Что скажет мне листок березы,

Когда растает ночи мгла?

Стряхнув с себя росинок слезы,

Он скажет: «Господу хвала!»

... Христос достоин прославленья

... За водопад любви Своей.

... Пускай несется Богу пенье

... Из уст природы и людей!

Что скажет мне орел могучий,

Когда, расправив мощь крыла,

Он воспарит над горной кручей?

Он скажет: «Господу хвала!»

Что скажешь ты, о друг и брат мой,

Христу, Спасителю людей?

Хвала сердец Ему приятна,

Воспой же песнь твою скорей!

По милости Божьей глаза мы открыли сегодня,

И было возможно нам солнце увидеть сегодня,

Не мы заслужили, что воздухом дышим сегодня,

Но все это – милость, великая милость Господня.

... О, милость великая! Нам Ты порой непонятна,

... И разумом нашим та милость никак не объятна,

... О, дай же, Господь, утвердиться всецело в Тебе, в Тебе, чтоб

... Стать победителем в грозной житейской борьбе.

Без милости Божьей нам нечего думать о завтра,

Ведь знаем, что ныне живем мы, сегодня, не завтра.

Быть может, сегодня последний наш день,а не завтра,

И все мы предстанем пред Богом уже безвозвратно.

От милости Божьей зависит, где будем мы вечно,

Не приняв той милости, мучиться будем мы вечно,

А в милости Божьей почивши, мы жить будем вечно,

В обители рая, где счастье уже бесконечно.

Хмара важка ясне небо накрила,

Ясна блакить ніби щезла умить...

Вільна душа мовби втратила крила,

Ті, що колись підіймали у вись.

  Та все одно є за хмарою сонце,

  Морок проб'є те проміння, як спис,

  Божа любов гляне в серця віконце,

  Кригу журби вмить вона розтопить.

... Боже святий, Ти спаси Украіну

... З бруду гріха та із зла болоття,

... Дай нам знайти ту єдину стежину,

... Що приведе нас у вічне життя!

З давніх давен Бог віддав Свого Сина,

Спаса Христа, на ганебную смерть,

Щоб та ціна нас навік відкупила

З пекла кайдан для небесних осель.

  Смерть переміг наш Спаситель воскреслий,

  Він і тебе хоче теж воскресить,

  Щоби навік в Царство неба привести

  Тих, хто прийняв Його Спасом своім.

Нині Христос через Біблію кличе

Тих, хто зблукав у гріховній пітьмі,

Витре сльозу Він з сумного обличчя,

І пригорне до грудей Він Своіх.

  Змиє твій гріх Він пречистою Кров'ю,

  Що на хресті за ввесь світ Він пролив,

  І назове тебе сином, донькою,

  Стане навік любим Батьком твоім!