Про співпрацю варшавської Вищої школи економіки (SGH) з українськими вишами. Розмова Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського з ректором SGH, професором Пьотром Ваховяком та Іриною Дегтярьовою, уповноваженою ректора з питань співпраці з українськими вищими навчальними закладами. 

Ректор варшавської Вищої школи економіки нещодавно отримав звання почесного доктора Київського національного економічного університету

Про співпрацю варшавської Вищої школи економіки (SGH) з українськими вишами. Розмова Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського з ректором SGH, професором Пьотром Ваховяком та Іриною Дегтярьовою, уповноваженою ректора з питань співпраці з українськими вищими навчальними закладами. 

Ректор варшавської Вищої школи економіки нещодавно отримав звання почесного доктора Київського національного економічного університету

Молодий театр з Вільнюса показав у Варшаві «Зачаровану гору» за Томасом Манном. Роман був написаний в атмосфері передчуття Першої світової війни, яка докорінно змінила його погляди. Тож він є своєрідним осмосом між двома його особистостями. Розмова з режисером Кристіаном Люпою. Авторка: Христина Срібняк

Молодий театр з Вільнюса показав у Варшаві «Зачаровану гору» за Томасом Манном. Роман був написаний в атмосфері передчуття Першої світової війни, яка докорінно змінила його погляди. Тож він є своєрідним осмосом між двома його особистостями. Розмова з режисером Кристіаном Люпою. Авторка: Христина Срібняк

Про першого польського короля та входження Польщі в європейську родину монархій - розмова з к.і.н. Томашем Боровським (Музей історії Польщі)

Які наслідки може мати можливе визнання США Криму російським для міжнародного ладу, архітектури безпеки, для України, відносин на лінії Вашингтон-ЄС, а також для кримськотатарського народу? Про це слухайте у розмові з членом Координаційної ради Всесвітнього конгресу кримських татар, представником Всесвітнього конгресу кримських татар у Польщі, експертом Німецького Фонду Маршалла США Недімом Усеїновим.

Сьогодні поговоримо про сучасну культуру лаконічності, про те, як ми сприймаємо дійсність, сприймаємо повідомлення, і йдеться не тільки про людей молодшого віку. Здавалось би, що саме вони більше сидять у соціальних мережах і сприймають світ візуально, сприймають світ, скролячи свої соціальні мережі, однак йдеться і про людей старшого покоління. 

Зокрема, над цим працює у своєму дослідженні Аґнєшка Огоновська із Університету комісії національної освіти у Кракові, а також Мірослав Очкось з головної торгівельної школи у Варшаві. Вони досліджують те, як соціальна комунікація працює в різних поколіннях, і як різні покоління сприймають медіа. І це доволі свіжі дослідження, які показують декілька тривожних сигналів, що вже притаманні нашому суспільству.

Матеріал опрацював Володимир Гарматюк

Які наслідки може мати можливе визнання США Криму російським для міжнародного ладу, архітектури безпеки, для України, відносин на лінії Вашингтон-ЄС, а також для кримськотатарського народу? Про це слухайте у розмові з членом Координаційної ради Всесвітнього конгресу кримських татар, представником Всесвітнього конгресу кримських татар у Польщі, експертом Німецького Фонду Маршалла США Недімом Усеїновим.

Сьогодні поговоримо про сучасну культуру лаконічності, про те, як ми сприймаємо дійсність, сприймаємо повідомлення, і йдеться не тільки про людей молодшого віку. Здавалось би, що саме вони більше сидять у соціальних мережах і сприймають світ візуально, сприймають світ, скролячи свої соціальні мережі, однак йдеться і про людей старшого покоління. 

Зокрема, над цим працює у своєму дослідженні Аґнєшка Огоновська із Університету комісії національної освіти у Кракові, а також Мірослав Очкось з головної торгівельної школи у Варшаві. Вони досліджують те, як соціальна комунікація працює в різних поколіннях, і як різні покоління сприймають медіа. І це доволі свіжі дослідження, які показують декілька тривожних сигналів, що вже притаманні нашому суспільству.

Матеріал опрацював Володимир Гарматюк

26 квітня Україна відзначала 39 річницю аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Як різні покоління пам’ятають і інтерпретують для себе Чорнобильську катастрофу, що змінилося після 24 лютого, як Чорнобиль зафіксований у художній літературі — про все це в новому епізоді подкасту «Скриня» Мар’яна Кріль і Олена Руда розмовляють з Тамарою Гундоровою, культурологинею, літературознавицею, авторкою книжок «Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодернізм» і «Транзитна культура і постколоніальна травма».