Польське радіо для України

Президент США Дональд Трамп заявив про запровадження мит розміром у 25 відсотків на товари з Канади та Мексики. Товари з Китаю тепер обкладені додатковим митом у 10 відсотків. Чи можемо констатувати початок торговельної війни? Наскільки дії Трампа зараз відрізняються від заяв у час виборчої кампанії?  І як діяти країнам ЄС? Адже Трамп оголосив і про наміри мит на товари з країн спільноти. Про це в ранковому ефірі Польського радіо для України розповів Іван Ус - кандидат економічних наук, головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень. З ним говорили Анна Львова та Олексій Бурлаков

У ЗМІ поширюється інформація про те, що чинний президент США Дональд Трамп заявив, що Америка допомагатиме Україні «в обмін на рідкоземельні метали». Заголовки викликали бурхливе обговорення в Україні. Ба, навіть канцлер Німеччини Олаф Шольц критично висловився про таку пропозицію Трампа, назвавши її егоїстичною. Тим часом у цій заяві йдеться про те, що Україна має «гарантувати» надання американської допомоги своїми ресурсами, зокрема, рідкоземельними металами. Що мається на увазі?

У ЗМІ поширюється інформація про те, що чинний президент США Дональд Трамп заявив, що Америка допомагатиме Україні «в обмін на рідкоземельні метали». Заголовки викликали бурхливе обговорення в Україні. Ба, навіть канцлер Німеччини Олаф Шольц критично висловився про таку пропозицію Трампа, назвавши її егоїстичною. Тим часом у цій заяві йдеться про те, що Україна має «гарантувати» надання американської допомоги своїми ресурсами, зокрема, рідкоземельними металами. Що мається на увазі?

Протягом наступних 10 років з польського ринку праці зникне 2 мільйони 100 тисяч людей. З причин демографічних. Тих, хто вийде на пенсію, набагато більше, ніж тих, хто прийде на ринок праці за цей час. Досі для подолання кризи працівників у Польщі чудово працювали два рішення: активізація людей, які перебували поза ринком праці і вийшли на нього, а другим чинником був приплив іноземних працівників, не в останню чергу з України, — говорить віцедиректор Польського економічного інституту Анджей Кубісяк. Зараз, каже експерт, необхідно думати про запровадження третьої складової — автоматизації процесів виробництва. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Протягом наступних 10 років з польського ринку праці зникне 2 мільйони 100 тисяч людей. З причин демографічних. Тих, хто вийде на пенсію, набагато більше, ніж тих, хто прийде на ринок праці за цей час. Досі для подолання кризи працівників у Польщі чудово працювали два рішення: активізація людей, які перебували поза ринком праці і вийшли на нього, а другим чинником був приплив іноземних працівників, не в останню чергу з України, — говорить віцедиректор Польського економічного інституту Анджей Кубісяк. Зараз, каже експерт, необхідно думати про запровадження третьої складової — автоматизації процесів виробництва. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Без років співпраці із Заходом протести в Грузії не були б можливими. Якби не повномасштабне вторгнення росії в Україну, авторитарні сили в регіоні південного Кавказу не мали б стільки сміливості утверджувати свою владу. 

Про ці геополітичної співзалежності в ранковому ефірі Польського радіо розповіла Аґнєшка Філіпяк, заступник редактора Forbes Women, експертка з питань країн Південного Кавказу. Нещодавно вийшов її рапорт «На перехресті Азії та Європи. Зовнішня політика Польщі щодо Південного Кавказу», який розкриває останні політичні зміни в Грузії, Вірменії та Азербайджані та доцільність реакції ЄС та Польщі стосовно них. Які підходи були правильними, а що покращити, щоби уникнути помилок у майбутньому? Про це з експерткою говорили Анна Львова та Олексій Бурлаков

Без років співпраці із Заходом протести в Грузії не були б можливими. Якби не повномасштабне вторгнення росії в Україну, авторитарні сили в регіоні південного Кавказу не мали б стільки сміливості утверджувати свою владу. 

Про ці геополітичної співзалежності в ранковому ефірі Польського радіо розповіла Аґнєшка Філіпяк, заступник редактора Forbes Women, експертка з питань країн Південного Кавказу. Нещодавно вийшов її рапорт «На перехресті Азії та Європи. Зовнішня політика Польщі щодо Південного Кавказу», який розкриває останні політичні зміни в Грузії, Вірменії та Азербайджані та доцільність реакції ЄС та Польщі стосовно них. Які підходи були правильними, а що покращити, щоби уникнути помилок у майбутньому? Про це з експерткою говорили Анна Львова та Олексій Бурлаков

Сьогодні Поляни Суровичні - це незаселена долина, а колись було відоме село. Місцевість розташована у східній частині Низького Бескиду. Як і більшість сіл в цьому регіоні, Поляни Суровичні були заселені майже повністю лемками. У 1946 році всі мешканці села були виселені до СРСР, на територію нинішньої України. Село обезлюднилося, хати були розібрані, поля перестали використовуватися. Дерев'яна церква була розібрана також, а з мурованої дзвіниці зник дерев'яний дах. З 80-х років сюди почало приїжджати середовище Варшавської політехніки. Для них це місце було джерелом спокою і натхнення. І з вдячності до нього, з часом вони почали думати над відновленням навньої дзвіниці, тривало це багато років. На сьогодні роботи майже завершені. У програмі про це розповідають Вітольд Ґжесік - краєзнавець з Варшавської політехніки та Пьотр Марцінішин - представник Братства греко-католицької молоді Sarepta

Сьогодні Поляни Суровичні - це незаселена долина, а колись було відоме село. Місцевість розташована у східній частині Низького Бескиду. Як і більшість сіл в цьому регіоні, Поляни Суровичні були заселені майже повністю лемками. У 1946 році всі мешканці села були виселені до СРСР, на територію нинішньої України. Село обезлюднилося, хати були розібрані, поля перестали використовуватися. Дерев'яна церква була розібрана також, а з мурованої дзвіниці зник дерев'яний дах. З 80-х років сюди почало приїжджати середовище Варшавської політехніки. Для них це місце було джерелом спокою і натхнення. І з вдячності до нього, з часом вони почали думати над відновленням навньої дзвіниці, тривало це багато років. На сьогодні роботи майже завершені. У програмі про це розповідають Вітольд Ґжесік - краєзнавець з Варшавської політехніки та Пьотр Марцінішин - представник Братства греко-католицької молоді Sarepta

«Друга батьківщина. 80-та річниця прибуття польських дітей до Пахіатуа у Новій Зеландії» - виставка під такою назвою відкрилася в Музеї Азії і Тихого океану у Варшаві. 31 жовтня 1944 року 733 дитини та 105 польських опікунів прибули до порту Веллінгтон, а потім до містечка Пахіатуа в Новій Зеландії, де після років поневірянь знайшли притулок у спеціально підготовленому таборі-поселенні для біженців. На виставці представлені десятки архівних фотографій, що документують долю польських дітей, біженців з Радянського Союзу, які знайшли притулок у далекій країні. Програма Мар'яни Кріль