
Sign up to save your podcasts
Or


«Обирати себе - це обирати новий досвід»
Знаєш історію про того самого міфічного могилянця, який балансує між життям і смертю, встигаючи вчитися і працювати? Може, попереднє речення описує саме тебе? У цьому випуску говоримо про першу роботу, дивні співбесіди, метчі, розчарування та ще десятки дотичних до працевлаштування тем
Гості подкасту:
Ми чекаємо на тебе тут: taplink.cc/podkmast
«На кожного чекає своя дуже прикольна історія. Чим більш відкритими до світу і до себе ви будете в цій історії, тим більше досвіду вона вам принесе»
Сьогодні ми поговоримо з могилянцями про різні активності в Академії й поза нею. Згадаємо старі часи, коли відбувались зміни не лише в Могилянці, а й в українському суспільстві; розповімо про студентське самоврядування, роботу бадді та особливості стосунків з адміністрацією; поділимося власними історіями про пошук себе та першу роботу; зрозуміємо, що вигорати треба з посмішкою і кайфом, та не забудемо про важливість психічного здоров’я
Гості подкасту:
Ми чекаємо на тебе тут: taplink.cc/podkmast
«Еразмус – це така пригода… якщо вона має з вами трапитися, то вона обов’язково трапиться; і головне: насолоджуйтеся нею»
Чи варто подаватися на навчання за обміном? Яку країну, університет і програму для себе обрати? Як підготуватися й успішно пройти співбесіду? На всі ці питання ми шукатимемо відповіді сьогодні. Поділимося досвідом подачі на Еразмус, переживаннями перед від’їздом, першими враженнями за кордоном, цікавими і дуже кумедними історіями. Також розповімо власне про навчання, соціалізацію в зовсім чужому середовищі та поговоримо про «постеразмус синдром»
Гості подкасту:
Корисні посилання:
Ми чекаємо на тебе тут: taplink.cc/podkmast
«Твоє головне щастя полягає в пошуку, і ти маєш насолоджуватися кожною миттю цього пошуку»
Сьогодні ми поговоримо про історію вступу в Могилянку: поділимось яскравими спогадами про перші дні в універі та поміркуємо над пошуком себе і своїх людей. Також зрозуміємо, чому не вступити одразу в декілька СОшок на першому курсі – це абсолютно окей, та згадаємо про бадді - надлюдей, що знають практично все. Ну і звісно, поділимося цінними порадами щодо реалізації своїх здібностей в студентському житті.
Гості подкасту:
Ми чекаємо на тебе тут: taplink.cc/podkmast
За цей довгий рік ми пройшли через карантин, домашні записи випусків, зміни в команді та трансформацію від ініціативи до справжньої студентської організації.
У якій капусті знайшли podkmast? З книжкового клубу у подкаст? Посиденьки на КМЦ чи Вісті з Могили? У цьому випуску: хронологія створення podkmast, особисті історії та залаштункові (тобто замікрофонні) жарти
Ідеї, меми, побажання: @kuk_nika
Ми чекаємо на тебе тут: taplink.cc/podkmast
«Вулиця Почайнинська ніби розрізає територію Подолу, і дістатися до 9-го корпусу — то ціла мандрівка! Надзвичайно цікавий маленький квартал, у якому стільки історії... Умовно його можна назвати трикутником Григоровича-Барського»
Хоч Почайнинська вулиця й поступається популярністю однойменній гамірній станції метро, названі вони були на честь однієї річки — Почайної (але вуличка все ж трохи раніше). На перший погляд, може здатися, що ця непомітна вулиця не має чим зацікавити допитливого туриста чи спраглого до таємниць історії киянина. Проте вона точно знає, як здивувати.
У цьому випуску дізнаємося про легенду, яка започаткувала культ поклоніння Святому Миколаю, та про складне життя спудеїв XIX століття. Крім того, послухаємо про давню історію Іллінської церкви та бурхливе минуле бурси — нинішнього 9-го корпусу Могилянки.
Пані Владислава Осьмак, керівниця Культурно-мистецького центру НаУКМА - facebook.com/vladyslava.osmak
Ми чекаємо на тебе тут: taplink.cc/podkmast
«Це маленька вулиця: лише один суцільний квартал, але це також величезна історія і дуже цікава місцевість. Одна із небагатьох вулиць на Подолі, які зберегли свої обриси від тих стародавніх часів, коли Поділ був геть інакший»
Які тільки різнопланові назви не мала ця прадавня вуличка: її кликали і Гнилою, і Різдвяною, та ці назви не припали до смаку киянам. Вигадливі міщани зрештою стомилися добирати дорозі чудні прізвиська, тож просто найменувати вулицю від церкви - Покровською.
Сьогодні Покровська, як той старий просмолений моряк, який любить розповідати пригодницькі байки. Вона може дати нам уявлення про вигляд старенького Подолу, адже витримала пожежу 1811 року і зберегла своє трасування. Зокрема, Покровська вуличка може розповісти історію старого Контрактового дому, Вдовиного дому та жіночої гімназії. До того ж дізнаємося, хто доклав величезних зусиль для розбудови Покровської вулиці та вклав більшість своїх статків у будівлі на ній
Пані Владислава Осьмак, керівниця Культурно-мистецького центру НаУКМА - facebook.com/vladyslava.osmak
Ми чекаємо на тебе тут: taplink.cc/podkmast
«Площа, характер якої вже понад 400 років формує студентство. І тут ми з вами згадуємо Гоголівського "Вія". Перші абзаци повісті якраз підкажуть, як відбувалося на Контрактовій площі: коли торговельні ряди, купа різного краму, і крізь нього суне до академії ціла навала спудеїв»
Нарешті на карті Подолу ми дійшли до заповітного місця всіх могилянців. На Контрактовій площі завжди людяно: хтось фотографується з оглядовим колесом, хтось сидить на лаві поруч зі Сковородою та обговорює чисте сумління, дехто просто пробігає повз. Але у цьому випуску поговоримо не про галасливу площу, а про однойменну мовчазну будівлю на ній.
Який славнозвісний музикант програв у карти київським шулерам все, що мав при собі? Що відбувалося в Контрактовому домі до 1 половини XX ст. та чому ці заходи скасували? Чи вистачило б меморіальних дощок усіх відомих осіб, що побували в Контрактовому домі, щоб збудувати ще один?
Пані Владислава Осьмак, керівниця Культурно-мистецького центру НаУКМА - facebook.com/vladyslava.osmak
Ми чекаємо на тебе тут: taplink.cc/podkmast
«Володимирська гірка - місцевість і парк, який донедавна мав славу одного із найромантичніших і найзатишніших куточків у центрі Києва»
У яку би пору ви не прогулювались Володимирською гіркою, завжди побачите там то галасливих дітей, то неспішних молодиків зі своїми породистими собаками, або ж літню пару, яка замріяно споглядає Дніпро, обіймаючись на лаві.
Чому ж цей парк так вабить киян і туристів? Хто спроєктував диво-транспорт, який кожного дня перевозить охочих по горі з Подолу до Верхнього міста, підіймаючись достатньо високо, аби ті могли кинути оком на панораму Києва? Хто зі славнозвісних українських письменників приходив посидіти в Кокорівській альтанці ледь не кожен день, та чому прогулянка в парку вважалася лікувальною?
Пані Владислава Осьмак, керівниця Культурно-мистецького центру НаУКМА - facebook.com/vladyslava.osmak
Ми чекаємо на тебе тут: taplink.cc/podkmast
«Про Київ колись було сказано, що це місто на семи горах. Це поширена історія в Європі, яка тягнеться ще зі старозавітних сюжетів від Єрусалима: мовляв, якщо є сім гір, то що б не трапилось, місто не зникне»
Відома місцина серед багатьох київських студентів, які приходять на гору, аби помилуватися зоряним небом, приховує більше таємниць, ніж одну легенду про відьом. Замкова гора пережила кілька набігів кримських татар, але замок, завдяки якому вона й отримала свою назву, завжди відроджувався з попелу, наче золотокрилий фенікс.
Хто ж відбудовував його щоразу? Чому в горі поховано чимало монахинь та священників? Також розкажемо, звідки пішло повір'я про шабаші відьом на Замковій горі, та розповімо про видатних українських письменників та авторок, які яскраво зображати у своїх творах загадкову атмосферу гори.
Пані Владислава Осьмак, керівниця Культурно-мистецького центру НаУКМА - facebook.com/vladyslava.osmak
Ми чекаємо на тебе тут: taplink.cc/podkmast
From the publisher's feed