У дитинстві мені часто казали, що я – викапаний тато. А коли виросла – ну, просто вилита мама! То ж зрозумілою була моя розгубленість. І сьогодні ми маємо остаточно з’ясувати…ні, не на кого я схожа, а як правильно сказати про цю схожість: вилитий чи викапаний?

У деяких словниках можна натрапити на слово вилитий у значенні «зовсім такий, як хто-небудь; дуже схожий на когось». Маємо приклади вживання цього прикметника в такому значенні, зокрема і в класичній літературі:

✅ Дочка вилита мати вдалася. (Панас Мирний)

Багато мовознавців, однак, вважають його непотрібним запозиченням з російської мови (порівняйте: вылитый) і радять послуговуватися іншими словами: ▫️ викапаний ▫️ достеменний ▫️ нестеменний ▫️ достотний ▫️ чистий ▫️ точно (точнісінько) ▫️ достоту (достотно, достеменно) ▫️ копія.

Наприклад, це може звучати так:

✅ Він весь викапаний батько, але не хоче бути й подібним до нього. (Володимир Винниченко)

✅ Учора горщик розбило дитя, сьогодні дивлюся, а воно крізь друшляк попіл просіває. Достеменний дід Гамалія. (Григорій Тютюнник)

✅ У всьому мавпує Заріна Ліліану. Тільки-но подивись на її сукні й зачіску – маленька копія начальниці! (Ірен Роздобудько).

То пам’ятайте, що ви можете бути копією тата, викапаною мамою, достеменним дідусем чи чисто бабунею. Але аж ніяк не вилитим чи вилитою. Одне нерідне слово ми можемо замінити цілою пригоршнею рідних. Використовуйте їх і бережіть мову та дбайте про рідних.