Вже кілька років Гуманітарний фонд Folkowisko допомагає українцям, які постраждали від війни. Одним із важливих напрямків його діяльності став терапевтично-відпочинковий табір «Під безпечним небом», де українські діти можуть хоча б на деякий час забути про повітряні тривоги, вибухи та стрес війни. Тут вони відпочивають, знаходять нових друзів і, найголовніше, знову відчувають себе у безпеці. Як виникла ця ініціатива, чому підтримка дітей залишається одним із головних пріоритетів та як польські волонтери вже кілька років поспіль підтримують Україну під час війни. Про це у Ранковому ефірі розповів Марцін Пйотровський — польський волонтер Гуманітарного фонду Folkowisko.

Понад 12 років Euromaidan-Warszawa допомагає Україні — від підтримки Революції Гідності та зборів для української армії до гуманітарних проєктів і розвитку польсько-українського діалогу. Сьогодні організація запускає нову ініціативу «1000 Друзів України», яка має забезпечити стабільну основу для її діяльності та дозволити продовжувати підтримку України під час війни й майбутньої відбудови. Чому виникла потреба у цій кампанії, як вона працюватиме та чому важливо підтримувати не лише окремі збори, а й саму діяльність організації. Про це у Ранковому ефірі розповів Домінік Пілат — представник Euromaidan-Warszawa.

У Великій Британії відбуваються важливі політичні зміни. Прем’єр-міністр Кір Стармер оголосив про відставку з посади лідера Лейбористської партії на тлі падіння рейтингів та внутрішньополітичних викликів. Водночас саме Стармер був одним із найпослідовніших союзників України серед західних лідерів. Що означають ці зміни для британської політики, майбутнього відносин Лондона з Європою та США, а також для підтримки України. Про це у Ранковому ефірі розповів Олексій Буряченко - президент Міжнародного інституту безпекових досліджень

«Біженство — це соціальна кома для самооцінки».

«Експертність, елементи магічного реалізму й абсурдні моменти, бо життя абсурдне. Книжка іронічна і без зайвої драми, хоча вона дуже драматична, німцям заходить, бо там можна десь і посміятися, вона дійсно дає якусь надію та силу жити».

«Страх смерті — це те, що нас мотивує робити речі, а ми навіть не здогадуємося, що це наша мотивація».

Так авторка Ірина Фінгерова говорить про свою книжку «Zugwind» (у перекладі з німецької — «Протяг»).

Про книжку, яку можна зацитовувати що кілька сторінок, яку читаєш і не хочеш, щоби вона закінчувалася, яка стала бестселером у Німеччині - у передачі Сніжани Чернюк «Україна і/чи ЄС».

Крим часто стає темою політики та новин, але його можна зберігати й через літературу, легенди та особисті спогади. Письменниця Маргарита Пугаченко створює історії, у яких кримський фольклор поєднується з авторським баченням і допомагає говорити з дітьми про дім та ідентичність. Після окупації та життя за межами півострова для багатьох такі тексти стали ще й способом не втратити емоційний зв’язок із рідним краєм. Як народжуються сучасні кримські казки? Чи можуть вони відкривати Крим тим, хто ніколи там не був? І чому історії іноді зберігають пам’ять не гірше за підручники? Про це у ранковому ефірі розповіла письменниця Маргарита Пугаченко.

Польсько-українські відносини опинилися в центрі уваги напередодні великої конференції з відбудови України, яка цього тижня має зібрати у Гданську політиків, бізнес і міжнародних партнерів. На цьому тлі додаткову напругу створила дискусія навколо державних нагород і реакцій обох сторін, що викликала помітний резонанс у польському суспільстві та українському інформаційному просторі. Одне з головних питань зараз — чи вплине цей політичний фон на участь української делегації та рівень міжнародного представництва на форумі. Водночас дедалі частіше звучать оцінки, що емоційні суперечки можуть мати довші наслідки для суспільних настроїв, ніж для офіційної дипломатії. Чи справді нинішня напруга загрожує стратегічному партнерству України та Польщі? І як не допустити, щоб символічні суперечки затьмарили спільні інтереси? Про це говоримо з Анатолієм Курносовим — політологом та виконавчим директором ГО «Коло європейського діалогу».

Саме про майбутнє журналістики та медіа йшлося в одній із програм польського радіоподкасту Kwestia Sporna. У розмові взяли участь ведучий Лешек Єнджеєвський, журналістка та авторка подкасту W moim stylu Магда Молек, а також професорка Академії Леона Козьмінського докторка габілітована Гелена Хмелєвська-Шляйфер.

Саміт «Великої сімки» у Франції приніс низку важливих сигналів щодо подальшої підтримки України та посилення тиску на Росію. Чи справді Захід став більш єдиним, чому змінилася риторика Дональда Трампа, та чи може Кремль погодитися на реальні переговори — про це ми поговорили з журналістом видання «Dziennik Gazeta Prawna» Міхалом Потоцьким.

«Я стільки молодих людей біля себе ще не бачив!» — розповідає В'ячеслав Довженко про зйомки фільму режисерки Катерини Царик. Стрічка «Мавка. Справжній міф», що поєднує українську міфологію, сучасні технології та емоційну історію про вибір, вийшла на екрани Польщі. Фільм розширює «Всесвіт Мавки», створений після рекордного успіху анімаційної картини, яка стала найкасовішим українським фільмом в історії Незалежної України. Чому історії на кшталт «Мавки» сьогодні так відгукуються глядачам? Що змусило В’ячеслава Довженка хвилюватися на знімальному майданчику? Чи матиме фільм продовження і якою є роль культурних проєктів під час війни? Про це — розмова з зіркою українського театру та кіно В'ячеславом Довженком.

До 31 серпня 2026 року окремі категорії українців в Польщі повинні оновити свої дані в реєстрі PESEL. Це мають зробити особи, які отримали номер PESEL або PESEL UKR за паспортом, що втратив чинність чи був замінений, оформили номер на підставі свідоцтва про народження без закордонного паспорта, а також ті, хто після отримання номера PESEL отримав новий документ, що посвідчує особу. Оновлення також необхідне у разі зміни персональних даних – прізвища, імені тощо. Дані в реєстрі потрібно оновити і для дітей. В який спосіб і чому вкрай важливо це зробити? Про це — розмова в студії Польського радіо з Олександром Пестриковим, експертом Фонду «Український дім».