Черговий епізод подкасту – про козацьке військо під проводом гетьмана Якова Бородавки-Нероди. Чи не вперше в історії українського війська він вдався до тактики використання численних розвідувальних загонів не лише для збирання інформації, а й для нав’язування турецько-татарським передовим загонам боїв. Це була не розвідка боєм, відома з давніх часів. Нова тактика застосовувалася для того, щоб дезорієнтувати ворога стосовно шляхів пересування своїх головних сил, збити ворога з курсу, змусити рухатися спустошеною територією, загальмувати його рух і цим дати змогу об’єднатися українсько-польсько-литовським військам для вирішальної битви.

Робота розвідника почасти полягає не лише у здобуванні потрібної інформації. Доволі часто доводиться свідомо передавати ворогові дезінформацію, аби виграти бій, аіноді – й змінити перебіг історії. Одним із перших таких розвідників був український національний герой Микита Ґалаґан. За дорученням Богдана Хмельницького він свідомо прийняв тортури та смерть, аби дезорієнтувати противника щодо кількості й розташування козацьких військ і завів вороже військо в хащі, що дало змогукозакам атакувати з вигідної для них позиції і врешті виграти бій.

Черговий епізод подкасту «Історії про розвідників» – про героїзм і відвагу, підступність та помсту ворогів не на полю бою...

Історії про розвідників: Камергер Яна Казимира

Чергова Історія про розвідників розповідає про Василя Верещаку, який з відчайдушного реєстрового козака став особистим камергером польського короля Яна Казимира. Український шляхтич брав безпосередню участь у таємних нарадах керівництва Речі Посполитої. Всю одержану надзвичайно важливу інформацію військово-політичного характеру конфіденційними каналами через кур`єрів він передавав Богдану Хмельницькому. 

Героїзм і відданість, підступ і зрада – у новій історії для молодших прихильників роботи зовнішньої розвідки

Савур, Харциз… Ці імена для українців нині не просто слова. Вони стали символами боротьби і рідної української землі. Друга історія нового подкасту Служби зовнішньої розвідки України «Історії про розвідників» – «Сторожа на Савур-могилі»  – про боротьбу, відданість та відвагу. А ще – про неймовірний колорит рідної мови й історії.

У споконвічній боротьбі українців проти загарбників військової доблесті, мужності та відваги було замало. Потребувалися проникливість, прозорливість, уміння вивідувати потаємні плани й наміри супротивників, вводити їх в оману, діяти на випередження. У різні часи таких людей називали вивідачами, лазутчиками,сторожовим людом, пластунами… Зараз їх називають розвідниками, а їхня робота овіяна ореолом таємничості, романтики і прихованого за сімома печатками. Для наймолодших своїх прихильників Служба зовнішньої розвідки України започатковує новий подкаст – «Історії про розвідників». Перша історія – «Через печенізький табір» – сягає найдавніших часів і розповідає про розвідника-оборонця Києва Маломира.

Вони потоваришували іще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання та погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув’язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни та були об’єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні. Новий епізод подкасту Служби зовнішньої розвідки України «Розсекречена історія» – про Осипа Тюшку, одного з найближчих друзів і побратимів Степана Бандери.

Цікаві і

Напередодні

Відносно нещодавно знайдена в Галузевому

Петро Ліпко. Досвідчений офіцер царської армії, який

Його життя було сповнене

Архівні фонди Служби зовнішньої розвідки України

Український поет, прозаїк, драматург, публіцист,