Як навіть планета зійде із орбіти
І світ не співатиме оду війні -
Ніхто не зуміє так полюбити,
Як ти цілий світ полюбив у мені...
Коли маяки всі погаснуть у світі,
А з ними і зорі, свічки, й ліхтарі -
Ніхто не зуміє так полюбити,
Як я люблю космос, який у тобі...
Коли навіть небу забракне блакиті,
І буде все менше годин у добі -
Ніхто не зуміє так полюбити,
Як ти любиш небо, яке у мені...
Коли б навіть сонце втомилось світити
Й муралом зали́шилось нам на стіні -
Ніхто не зуміє так полюбити,
Як я люблю сонце, яке у тобі...
Ніхто б не зумів, не шукав би причини,
Бо можна й самому цю стежку пройти.
Проте, як знайдеш свою в світі людину -
Побачиш дорогу вже, а не стежки́...
Тоді не захочеш самотньо світити,
Тоді не загубиться в темряві слід,
Ніхто не зуміє так полюбити,
Як ті, що удвох... Полюбили цей світ...