Про Центр досліджень України, який діє при Центрі східноєвропейських досліджень Варшавського університету - розмова з професором Хенриком Литвином, який є науковим редактором щорічника, котрий видає осередок.

Заняття для дітей і батьків, де слова оживають, а емоції перетворюються на мистецтво. У Польщі для українських родин стартує нова серія безплатних майстер-класів «Слова, що оживають», під час яких діти зможуть експериментувати з кольорами, формами та символами, відкриваючи для себе світ культури й творчості. У розмові також йшлося про інші освітні та культурні програми Музею історії польських євреїв POLIN у Варшаві, відкриті для українських сімей. Про це у ранковому ефірі розповів Михайло Зубар з Музею історії польських євреїв POLIN у Варшаві

Поблизу Варшави, у місті Прушкув, стався жорстокий напад на двох громадянок України — поліція затримала чотирьох підозрюваних, слідство триває. На тлі цього інциденту у розмові йшлося про статистику насильства проти іноземців у Польщі, вплив дезінформації та російських інформаційних операцій, соціальні й побутові чинники агресії, а також про те, як мінімізувати ризики, правильно реагувати у небезпечних ситуаціях і куди звертатися по допомогу. Про це у ранковому ефірі розповіла Анна Татар зі спілки Nigdy Więcej

Росія готує підґрунтя для можливого масштабнішого наступу на сході або півдні України влітку 2026 року, використовуючи стратегічні резерви, сформовані ще з літа 2025-го. Імовірні напрямки наступу, обмежені можливості російських військ у виснажливих тактичних боях, перекидання ресурсів та техніки, позицію Кремля щодо гарантій безпеки для Києва та потенціал масштабного наступу. Про це у ранковому ефірі розповів Іван Киричевський — військовослужбовець 413-го полку СБС «Рейд» та військовий оглядач порталу Defence Express

Після початку повномасштабної війни Росії проти України театр і документалістика стали не лише формою мистецтва, а й інструментом практичної допомоги. У розмові йшлося про проєкт Spy Girls, який поєднав вистави та збір даних про російських військових для української армії, політичний театр і роль мистецтва під час війни, а також про значення номінації на премію «Портрети сестринства» від порталу Sestry для Польщі та України. Про це у ранковому ефірі розповіла Магда Шпехт

Гостя чергового випуску програми «Ми у Польщі» — Наталія Гордина, професійний психолог, лайф-коуч та спеціалістка з реабілітаційної підтримки. У фокусі її роботи — підтримка дітей з розладами аутистичного спектру, підлітків, які переживають агресію, тривогу, булінг і депресивні стани, а також військових і цивільних, що пройшли через полон або втрату близьких.

Гостя чергового випуску «Ми у Польщі» — Тетяна Фіщук, комікеса, поетеса, ведуча заходів та організаторка першого українського стендап-клубу у Варшаві, розповіла ведучій Світлані Мялик про про силу гумору, творчості та спільноти в житті українців за кордоном.

Гостя рубрики «Ми - суспільство» - Наталія Молинь, спеціалістка відділу підтримки родин у фонді Український дім.

У червні цього року в Польщі відбудеться великий конгрес з відбудови України — подія, яка збере експертів, урядовців, міжнародних партнерів та підприємців для обговорення економічної та інфраструктурної реконструкції, залучення інвестицій, безпечного логістичного ланцюга та модернізації кордонів. На порядку денному стоїть ключове питання: стан східної інфраструктури та ефективність польсько-українського транзиту. Від того, наскільки швидко та безперешкодно відбувається рух товарів і людей, залежить не лише економічний успіх, а й інвестиційний клімат у регіоні.

Ефективна логістика не може функціонувати без дієвих митних процедур та чіткого правового регулювання. Вони визначають швидкість і безпеку потоків, а відсутність прозорих правил та нестача персоналу створюють вузькі місця, що гальмують транзит. Саме ці питання обговорюють польські експерти, пропонуючи шляхи спрощення та прискорення процесів, які сприяли б розвитку торговельного і транспортного потенціалу Польщі.

Наприкінці 2025 року Польща зафіксувала серію кіберінцидентів, спрямованих на енергетичну інфраструктуру. Хоча роботу систем було збережено, ці події стали приводом для ширшої розмови про те, як у сучасних умовах виглядає безпека критичної інфраструктури і що насправді визначає її стійкість.

Ця тема стала однією з ключових під час Варшавського форуму з енергетичної безпеки, що відбувся в січні. У центрі обговорення була не конкретна атака, а складність інтерпретації подій у середовищі, де технічні збої, кіберінциденти та елементи гібридного тиску можуть накладатися один на одного.

Володимир Гамратюк