Польське радіо для України

Авторська програма Олени Рудої і Мар’яни Кріль. Культура як система цінностей. Цінності українців як політичної нації. Як війна змінює цінності людей.

Корупція в Україні – чи не найбільш гучне питання, коли справа доходить до розмов про майбутнє членство України у Євросоюзі і НАТО. Коли йдеться про допомогу заходу – фінансову, військову чи про майбутню відбудову України – також це одне з тих слів, яке стоїть поряд. На жаль, не безпідставно, чому підтвердженням гучні корупційні скандали, які чи не щомісяця вибухають в Україні. Одні говорять – скандали це погано, бо вони свідчать, що корупція є – ну ось, затримали чергового посадовця навіть фото в мережах гуляє на ліжку з пачками банкнот. Інші кажуть, що корупційні скандали навпаки добре, бо це якраз свідчить про те, що з корупцією боряться. І все ж, корупція в Україні є. Про це говорять в Європі. Зокрема в Польщі. Про це говорили під час конференції у Варшаві, організованої Польсько-українською економічною палатою на панельній дискусії про те, наскільки серйозною є проблема корупції в Україні зокрема для польського бізнесу і для поступу України на шляху до Європейської спільноти. Це програма Профіт на польському радіо для України. Сьогодні поговоримо про ц

Корупція в Україні – чи не найбільш гучне питання, коли справа доходить до розмов про майбутнє членство України у Євросоюзі і НАТО. Коли йдеться про допомогу заходу – фінансову, військову чи про майбутню відбудову України – також це одне з тих слів, яке стоїть поряд. На жаль, не безпідставно, чому підтвердженням гучні корупційні скандали, які чи не щомісяця вибухають в Україні. Одні говорять – скандали це погано, бо вони свідчать, що корупція є – ну ось, затримали чергового посадовця навіть фото в мережах гуляє на ліжку з пачками банкнот. Інші кажуть, що корупційні скандали навпаки добре, бо це якраз свідчить про те, що з корупцією боряться. І все ж, корупція в Україні є. Про це говорять в Європі. Зокрема в Польщі. Про це говорили під час конференції у Варшаві, організованої Польсько-українською економічною палатою на панельній дискусії про те, наскільки серйозною є проблема корупції в Україні зокрема для польського бізнесу і для поступу України на шляху до Європейської спільноти. Це програма Профіт на польському радіо для України. Сьогодні поговоримо про ц

За результатами парламентських виборів у Австрії рекордних 29% підтримки здобула правопопулістська Австрійська партія свободи. Нещодавно в сусідній країні чимало голосів отримала права сила «Альтернатива для Німеччини». Анастасія Купрієць та Сніжана Чернюк запитали експертів про політичні процеси в цих країнах, про їхню позицію в ЄС та вплив на євроінтеграційні процеси

За результатами парламентських виборів у Австрії рекордних 29% підтримки здобула правопопулістська Австрійська партія свободи. Нещодавно в сусідній країні чимало голосів отримала права сила «Альтернатива для Німеччини». Анастасія Купрієць та Сніжана Чернюк запитали експертів про політичні процеси в цих країнах, про їхню позицію в ЄС та вплив на євроінтеграційні процеси

Авторська програма Мар'яни Кріль. У черговому випуску «Багатокультурної Польщі» розповідаємо про спільноту лемків у Польщі. Лемки проживають по всьому світу, найбільше – в Україні, Польщі, Словаччині, а також в західній Європі, США та Канаді. Лемки називали себе «руснаками, русинами», а назва «лемко» з’явилася щойно у ХІХ столітті. Ця етнічна група дбала про свою мову і традиції. У 40-х роках ХХ століття лемків з території південної Польщі частково виселили до Радянської України, а у 1947 році у рамках акції «Вісла» - на західні і північні землі Польщі. Зараз вони культивують свої традиції, мову, релігію через діяльність в організаціях і участь у Лемківських ватрах – фестивалях лемківської культури у Ждині, Лугах та Міхалові у Польщі. Лемки у Польщі видають газети, журнали, книжки своєю мовою, творять радіо, телебачення, гурти фольклорної і сучасної музики. Гості програми - Петро Марцінішин, Анна Барнат, Томаш Дошна

Авторська програма Мар'яни Кріль. У черговому випуску «Багатокультурної Польщі» розповідаємо про спільноту лемків у Польщі. Лемки проживають по всьому світу, найбільше – в Україні, Польщі, Словаччині, а також в західній Європі, США та Канаді. Лемки називали себе «руснаками, русинами», а назва «лемко» з’явилася щойно у ХІХ столітті. Ця етнічна група дбала про свою мову і традиції. У 40-х роках ХХ століття лемків з території південної Польщі частково виселили до Радянської України, а у 1947 році у рамках акції «Вісла» - на західні і північні землі Польщі. Зараз вони культивують свої традиції, мову, релігію через діяльність в організаціях і участь у Лемківських ватрах – фестивалях лемківської культури у Ждині, Лугах та Міхалові у Польщі. Лемки у Польщі видають газети, журнали, книжки своєю мовою, творять радіо, телебачення, гурти фольклорної і сучасної музики. Гості програми - Петро Марцінішин, Анна Барнат, Томаш Дошна

У програмі «Актуальні питання» колишній військовополонений і військовий Олексій Ануля, який у російському полоні провів понад дев'ять місяців, у розмові з Польським радіо для України розповів про початок повномасштабної війни у Чернігові, про те, як він потрапив у полон та про важливість поширення інформації про тих, хто досі залишається у російському полоні. Гостею програми також була донька (Анастасія, прізвища з міркувань безпеки не вказано - ред.) одного із російських військовополонених, який вже понад два роки перебуває у полоні

У програмі «Актуальні питання» колишній військовополонений і військовий Олексій Ануля, який у російському полоні провів понад дев'ять місяців, у розмові з Польським радіо для України розповів про початок повномасштабної війни у Чернігові, про те, як він потрапив у полон та про важливість поширення інформації про тих, хто досі залишається у російському полоні. Гостею програми також була донька (Анастасія, прізвища з міркувань безпеки не вказано - ред.) одного із російських військовополонених, який вже понад два роки перебуває у полоні

Скрипаль і військовий Мойсей Бондаренко: «Нам дуже приємно бачити на наших концертах польських гостей, бо це можливість подякувати напряму їм за підтримку і велику роботу, яку вони роблять для нас»