещо примарне і оманливе. Попри те, що українська мова має фонетичний принцип запису слів ("як чується, так і пишеться"), все ж і в ній можна знайти складні, неочевидні випадки. Наприклад, таким є слово марево. Чи мариво? Маємо з’ясувати!

Це слово має кілька значень. Оптичний фенОмен. Явище, що виникає через заломлення світла в шарах повітря різної густини, наприклад, міраж у пустелі чи коливання гарячого повітря над асфальтом. Приклад: Над дорогою влітку виднілося марево від спеки.

А ще – щось ілюзорне, оманливе, примарне. Воно часто використовується в переносному значенні, коли йдеться про щось нереальне, схоже на сон або фантазію. Приклад: Його мрії здавалися лише маревом.

На письмі непросто буває визначити, яку літеру правильно вживати – марИво чи марЕво. Деякі словники подають, як правильний варіант "марево", але чимало мовознавців сперечаються із цим. Олександр Авраменко, наприклад, посилається на нову редакцію українського правопису. У другому пункті параграфу 39 він знайшов таку норму: "суфікс -ив-(-о) мають іменники, що означають матеріал або продукт праці: добриво, печиво, прядиво". Слово в цілому підпадає під цю норму, але воно не позначає собою ні матеріал, ні продукт праці. Саме тому у старій редакцій правопису його подавали як виняток і рекомендували писати з літерою е – "марево". Зараз цей нюанс врахувати забули.

Тому Авраменко звернувся по коментар до своєї колеги, професорки Катерини Городенської, яка брала участь у роботі правописної комісії. І вона порадила писати це слово з и – "мариво". Зазначивши, що таким було колегіальне рішення науковців Інституту української мови НАН України. Окрім того, Городенська пообіцяла, що цей випадок внесуть у наступні видання правопису. Там вказаний параграф про суфікс -ив- доповнять так: "...матеріал або продукт праці, а також явища природи".