Намагання контролювати своє життя, планувати наперед — невіддільна частина реальності дорослої людини. Досвід життя в умовах війни демонструє, що здійснювати це в часи майже тотальної обʼєктивної невизначеності вкрай важко. Подекуди просто неможливо. Шквал прогнозів, сподівань і приголомшливих раптових новин збиває з ніг.

У результаті тривога й нескінченна невизначеність починають контролювати наше життя, наповнюючи його відчуттям небезпеки. Це провокує розлади психіки та впливає на якість життєдіяльності.

Що робити, коли тривога затьмарює очі, а мозок і далі штампує неоптимальні патерни поведінки?