Сьогодні поговоримо про одне неймовірне слово українсько мови. Серпанок – дивовижне й милозвучне, але його так рідко можна почути в живому мовленні! То ж маємо виправити цю несправедливість! Як? Спочатку з’ясуємо, що ж воно насправді означає, потім спробуємо проаналізувати, які асоціації пробуджує. І насамкінець – впишемо його у речення і закарбуємо у своєму словничку. Отож…

Серпанок. Що ви чуєте у цьому слові? Перед усім скажу, що воно не має нічого спільного із серпом або ж серпнем. До речі, назва місяця серпень таки походить від слова серп, бо саме у цю літню пору жнивували, жали серпами збіжжя. Але серпанок – не про це. Якщо говорити про саме українське розуміння цього слова, то серпанок – це імла, легкий туман чи мрячка. Відчуйте цю легкість. Шляхетна бруківка старого міста дрімає під покривом ранкового серпанку. Туманна ковдра оповила землю так ніжно, що сонячні промені мазками олійних фарб спадають додолу. Виявляється, що поняття туман чи мряка можуть мати навіть таємниче забарвлення, якщо ви їх назвете серпанком.

Проте є і зовсім інше тлумачення цього слова. Згадайте відчуття розгубленості чи пригнічення, коли не знаєте, що робити, коли вам хтось оману в очі пускає. В народі так і кажуть: напускати на очі серпанок. Дослівно можна витлумачити як затуманені очі. Тобто вводити в глухий оманливий кут людину, закривати їй очі на правдиву реальну картину світу.

Але пропоную не обмежувати враження від серпанку негативними значеннями. Повернімося до легкості. Якщо заглибитися до тюркського коріння цього слова, то знайдемо, що ним позначають неймовірно легку тканину. З цього матеріалу роблять вишукані шалі для жінок, які легким рухом руки накидають цю напівпрозору тканину на свої плечі або ж обличчя, якщо йдеться про східну традицію. Відтак словом серпанок ми можемо передати невимовну легкість. І навіть таємничість або й любовну романтичність. Хоча, здавалося б, неможливо підібрати однакові назви до кількох зовсім різних понять: туману як природного явища, омани як людської риси та тканини. Але це ж українська мова, з якою неможливе стає не лише можливим, а й унікальним.

То ж беріть собі слово серпанок у вжиток, розмовляйте українською і бережіть один одного.