
Sign up to save your podcasts
Or


Як користуватися буддійською вервицею — малою або чоткамиУ цьому епізоді — вчення Ґʼятрула Рінпоче про буддійську малу та її використання під час практики йоги божества.Які матеріали й кольори вервиці традиційно відповідають мирним, примножувальним, намагнічувальним і гнівним активностям? Яке значення мають різні види намистин, кількість ниток і ґуру-намистина? Як правильно підготувати, благословити та використовувати малу під час рецитації мантр?Окремо розглядається практика благословення вервиці через уявлення самайясаттви та джнянасаттви, а також традиційні настанови щодо того, якими пальцями перебирати намистини та чому перевага надається лівій руці.Цей текст ґрунтується на вченні Ґʼятрула Рінпоче з книги «Стадія зародження в буддійській тантрі» (Snow Lion).Оригінал англійською мовою:*Use of a Buddhist Mala by Gyatrul Rinpoche*https://vajratool.wordpress.com/2011/02/03/use-of-a-buddhist-mala-by-gyatrul-rinpoche/🎧 Слухайте епізод і дізнайтеся більше про символіку та традиційне застосування буддійської вервиці у Ваджраяні.
Чому одні й ті самі думки та емоції знову і знову повертаються, навіть якщо ми намагаємося їх позбутися? Дзіґар Контрул Рінпоче пояснює, що справжня проблема — не самі емоції, а глибинні тенденції (бакча), які надають їм сили.
У цьому вченні Рінпоче розповідає:
Це переклад і озвучення статті Дзіґара Контрула Рінпоче The Insistent Thief: Tendencies.
Віршована автобіографія Рангджунг Нельджорми Кхандро Церінгми Рінпоче (Кхандро Церінг Кунга Бгума) — тибетської йогіні, яку Його Святість Далай-лама визнав самопроявленою (rangjung) практикинею й уповноважив як офіційну державну оракулку захисниць Церінгми і Тенми.Від дитинства в громаді кочівників і землеробів — через паломництва до Лхаси, гори Кайлаш і священних місць, зустрічі з учителями лінії Дзоґчен, важку дорогу до Індії — до зустрічі з Далай-ламою, посвят і десятиліть практики. Це стисла, поетична розповідь про переживання, видіння й реалізацію на буддійському шляху.Начитано для подкасту «Перший буддійський».Оригінал тексту: rigzindrubde.org/autobiography
🌙 Райдужний хлопчик будує в пустелі замок — і не помічає, як сам опиняється в його полоні.Так починається одна з найвідоміших історій Чоґ'яма Трунґпи Рінпоче — притча, у якій, за його власними словами, вміщується вся Ваджраяна. Замок тут — це его, зведене цеглинка за цеглинкою майже випадково. А місяць, що застряг над найвищою вежею й зупинив час, — те живе й вільне, що це его непомітно взяло в облогу.Щоб звільнити місяць, хлопчикові треба пройти крізь п'ятеро воріт замку. За кожними — своя пастка: гнів вартових із шаблями, гординя генерала в райдужних чоботях, знада принца й принцеси, гарячкова заклопотаність міністрів і, нарешті, сам король із таємним радником за троном. І щоразу ворота відчиняє не сила, а щось несподівано просте — спокій, сміх, одне тихе «ні».П'ятеро воріт — це п'ять станів его, що в тибетській традиції відповідають п'ятьом родинам Будд. Історія показує, як усвідомлення проходить крізь них: не руйнуючи, а бачачи наскрізь.Начитка українською для подкасту «Перший буддійський».—Історія Чоґ'яма Трунґпи Рінпоче «Фортеця его» (Castle of Ego).Джерело оригіналу: The Chronicle Project — chronicleproject.com#буддизм #ЧоґямТрунґпа #Ваджраяна #медитація #притча #дхарма #усвідомленість #Першийбуддійський #аудіокнига
«Відречення — як кучерява кульбабка»: здалеку голівка здається щільною й пухнастою, але варто трохи подмухати — і від неї нічого не лишається. З цього тибетського образу Дзіґар Контрул Рінпоче починає розмову про різницю між фантазією про просте життя йоґіна й тим, що відбувається, коли з цією простотою доводиться зустрітися насправді.
У цій бесіді Рінпоче говорить про те, чому не варто надто довіряти власним заявам про зречення; про проблиски усвідомлення безглуздості мирських клопотів і про те, чому навіть короткий такий проблиск лишає відбиток, який може дозріти в майбутньому; про смуток, самотність і меланхолію не як про перешкоди практиці, а як про можливе джерело глибокого спокою — якщо їх не відкидати. І про те, куди зрештою веде вся боротьба за успіх і визнання, які ми все одно мусимо лишити тут.
Текст записано 23 грудня 2021 року. Український переклад — [Перший буддійський].
Оригінал: mangalashribhuti.org
Що таке тукдам? Чи справді після смерті великий майстер може залишатися в стані глибокої медитації, а його тіло — не проявляти звичних ознак розкладу?У цьому епізоді звучить свідчення Ані Марсії — західної практикині буддизму, медсестри й акушерки, яка особисто відвідала К’ябдже Цикей Чоклінґа Рінпоче під час його перебування в тукдамі. Вона описує те, що побачила на власні очі, та ділиться враженнями від цього незвичайного досвіду.Також у розповіді наведено слова Чок’ї Ньїми Рінпоче про значення тукдаму та про те, що щира й віддана практика Дгарми відкриває цей шлях не лише великим майстрам, а й усім практикам.Нехай ця оповідь стане джерелом натхнення, віри та впевненості на вашому духовному шляху.
#буддизм #Дгарма #тукдам #ЧоклінґРінпоче #ЧокїНьїмаРінпоче #Медитація #ТибетськийБуддизм #ПершийБуддійський
Медитувати наосліп — замало. Щоб практика привела до звільнення, її має освітлювати глибоке, критичне пізнання Дгарми.
У цьому вченні йдеться про те, чому в тибетській традиції так цінують «вивчення та розмірковування над поглядом» — і чому цей підхід особливо близький сучасній людині, яка звикла все перевіряти й досліджувати.
Спираючись на слова Васубанду — «дисциплінована особа, яка займалася вивченням і обмірковуванням, здатна медитувати», — вчення показує, як розсудливий спосіб життя, аналіз явищ і опора на трактати з Мадг'ямаки, епістемології та логіки ведуть до свободи від сумніву, а з нею — до справжньої довіри й натхнення для практики.
Також розглянуто три підходи Ваджраяни до пізнання дійсності:• вивчення та аналіз погляду;• медитація на основі прямих настанов учителя;• передача благословень.
«Ченці, коли ви чуєте мої слова, досліджуйте їх уважно, як умілий ювелір, котрий перевіряє золото… Не приймайте мої слова просто через повагу».
🎧 Слухайте також на Spotify, Apple Podcasts та інших платформах.🔔
Підписуйтеся на «Перший буддійський», щоб не пропустити нові вчення.
#буддизм #Дгарма #медитація #Ваджраяна #тибетськийбуддизм #Мадг'ямака #Васубанду #практика #усвідомленість #ПершийБуддійський
Орґʼєн Тобґʼял Рінпоче дає студентам «Ріґпи» неформальні, часом дотепні поради про те, як належно проводити дгармічні церемонії за тибетською традицією: бути уважним, не поспішати, шанувати ієрархію та знати протокол — від підношення чаю й катаку до церемоніальних шапок. За власними словами Рінпоче, «це не вчення, це просто про тибетські традиції» — і про те, як важливо квапитися поволі.
0:00 Вступ
1:56 1. Будьте обережні: думайте, перш ніж говорити чи діяти
6:58 2. Не поспішайте
10:40 3. Ієрархія: церемоніальні ролі
24:53 4. Церемоніальний протокол: коли треба вставати
26:28 5. Церемоніальний протокол: розміщення гостей
27:54 6. Церемоніальний протокол: прибуття найвищого лами
31:27 7. Планування та репетиція
33:46 8. Миски та чаші
34:41 9. Тибетські церемонії повинні відповідати тибетським традиціям
37:02 — Традиційний килим
37:22 — Санґ
37:53 10. Церемоніям слід бути короткими
39:26 11. Підсилення величі
59:47 12. Шапки
1:03:33 13. Підношення катаку
Джерело: tibetsun.com. Переклад українською — Кирило Жеребілов, редактура — Ірина Галамба.
Точної дати народження Джамʼяна Кʼєнце Чокʼї Лодро ми не знаємо: його батько був надто безтурботним, щоб щось записувати. Це й задає тон усій оповіді.
Перша глава неформальних історій Орґʼєна Тобґʼяла Рінпоче про коріння та рідних одного з найбільших тибетських майстрів XX століття. Суворий, майже беззаконний край Каму, де він народився. Його непередбачуваний батько-йоґін зі славою чорного мага. Його матір — реінкарнація дакіні. І родина, серед якої він зростав.
(0:00) Вступ: звідки взялися ці історії (2:15) Реке, «Безплідні землі» (5:23) Батько (9:26) Мати (11:02) Племінник, секретар і родинна лінія
«Перший буддійський» — подкаст про Дгарму українською.
Що таке справжня чесність — і чому вона починається не зі слів до інших, а з погляду всередину?
Тибетський учитель Дзіґар Конґтрул Рінпоче розкриває значення «йо ґʼю» —
тибетського слова про тонку подвійність нашої повсякденної поведінки.
Лестощі заради вигоди, удавана наївність, маски, які ми носимо навіть наодинці з собою. Учитель показує, чому ми так чіпляємося за его і як Будда вказав шлях за межі цієї дуальності.
From the publisher's feed