А осінь не така, як була вчора
а осінь вже давно, мабуть, не та
вона мені під стать тепер.. і в по́ру
читає все... як з чистого листа
і люди не такі, як були вчора
і люди вже давно, мабуть, не ті
де скринька відчиняється Пандори
всі в різнобіч.. і грішники, й святі
і серце.. не таке, як було вчора
із кожним днем.. удари вже не ті
минає лікарняні коридори
чергові гострі.. і глухі... кути
людей минає.. як цю ранню осінь...
вже байдуже, хто був тоді правий
і чутно ритм.. мені і цього досить
і досить нам.. залишитись на "ви"
бо хтось знайде і в радості, і в горі
і втратить хтось на кожному куті
нехай і ми.. не будемо, як вчора
та буде завтра .. й будемо ще... ми .