Відомо, що один із найцінніших ресурсів, які має людина, — це час. Ми часто нагадуємо собі цю аксіому в дорослому віці, коли страждаємо від його нестачі. Тож, коли ми бачимо, як наш син-підліток або наша дочка-підлітка просто годинами пролежує на дивані, дивиться один і той самий серіал по колу, грає в одноманітну комп’ютерну забавку, то вкрай важко втриматися від роздратування або ж навіть і відвертої агресії. Як необачно! Як неправильно! Як не по-дорослому.

Як наслідок, така бездіяльність, або ще точніше — відверті лінощі, дуже часто є провокацією на внутрішньосімейний конфлікт. Розберімося, чому ці лінощі насправді потрібні підліткові та як реагувати на них адаптивно?.