Двері до секретної аудіовітальні, де Настя та Богдана говорять про те, чи можемо ми вважати «ВІА Гру» українським гуртом— в Cпільноті The Ukrainians або за покликанням: https://bit.ly/3NnBg0j.

А ми говоримо про те, як повернути вкрадене Росією – мистецтво, наративи, історію, літуратуру. Що повертати потрібно, а від чого ми можемо відмовитися? Як маркувати митців «наш» чи «не наш» і чи буде такий поділ коректним? Головна ідея в тому, що кожен з нас важливий і може змінити ситуацію на своєму місці: дослідженням контекстів, твітами та мейлами. Адже як процес «віднайдення», так і процес «повернення» — це довга битва.

Recommended list:

1. Пісня «Мальви» Жадана і Собак, увімкнена з виховною і просвітницькою метою.

2. Державна інституція, що опікується українським мистецтвом за кордоном — Український інститут.

3. Інтервʼю директора Українського інституту Володимира Шейка

4. Новина про те, що картина Деґа змінила свою назву тут.

5. Книжки видавництва «Родовід» про спірні постаті: «Олександра Екстер», «Олександр Архипенко: візія і тяглість», «Українські мистці Парижа: 1900-1939», «Казимир Малевич. Київський період 1928-1930»: https://rodovid.net/category/all

6. Лекції від «Культурного проєкту» про теорії Казимира Малевича: «Київські лекції Малевича. Реконструкція».

7. Подія в рамках Міжнародного форуму культурної дипломатії «Постколоніалізм та міжкультурні зв‘язки: реапропріація чи спільна культурна спадщина» за участі Тетяни Філевської, Тамари Гундорової, Мейхіл Фаулер: https://www.youtube.com/watch?v=qkML2WfWwec

8. Книжка про Київ, який нас примушували забути — «Київ: Провідник» (за редакцією Федора Ернста).

Close reading:

у наступному епізоді обговоримо повість Миколи Гоголя«Тарас Бульба» — твір українського (і не інакше) письменника, якого ми не дамо привласнити Росії.

The Ukrainians Media має місію — уможливлювати позитивні соціальні зміни в Україні. Якщо ви хочете співпрацювати із The Ukrainians Media — напишіть, будь ласка, нам на цю пошту [email protected]

Стежте за The Ukrainians у соцмережах:

Двері до секретної аудіовітальні — в Cпільноті The Ukrainians або за покликанням: https://bit.ly/3y4uRmb

У десятому епізоді ми говоримо про тих, кого Росія намагалася скасувати. Найпростіший приклад — Розстріляне Відродження. Зупиняємося на постаті Миколи Зерова. Проте, ми про нього знаємо, ми його читаємо, ми ним захоплюємося — тож росії це не вдалося.

Микола Зеров — також і професор, педагог, перекладач, теоретик перекладу, критик, історик літератури. А наша розмова — про поета і поезію, про коло київських неокласиків, які були друзями, колегами і однодумцями. Говоримо про локуси, у яких працювала ця спільнота, зокрема про романтику співтворчості у селі Баришівка, яку ніжно називали «Болотяна Лукроза». А ще про Київ, якому вони присвячували вірші. Згадуємо про любовний трикутник за участі В. Домонтовича, про поета Рильського й художника Нарбута. У нашій розмові багато світла й радості попри те, що загине Микола Зеров в урочищі Сандармох від російської кулі. Зеров мав задум створити антологію 101 сонета — від найдавніших до сучасних, мав амбіції продовжити переклади античних авторів, але цьому не судилося статися, бо так вирішило КДБ. Словом, розмова про скасування Росії й російські політики заборони триває.

Recommended list:

1.Вірші Миколи Зерова, які ми читаємо у епізоді: «Самоозначення» (із циклу «ARS POETICA»), «Київ з лівого берега» (із циклу «КИЇВ»), «LUCROSA» («АЛЕКСАНДРІЙСЬКІ ВІРШІ»)

2. Відео літературознавиці Ярини Цимбал «Микола Зеров. Українська література в іменах»

3. «Повість про Миколу Зерова» професора Володимира Панченка — книжка про Київ 1920-х років, мистецьке середовище та життєву долю Миколи Зерова

4. Презентація книжки «Повість про Миколу Зерова» професора Володимира Панченка

5.Стаття Володимира Панченка «Сон далекої Еллади...». Феномен «Болотяної Лукрози» 1920–1923 років

6. «Микола Зеров. Вибране» і антологія «Київські неокласики» видавництва «Смолоскип»

7. «Віктор Петров. Листи до Софії Зерової» видавництва «Дух і Літера»

8. Тамара Гундорова: «Інтелектуал – не той, хто може говорити про все, це той, хто говорить про головні речі»

Ще більше думок і обговорень — в соцмережах ведучих:

***

The Ukrainians Media має місію — уможливлювати позитивні соціальні зміни в Україні. Якщо ви хочете співпрацювати із The Ukrainians Media — напишіть, будь ласка, нам на цю пошту [email protected]

Стежте за The Ukrainians у соцмережах:

Двері до секретної аудіовітальні — в Cпільноті The Ukrainians або за покликанням: https://bit.ly/3txya2y

Культура скасування або ж культура кенселінгу потребує пояснень і методик. У девʼятому епізоді ми розбираємося із поняттями та зʼясовуємо чи можна скасувати сусіда-агресора-ворога-росію.

Як стерти з памʼяті російські хіти й цитати з радянських фільмів, як очистити простір від різноманітних дудів? Чи потрібно й надалі досліджувати російське? Чому частина дерусифікації — це українцізація, зокрема міського простору? А може й справді — сancel russia є інструментом самозбереження?

Recommended list:

1. Епізод подкасту Нарімана Алієва Mincultpryvit «Щоденник війни. Про шкідливу імперську звичку та боротьбу проти неї».

2. Інтервʼю літературознавиці Віри Агеєвої для радіо НВ «Без Пушкіна не було би путіна».

3. Передача «Антитеза» з Тарасом Прохаськом.

4. Стаття літературознавця Ростислава Семківа «Як російська література служить імперії».

5. Колонка директорка Українського інституту Володимира Шейка «Cancel Russia як інструмент самозбереження».

Close reading:

у наступному епізоді обговоримо поезію Миколи Зерова — автора, якого свого часу намагалася кенсельнути росія.

Ще більше думок і обговорень — в соцмережах ведучих:

***

The Ukrainians Media має місію — уможливлювати позитивні соціальні зміни в Україні. Якщо ви хочете співпрацювати із The Ukrainians Media — напишіть, будь ласка, нам на цю пошту [email protected]

Стежте за The Ukrainians у соцмережах:

Збіркою есеїстики «Хроніки від Фортінбраса» письменниця Оксана Забужко віддає борг девʼяностим і водночас озвучує теми і тези, які стануть наскрізними для її творчості на наступні 30 років.

Якщо ми лише підступаємося до деколонізації себе сьогодні, то Оксана Забужко вирішує це питання для себе ще у 1990-х. Вона віднайшла себе, усвідомила письменницьку відповідальність перед мовою, усвідомила місце української культури. Її запитували «Україна — це де?», а вона відповідала, що це між (between) заходом і сходом, Польщею і Росією, десятками інших культурних впливів.

Двері до секретної аудіовітальні з дівчатами та Петрицьким — в Cпільноті The Ukrainians або за покликанням: https://bit.ly/3NmDZYx

Щоб стати частиною Спільноти, тицяйте сюди: https://bit.ly/3GhuDcF

Recommended list:

1. У епізоді ми обговорили такі есеї зі збірки «Хроніки від Фортінбраса» Оксани Забужко: «Кімната сто один: у пошуках утрачених дверей», «Дар марґінальности», «Мова і влада», «Мова і право», «Комплекс Ітаки».

2. Роман про шлях Клеопатри Січкар до влади — Павло Загребельний «Гола душа».

3. Лекція Оксани Забужко «Оптимізм української історії» на «Книжковому Арсеналі».

4. Репортажі Олесі Яремчук «Наші інші», які нагадують про те, що Україна — «клаптикова ковдра» різних національностей.

5. Роман «Ловець океану» Володимира Єрмоленка — історія Одіссея навспак.

6. Вірш Ірини Шувалової «До Одіссея» зі збірки «каміньсадліс» — про Пенелопу, яка чекає повернення Одіссея.

7. Фільм-перформанс Оксани Чепелик «Хроніки від Фортінбраса»

Ще більше думок і обговорень — в соцмережах ведучих:

***

The Ukrainians Media має місію — уможливлювати позитивні соціальні зміни в Україні. Якщо ви хочете співпрацювати із The Ukrainians Media — напишіть, будь ласка, нам на цю пошту [email protected]

Стежте за The Ukrainians у соцмережах:

У сьомому епізоді ми продовжуємо розмову про культурну колонізацію України та шукаємо сценарії того, як позбутися колоніального в собі.

У цій розмові багато теорії, яка допомагає нам побачити не лише східний, але і західний вектор, безліч запитань і трішки музики. Ми говоримо про те, чому важливо перестати прикриватися словом «пострадянський», про стирання та віднайдення памʼяті, потребу віднайти нову мову для оцінки та аналізу культури в іншому світі, який чекає нас після перемоги.

Двері до секретної аудіовітальні — в Cпільноті The Ukrainians або за покликанням: https://bit.ly/3aplIeF
Щоб стати частиною Спільноти, тицяйте сюди: https://bit.ly/3GhuDcF

Recommended list:

2. Славенка Дракуліч есей «Сувара дівчинка з Укараїни» із книжки «Кафе «Європа». Повернення. Як пережити посткомунзім»

3. Славенка Дракуліч «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися»

4. Едвард Саїд «Культура й імперіалізм»

5. Кость Москалець «Вихід» (есей)

6. Стаття Богдани Романцової «Постколоніальний роман»7. Про окциденталізм:  стаття Тамари Гундорової «Український окциденталізм: бути чи не бути Римом?»

8. Подкаст 'Wind of Change’ журналіста The New Yorker Патрика Радена Кіфа про пісню Scorpions

9. Телебачення Торонто про «пострадянський» дивіться тут

Close reading:

у наступному епізоді обговоримо збірку есеїстики Оксани Забужко «Хроніки від Фортінбраса»

Ще більше думок і обговорень — в соцмережах ведучих:

***

The Ukrainians Media має місію — уможливлювати позитивні соціальні зміни в Україні. Якщо ви хочете співпрацювати із The Ukrainians Media — напишіть, будь ласка, нам на цю пошту [email protected]

Стежте за The Ukrainians у соцмережах:

Щоб оформити підписку і долучитися до Спільноти The Ukrainians, переходьте за цим лінокм: https://bit.ly/3GhuDcF

Запрошуємо до Спільноти The Ukrainians Media: https://bit.ly/3GhuDcF

У новому епізоді обговорюємо роман «Московіада» Юрія Андруховича — ключовий текст про падіння імперії совка й один з перших романів Незалежної України.

Один день з життя українського поета в метрополії-Москві, падіння із сьомого поверху гуртожитка на саме дно — у підземелля метрополітену, портрет імперії та взірцевий український постмодерний роман. Говоримо також про образ Орфея в прозі Андруховича, про те, чи можна довіряти героям напідпитку та чи можлива любов у столичній мʼясорубці зламу епох. Запрошуємо до нашої затишної аудіовітальні, де віднедавна ставимо музику.

Recommended list:

1. Юрій Андрухович читає «Листи в Україну».

2. Грицько Чубай «Говорити, мовчати і говорити знову».

3. Олександр Ірванець «Травнева балада».

4. Василь Герасимʼюк «Осінні пси Карпат».

5. Юрій Андрухович «Футбол на монастирському подвірʼї».

6. Юрій Андрухович «Аве, Крайслер» (есей).

Музична пауза: 

Твори, із якими перегукується «Московіада»:

Критичні тексти про роман:

1. Роксана Харчук «Юрій Андрухович — Орфей хронічний»

2. Пер-Арне Будін «Кінець імперії: роман Юрія Андруховича «Московіада»

3. Тамара Гундорова «Карнавальний постмодерн»

4. Кость Москалець «Незадоволення твором»

5. Олександр Бойченко «Московіада» Юрія Андруховича як мономіфологічна мініппея

6. Мирослав Шкандрій «Вигнання привиду імперії: «Московіада» Юрія Андруховича»

Ще більше думок і обговорень — в соцмережах ведучих:

***

The Ukrainians Media має місію — уможливлювати позитивні соціальні зміни в Україні. Якщо ви хочете співпрацювати із The Ukrainians Media — напишіть, будь ласка, нам на цю пошту [email protected]

Стежте за The Ukrainians у соцмережах:

Запрошуємо до Спільноти The Ukrainians Media: https://bit.ly/3GhuDcF

Із пʼятого епізоду ми починаємо довгу розмову про українську культуру як самобутню і незалежну, про її колонізацію та деколонізацію. Навіщо Російській імперії культурна колонізація, як вона працює, коли починається й чому все ніяк не закінчиться? За Шевченком, Переяславська рада — це відправний пункт, після якого справи йдуть все гірше й гірше. Сьогодні ми також говоримо про штучну культурну залежність, яку століттями вибудовувала Росія щодо України, але й про незалежність, яка в різних проявах завжди була присутня.

У цьому епізоді підступаємо до антиколоніальних прочитань ключових текстів, та передовсім ділимося приватними досвідами щодо колонізаційних впливів та вперше маємо музичну паузу!

Recommended list:

1. Віра Агеєва «За лаштунками імперії».

2. Тамара Гундорова «Внутрішня колонізація» – повторна колонізація.

3. Тімоті Снайдер The War in Ukraine Is a Colonial War.

4. Євген Маланюк «Ґеокультура України».

Close reading:

у наступному епізоді обговоримо роман «Московіада» Юрія Андруховича.

Ще більше думок і обговорень — в соцмережах ведучих:

***

The Ukrainians Media має місію — уможливлювати позитивні соціальні зміни в Україні. Якщо ви хочете співпрацювати із The Ukrainians Media — напишіть, будь ласка, нам на цю пошту [email protected]

Стежте за The Ukrainians у соцмережах:

Запрошуємо до Спільноти The Ukrainians Media: https://bit.ly/3GhuDcF

У четвертому епізоді подкасту поговоримо про насильство як один із виразників у текстах української літератури (так, у нашій літературі багато смертей, ненависті, абʼюзу). Тож ми знаходимо ключові слова та поняття, від яких відштовхуємося, щоби зрозуміти природу насильства, а також рішення, що нам, читачам, робити з усією цією нелюбовʼю та жорстокістю. Наводимо приклади поезії та прози, проте передовсім спираємося на есей Соломії Павличко й відштовхуємося від нього, з’ясовуючи, навіщо привласнювати насильство і як брати за нього відповідальність. Наша розмова не обмежується подкастом, тому заохочуємо прочитати есей та вступити у діалог в соцмережах. Запрошуємо слухати.

Recommended list:

1. Праці Соломії Павличко: «Дискурс модернізму в українській літературі»,  «Фемінізм», «Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського», есей «Насильство як метафора (Дискурс насильства в українській літературі)».

2. Віра Агеєва «За лаштунками імперії».

3. В. Домонтович «Аліна і Костомаров».

4. Ніла Зборовська «Код української літератури».

5. Роздвоєна особистість у новелах «Я (Романтика)» Миколи Хвильового і «Цвіт яблуні» Михайла Коцюбинського, пʼєсі «Чорна Пантера і Білий Медвідь» Володимира Винниченка.

6. Ігор Римарук «На тій землі, де ще почуєш восени троїсті»  у виконанні Василя Герасимʼюка.

7. Ігор Римарук «Ми надійшли чи скопом чи вертепом…».

8. Тарас Шевченко поеми «Сон», «Великий льох», «Катерина».

9. Аляйда Ассман «Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті».

10. Ганна Арендт «Про насилля».

11. Тімоті Снайдер «Шлях до несвободи», «ХХ уроків ХХ століття».

12. Пітер Померанцев «Це не пропаганда».

Ще більше думок і обговорень — в соцмережах ведучих:

***

The Ukrainians Media має місію — уможливлювати позитивні соціальні зміни в Україні. Якщо ви хочете співпрацювати із The Ukrainians Media — напишіть, будь ласка, нам на цю пошту [email protected]

Стежте за The Ukrainians у соцмережах:

Запрошуємо до Спільноти The Ukrainians Media: bit.ly/3GhuDcF

Який жанр фіксує порядок денний культурної ситуації? Безумовно, есеїстика.

У цьому епізоді говоримо про те, що механізм мистецтва сповільнює проте не припиняє свій рух у воєнний час. Попереду нас чекає багато великих творів, які пропрацьовуватимуть отриманий травматичний досвід. Але найоперативніше фіксує міркування та ставить гострі запитання саме есеїстика. Що ж це за жанр – есей, як до нього підступитися та у чому його переваги?

Close reading:

у наступному епізоді обговоримо есей Соломії Павличко «Насильство як метафора (дискурс насильства в українській літературі)»

Recommended list:

1. Вірш Ярослава Довгана «Не від того я помру, що на світі буде война» у виконанні «Мертвого півня»

2. Славенка Дракуліч «Вони б і мухи не скривдили»

3. Горан Войнович «Югославія, моя Батьківщина»

4. Самюел Беккет «Уот»

5. «Українські жінки у горнилі модернізації» (упорядниця Оксана Кісь)

6. Юрій Андрухович «Зло»

7. Колонка на порталі LB Іллі Левченка «Деколонізація і сила відсутності, або Чому вся російська культура є тоталітарною»

8. Конспект лекції Володимира Єрмоленка «Есей як біографія ідей»

9. Есей Тараса Прохаська «Ворожіння на рядках»

10. Віра Агеєва «За лаштунками імперії»

11. Соломія Павличко «Роздуми про вуса, навіяні одним оповіданням Олекси Стороженка»

12. Софія Андрухович, есей "Роблячи більше, ніж можливо".

Ще більше думок і обговорень — в соцмережах ведучих:

***

The Ukrainians Media має місію — уможливлювати позитивні соціальні зміни в Україні. Якщо ви хочете співпрацювати із The Ukrainians Media — напишіть, будь ласка, нам на цю пошту [email protected]

Стежте за The Ukrainians у соцмережах: