Тема звільнення політв’язнів Кремля цього року не лише зникла із заголовків світових та вітчизняних медіа, а й взагалі не викликає жвавого і небайдужого інтересу з боку суспільства в Україні. Поодинокі пікети та відчайдушні спроби рідних і близьких бранців московського режиму привернути увагу української влади, іноземних дипломатів та найбільш активної частини суспільства до нагальної проблеми не додають оптимізму. Рідше став помічати в очах співрозмовників на цю тему співчуття, спробу зрозуміти. Частіше – байдужість, здивування, відсутність будь-якої людської реакції…
Минув рік, як Україні вдалося повернути додому 11 політв’язнів та 24 моряків, яких у різний час захопили й роками незаконно утримували у Російській Федерації. З того часу відбулися ще дві хвилі звільнення заручників та військовополонених з тимчасово неконтрольованих українським урядом окремих районів східних областей. Та, на жаль, 135 (на момент написання публікації) громадян України досі вважаються політичними заручниками війни, розв’язаної Росією. 135 родин чекають своїх батьків, чоловіків, братів та дідів. Справжніх героїв, що гідно прийняли виклик долі, тримають удар в ізоляції, проходячи нові й нові випробування (зміни камер, колоній, тиск їхньої адміністрації, рецидивістів, ФСБ, холодний клімат, жахливі харчування та медичне обслуговування, відсутність інформації та загрозу захворіти на COVID-19).
Торік у вересні разом із захисником Марком Фейгіним започаткували ініціативу, запропонувавши міжнародній спільноті – створити ефективний механізм, перш за все дипломатичного ґатунку, щоби встановити правила і домовленості, які б допомогли запобігти появі нових політичних бранців. Виключити цей гуманітарний аспект взагалі із того протистояння, яке існує. За цей час провели ряд консультацій з дипломатами, експертами, журналістською спільнотою і юристами.
Дискусії відбулися як у межах МЗС України, в іноземних та українських амбасадах, так і на міжнародних майданчиках. Ідею активно підтримав екс-політрадник, а нині спецпредставник МЗС з питань санкційної політики Олексій Макєєв. З призначенням першим заступником міністра Еміне Джапарової вона набула конкретних обрисів. МЗС ініціювало створення Платформи міжнародної дії зі звільнення Росією українських політв’язнів. Її установче засідання відбулось 1 липня у форматі відеоконференції. До нього долучилися представники міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Офісу президента, постійного представництва президента України в АР Крим, уповноваженого ВР з прав людини, Меджлісу кримськотатарського народу, неурядових громадських правозахисних організацій, а також родичі незаконно утримуваних осіб. Свою згоду на участь у роботі платформи дав глава Кримської єпархії ПЦУ Митрополит Клемент та інші релігійні й громадські діячі.
Міжнародна платформа має серйозні шанси стати додатковим інструментом тиску на РФ, метою її дії є саме захист та звільнення громадян України – бранців Кремля. Серед завдань ініційованого МЗС формату є координація міжнародної адвокаційної діяльності усіх причетних акторів – органів державної влади, громадянського суспільства та родичів політв’язнів для посилення міжнародного тиску з метою звільнення незаконно утримуваних Росією осіб та захисту їхніх прав в ув’язненні. МЗС України та офіс Уповноваженої ВР з прав людини активно коментують та висвітлюють усі факти порушень прав людини з боку РФ та застосування репресивних практик до громадян України на тимчасово окупованих територіях.
Роман Сущенко, відомий український журналіст
