Польське радіо для України

У неділю, 17 листопада, в Чехії відзначають річницю Оксамитової революції. Дар’я Юр’єва поговорила з Шимоном Панеком, колишнім студентським лідером Оксамитової революції, а зараз керівником найбільшої чеської гуманітарної організації «Людина в скруті», про ті історичні події

У неділю, 17 листопада, в Чехії відзначають річницю Оксамитової революції. Дар’я Юр’єва поговорила з Шимоном Панеком, колишнім студентським лідером Оксамитової революції, а зараз керівником найбільшої чеської гуманітарної організації «Людина в скруті», про ті історичні події

Політичні підсумки семи днів в авторській програмі Лариси Задорожної

Політичні підсумки семи днів в авторській програмі Лариси Задорожної

Авторська програма Мар'яни Кріль. 15 листопада розпочинається осінній фестиваль «Усі мазурки світу». Один із найважливіших фестивалів традиційної музики у Польщі. І традиційно він є більш камерний, дещо менший від весняного, але не менш цікавий. П’ятниця – це час на концерт із циклу «Канон трьох». Куратор концерту – проф. Анджей Бєньковський. Під час цього концерту від завжди показує свої архівні етнографічні матеріали з різних регіонів Польщі, а ілюструють цю розповідь продовжувачі традиції. Цього року концерт «Канон трьох» буде зосереджений навколо музики з Люблінщини, Лодзького регіону та Мазовії. Про ідею концерту, а також про важливість документації традиційної музики розмовляємо з проф. Анджеєм Бєньковським.

Війна в Україні каталізувала енергетичні процеси в окремих країнах Європи. В окремих, бо, скажімо, Угорщина або Словаччина, досі серйозно залежні від російських енергоносіїв – газу і нафти. Тоді, як інші їхні партнери по НАТО і ЄС, як от Польща, активні у пошуку нових джерел надходження того ж таки газу, чи розвитку нових технологій.  Це має відірвати Європу від енергетичної залежності від росії. Однак, не все просто - потрібен час, гроші і багато регуляційних змін. Якою ж є роль відновлювальних джерел енергії в енергетичній безпеці Польщі. Та зрештою, не лише Польщі, а в перспективі, будь-якої країни, що стане перед необхідністю енергетичної трансформації. А не забуваймо, що Україна, уклала угоду про асоціацію з ЄС. І відповідно до неї прийняла рішення про пріоритети свого розвитку. І зокрема енергетики, яка має відповідати принципам і практиці ЄС. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Війна в Україні каталізувала енергетичні процеси в окремих країнах Європи. В окремих, бо, скажімо, Угорщина або Словаччина, досі серйозно залежні від російських енергоносіїв – газу і нафти. Тоді, як інші їхні партнери по НАТО і ЄС, як от Польща, активні у пошуку нових джерел надходження того ж таки газу, чи розвитку нових технологій.  Це має відірвати Європу від енергетичної залежності від росії. Однак, не все просто - потрібен час, гроші і багато регуляційних змін. Якою ж є роль відновлювальних джерел енергії в енергетичній безпеці Польщі. Та зрештою, не лише Польщі, а в перспективі, будь-якої країни, що стане перед необхідністю енергетичної трансформації. А не забуваймо, що Україна, уклала угоду про асоціацію з ЄС. І відповідно до неї прийняла рішення про пріоритети свого розвитку. І зокрема енергетики, яка має відповідати принципам і практиці ЄС. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Авторська програма Мар'яни Кріль. 15 листопада розпочинається осінній фестиваль «Усі мазурки світу». Один із найважливіших фестивалів традиційної музики у Польщі. І традиційно він є більш камерний, дещо менший від весняного, але не менш цікавий. П’ятниця – це час на концерт із циклу «Канон трьох». Куратор концерту – проф. Анджей Бєньковський. Під час цього концерту від завжди показує свої архівні етнографічні матеріали з різних регіонів Польщі, а ілюструють цю розповідь продовжувачі традиції. Цього року концерт «Канон трьох» буде зосереджений навколо музики з Люблінщини, Лодзького регіону та Мазовії. Про ідею концерту, а також про важливість документації традиційної музики розмовляємо з проф. Анджеєм Бєньковським.

Останнім часом різні країни почали брати до уваги нову сфtру бойових дій - людську свідомість. Про це говорить Аґнєшка Щиґєльська, професорка Академії військових мистецтв. В цій сфері давно працює росія. Йдеться про концепцію когнітивної війни. Поступово вона вводиться в публічний дискурс на Заході. Маніпуляіція свідомістю людей для впливу на громадську думку з викорситанням різних методів є одним із аспектів підготовки сценарію для майбутніх загроз і воєн. Аґнєшка Щиґєльська, професорка Академії військових мистецтв говорить, що один із перших таких проявів і прикладів - наративна лінія росії, яка підриває довіру до західної влади, вказуючи на те, що допомога Україні, мовляв, абсолютно не в інтересах жодної з країн, які це роблять, оскільки ті країни якимось чином збільшують свої економічні витрати, вони несуть ризик втрат енергії, уряди цих держав якимось чином забирають у громадян різні соціальні блага, і цей наратив має на меті підірвати довіру до влади цих країн. Розмовляв Володимир Гарматюк

Останнім часом різні країни почали брати до уваги нову сфtру бойових дій - людську свідомість. Про це говорить Аґнєшка Щиґєльська, професорка Академії військових мистецтв. В цій сфері давно працює росія. Йдеться про концепцію когнітивної війни. Поступово вона вводиться в публічний дискурс на Заході. Маніпуляіція свідомістю людей для впливу на громадську думку з викорситанням різних методів є одним із аспектів підготовки сценарію для майбутніх загроз і воєн. Аґнєшка Щиґєльська, професорка Академії військових мистецтв говорить, що один із перших таких проявів і прикладів - наративна лінія росії, яка підриває довіру до західної влади, вказуючи на те, що допомога Україні, мовляв, абсолютно не в інтересах жодної з країн, які це роблять, оскільки ті країни якимось чином збільшують свої економічні витрати, вони несуть ризик втрат енергії, уряди цих держав якимось чином забирають у громадян різні соціальні блага, і цей наратив має на меті підірвати довіру до влади цих країн. Розмовляв Володимир Гарматюк