Герой цього подкасту про культуру кримських татар у обличчях на QHA media - композитор, співак і музикант Едіп Баг'часарайли.

Едіп Баг'часарайли - 61 рік. Народився в Ташкенті, в Узбекистані, в родині ювеліра-майстра філіграні. З дитинства захоплювався музикою.

У 60-70-ті роки в кримськотатарській музиці починає зароджуватися естрадний жанр. І Баг'часарайли є одним з його активних учасників.

1986 року був створений кримськотатарський естрадний ансамбль "Ефсане", в якому Едіп Баг'часарайли був музичним керівником, аранжувальником і провідним солістом.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Інтернаціональна реггі-група з кримськотатарською душею. В цьому випуску подкаста Кримськотатарська музика на QHA media ми говоримо про групу IZZET і його творця Іззєта Аблязова.

Гурт є єдиним представником свого стилю, в основі якого лежить синтез багатого кримськотатарського етносу, з його складними розмірами, нестандартними гармоніями і високою емоційності реггі та афробіту. В музиці IZZET з'єднані кримськотатарський фольк і реггей.

Любити музику маленького Іззєта Аблязова навчили батьки. Завдяки їм в будинку завжди була присутня музика, в тому числі, і заборонена в радянські часи. На Іззєта сильно вплинули дві платівки з кращими рок-н-рольними хітами світу. Це була музика з репертуару Елвіса Преслі, Чака Беррі, найвідоміших майстрів того часу. Ці платівки так вразили Іззета, що він вирішив навчитися грати на гітарі. Тоді йому було 13 років.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Кримськотатарське мистецтво успадкувало багатовікові культурні традиції стародавнього і середньовічного Криму. Ці традиції передусім формувалися під впливом ісламської, османської, ранньогрецької, візантійської, золотоординської, іранської, сельджукської культур. Сучасне образотворче мистецтво кримських татар вже має власну історію.

В цьому подкасті Кримськотатарська культура на QHA mediа ми говоримо про образотворче мистецтво кримських татар.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Музикант, композитор, аранжувальник. Джазовий віртуоз міжнародного рівня. Це все про Усеіна Бекірова.

Йому QHA media присвячує черговий подкаст про кримськотатарську музику.

Усеін Бекіров міг чути джаз ще будучи в колисці. Його тато Різа Бекіров був етно-джазовим піаністом. Коли Усеін народився, його батько викладав в Ташкентській консерваторії по класу віолончелі і грав у джаз-бенді "Сато".

Пізніше артист зізнається, що його майбутню долю визначив саме ансамбль "Сато". Він слухав їх платівки з обробками кримськотатарських народних п'єс і був настільки вражений, що вирішив теж стати музикантом.

2016 року Усеін презентує свій дебютний альбом "Taterrium". Назва означає "татарська земля". В альбом також увійшли молдавські, вірменські та українські традиційні теми і авторські твори. За словами Бекирова, в цьому альбомі він хотів сучасною мовою розповісти про кримськотатарську культуру.

Другий авторський альбом Бекірова "Inspiration" був закінчений в травні. У його створенні брали участь близько 20 митців. Альбом прогресивний, різноплановий, різножанровий.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Герой цього випуску подкасту Культура кримських татар у обличчях режисер Длявер Дваджіев.

Протягом останніх трьох років Длявер працює режисером у кримськотатарській продакшн-студії "Караденіз". Займається зйомками музичних кліпів і скетчів. Серед його робіт - кліп на найвідомішу кримськотатарську пісню "Гузель Кирим", а також зйомка першого кримськотатарського фільму-казки "Хидир Деде".

У найближчих планах режисера - зйомка першого кримськотатарського телесеріалу.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

В цьому випуску подкасту Кримськотатарська музика на QHA media ми розповімо про гітариста Енвера Ізмайлова.

Ізмайлов народився 12 червня 1955 року в Узбекистані. Маленький Енвер мріяв грати на акордеоні, але мрія залишилась нездійсненою через складне фінансове становище в родині.

Одного разу Енвер познайомився з викладачем гри на домрі, той порадив йому піти навчатися музики. Ізмайлов вступив до музичної школи, але вчителі хотіли, щоб він вивчав традиційні узбецькі музичні інструменти. Спочатку Енвер відмовився, але потім вони дійшли компромісу: він почав вивчати гру на фаготі. Щойно закінчивши перший рік навчання, його забрали до армії. Там опинився у військовому ансамблі.

Після служби Ізмайлов відновив навчання в музичній школі. Тоді ж він почав грати на бас-гітарі. В його планах був вступ до інституту культури. Але все було непросто.

На республіканському музичному конкурсі Ізмайлов виконав на фаготі один з концертів Вівальді. Проте його відсіяли після першого ж прослуховування. Факультет Фагота Ізмайлова не прийняв, оскільки в хлопця не було жодного документу про закінчення будь-якого музичного закладу.

Доля знову випробувала Енвера. Він відмовився від навчальних закладів та зайнявся самоосвітою. Повернувшись до Фергани, Ізмайлов приєднався до рок-гурту під назвою «Жителі півдня». Вони навіть виграли перший приз на одному з республіканських конкурсів в Узбекистані в 1977 році. Але незабаром група розпалася.

Так і вийшло, що гру на гітарі Ізмайлов освоїв самостійно. Спочатку він грав рок-музику, а в середині 70-х років звернув увагу на джаз.

Ізмайлов став піонером в техніці "теппінг". Це і зробило його згодом найбільш відомим кримськотатарським гітаристом.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Героїня цього подкасту — художник-модельєр Майре Люман.

Майре Люман - 46 років. Народилася в місті Янгіюль (Узбекистан) в родині відомих кримськотатарських артистів Рустема Меметова і Гулізар Бекірової.

На початку 90-х разом з родиною повернулася до Криму.

Свою діяльність модельєр сконцентрувала на дизайні, передусім, національних кримськотатарських костюмів. Вона робить все: починаючи від розробки ескізу та закінчуючи розробкою і виконанням декоративних робіт по костюму - в будь-якій техніці залежно від цільового призначення одягу.

Ексклюзивні весільні сукні та різні костюми, прикрашені багатою національною вишивкою, стали візитівкою кримськотатарської культури. Роботи Майре Люман вважаються одними з найпопулярніших.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Сьогодні діапазон музичних жанрів дуже великий. Щодня виникають нові жанри, з'являються нові ансамблі, які створюють і об'єднують в музиці те, що раніше здавалося неможливим.

Проте незважаючи на всю різноманітність і новизну жанрів, джаз завжди займає своє особливе місце у музиці.

В цьому випуску подкаста QHA media ми розповідаємо про кримськотатарську джаз-діву Айсель Баліч.

Вона — кримськотатарська співачка з яскравим і сильним голосом в чотири октави.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

У цьому подкасті про культуру кримських татар на QHA media ми розповідаємо про карбування.

Молоточок під назвою «к’алем», лисття міді, вправні рухи, розум та душа майстра – це все, що треба для створення традиційного національного мідного посуду. На півострові міддю користуються з давніх давен.

Після депортації в Криму не лишилося ані старих майстрів, ані записаних інструкцій – все було винищено як пам’ять про корінний народ півострова. Коли кримські татари почали повертатися на Батьківщину, їм довелося відрожувати ремесло наново.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.