Співвідношення надходження води і її випаровування протягом року є одним із показників, котрий визначає клімат місцевості. І якщо випаровується води більше, ніж надходить, відповідно така місцевість і наближається до опустелювання або є, власне, пустелею. Про це в інтерв'ю УРО розповіла професорка кафедри гідрології суші, факультет гідрометеорології та екології ОНУ ім. Мечникова, Наталя Лобода. І хоча Одещина ще не перетворилась на пустелю, але невпинно рухається у тому напрямку. Як же так сталось, якщо у нас доволі розгалужена система водойм в області: дві великі річки, лимани і система озер і малих річок? Чи можливо запобігти зникненню малих водоймів? Як саме? Як допомогти Дністру і Дунаю насичувати водою довколишні розгалуження своїх заток? Що може для цього зробити людина, а де просто не варто заважати природі робити свою справу? Детальніше слухайте у третьому випуску проєкту Стоп-пустеля.

Сонячні електростанції для лікарні, водоканалу та ліцею: як в Арцизькій громаді забезпечують автономність критичної та соціальної інфраструктури

У місті Арциз на Одещині завершують модернізацію частини системи водопостачання. Тут встановили нову водонапірну вежу, насосне обладнання та станцію очищення води. Очікується, що це забезпечить стабільніший доступ до питної води для близько 15 тисяч жителів громади, а також частково вирішить проблему якості води, яка залишалася актуальною роками.

У відповідь на звернення громади міжнародна гуманітарна організація IsraAID реалізувала в Арцизі інфраструктурний проєкт, який охоплює одразу кілька елементів системи водопостачання.

Детальніше про реалізацію проєкту слухайте у подкасті

“Одеса має геополітичне значення –  без виходу до моря була би Гетьманщина, а не Україна як така”: чому росії важливо відрізати Україні вихід до моря

Презентація книжки  мовознавиці Орисі Демської «Одеса. Степом і Морем розказана історія»

Книжка мовознавиці Орисі Демської «Одеса. Степом і Морем розказана історія»: які мови лунали на території Одеси протягом тисячоліть і який вплив мала мовна політика російської імперії

Напередодні виборів ректора ОНУ ім. І. Мечникова: яким бачать розвиток вишу претенденти?24 квітня відбудуться вибори ректора Одеського національного університету імені І. Мечникова. Наша редакція запросила всіх чотирьох претендентів до «Вечірньої студії» для оприлюднення своїх позицій щодо стратегії розвитку університету та свого бачення ключових напрямків його подальшої діяльності. На участь зголосилося троє з претендентів. - Які основні тези передвиборчих програм кандидатів?- Якими вони бачать шляхи вирішення фінансових проблем вишу?- Як ректор має забезпечувати комфортне та безпечне середовище для навчального процесу?- Які запобіжники пропонують запровадити учасники виборчих перегонів для недопущення фактів корупції та порушень норм корпоративної етики?Спікери:- доктор фізико-математичних наук, професор В. Ковальчук,- Заслужений юрист України А. Неугодніков,- доктор економічних наук, професор С. Якубовський.

Черговий випуск проєкту «Світло незабутих предків» церадіомандрівка не в просторі, а в часі.

Напередодні Великодня 1848 року Тарас Шевченко в засланні отримує з Одеси писанку – про це йдеться в листуванні поета з його другом Андрієм Лизогубом.

Опису писанки там немає, тож ми разом зі науковицями обласного Центру української культури вирішили уявити, якою вона могла бути з огляду на тогочасні традиції писанкарства півдня України. Експертки припускають, що подарунок міг містити солярні знаки або обереговий орнамент «сорокопуть». Дослідниці пояснюють особливості одеського розпису, де поєднуються морські мотиви, козацька символіка та степові візерунки на темному тлі, також розглядаємо особливості південної колористики.

Співбесідниці журналістки Ірини Сечковської – директоркаобласного Центру української культури Валентина Вітос, завідувачки відділами Центру майстрині Антоніна Димова(писанкарство) та Маріанна Панасюк(витинанка).

Проєкт “Вдома”: крафтова випічка та зефір – як переселенка з Херсона розвиває пекарню в Південному завдяки гранту

«Ти перший, хто зустрічає гостей держави накордоні і ти перший, хто зустрічає ворогів», - каже військовослужбовець 26-гоприкордонного загону Олег.

У програмі говоримо про особливості служби та рекрутингу в прикордонних військах, зокрема, в 26-му Одеському прикордонному загоні Державної прикордонної служби України. Гості студії, офіцер Назар та сержант Олег, діляться власним бойовим досвідом, розповідаючи про еволюцію військової тактики та важливість психологічної стійкості. Вони наголошують, щосучасна війна вимагає безперервного навчання та опанування новітніх технологій, зокрема віртуальних тренажерів та безпілотників. Представники загону пояснюють переваги добровільного залучення через рекрутингові центри, що гарантує службув обраному підрозділі протягом першого року. Потенційним кандидатам пропонують фахову підготовку з нуля та можливість реалізувати себе у різних напрямках, від кінології до аеророзвідки.

Наприкінці програми можна дізнатися докладнуінформацію про рекрутинговий центр саме 26 Одеського прикордонного загону.

У Музеї сучасного мистецтва Одеси відкрили масштабну виставку «Ода Соні». Вона присвячена 140-річчю всесвітньо відомої авангардистки Соні Делоне. Вона народилася в Одесі. Стала першою жінкою з прижиттєвою виставкою в Луврі. Реформувала світову моду.

Про що говоримо:

• Як створювали експозицію?

• Чому класичні твори поєднані з сучасними інтерпретаціями?

• Як використали штучний інтелект та новітні технології?

• Як Соні Делоне вдалося увірватися в суто чоловічий мистецький світ Парижу початку минулого століття і як вона ствердила себе «на рівних»?

• Яке одеське коріння Делоне?

• Як південноукраїнський колорит вплинув на її унікальний стиль симультанізму?

Розповідають куратори та художники виставки.