Як українським дітям і молоді, які були змушені виїхати до Польщі через війну, знайти своє місце в новій освітній системі? Про це у програмі «Я у Польщі» в інтерв'ю Світлані Мялик розповіла Малгожата Кузьбіда, викладачка Краківського університету та організаторка освітньої платформи «Проєкт Учень».

21 грудня у Варшаві відбувся благодійний ярмарок, кошти з якого спрямують на придбання подарунків для дітей у межах акції «Свята на лінії вогню». Захід організував фонд «Український дім» спільно з фондом Uniters, Об’єднанням українців у Польщі та Українською скаутською організацією «Пласт». Говорили про результати цьогорічного ярмарку, його відмінності від попередніх, найбільш зворушливі моменти події, вплив таких ініціатив на українську спільноту в Польщі, а також про те, як зібрані кошти перетворяться на подарунки для дітей на прифронтових територіях. Про це у ранковому ефірі розповіла Катерина Питлик — координаторка Центру зустрічей Українського дому

Причини розходжень у заявах США, Європи та України щодо мирного плану, можливі важелі впливу на Росію з боку президента Франції Емманюеля Макрона, який знову включається в переговорний процес, а також ситуація з дронами в Туреччині та реакція турецької й європейської влади. Про це у ранковому ефірі розповів Ігор Семиволос — директор Центру близькосхідних досліджень

Шлях Польщі до членства в Європейському Союзі супроводжувався не лише великими очікуваннями, а й серйозними страхами та суспільними дискусіями. На початку 2000-х років у багатьох регіонах країни рівень безробіття сягав 40%, і для значної частини суспільства євроінтеграція асоціювалася насамперед із можливістю знайти роботу за кордоном та покращити рівень життя. Про це розповів Лукаш Шельонг, експерт Польського агентства інвестицій і торгівлі (PAIH), згадуючи власний досвід роботи журналістом у період, коли Польща готувалася до вступу в ЄС. За його словами, суспільні настрої тоді були переважно позитивними, хоча й не без скепсису. У публічному просторі точилися дискусії про втрату суверенітету, загрозу для традиційних цінностей і національного бізнесу, однак більшість політичних сил підтримували європейський курс. Володимир Гарматюк

Європейська енергетика входить у фазу змін, яких континент не бачив десятиліттями. Відмова від російського газу та нафти більше не є лише політичним жестом — це питання безпеки, стабільності та майбутнього розвитку. Нові рішення Європейського Союзу закріплюють курс на енергетичну незалежність і водночас відкривають шлях до масштабного розвитку власних і відновлюваних джерел енергії — від сонця й вітру до біогазу та біометану. Європейський Союз ухвалив безпрецедентне рішення: імпорт російського зрідженого природного газу на спотовому ринку буде заборонений з початку 2026 року, а постачання трубопровідного газу — повністю припинене до осені 2027-го. Паралельно Єврокомісія готує законодавчу пропозицію щодо повної заборони імпорту російської нафти та нафтопродуктів. Для України відмова від російських енергоносіїв — не питання майбутнього. Країна живе в цій реальності вже кілька років, причому в умовах повномасштабної війни, постійних атак на енергетичну інфраструктуру та дефіциту ресурсів. Володимир Гарматюк

У черговому випуску спецпроєкту «Ми у Польщі» взяла участь Голова напрямку «Регіональна безпека» у Фонді «Демократичні ініціативи», асоційована дослідниця Лондонської школи економіки Марія Золкіна.

22 грудня в UA HAB відбудеться прем’єра мюзиклу «Голос жінок». Мюзикл, як мистецька розмова про жіночий досвід війни й травми, силу не мовчати та перетворення особистого болю на колективний голос. Історія про втрати й надію, про мистецтво як спосіб свідчення, зцілення й опору, а також про те, як музичний театр може говорити про складні теми чесно й емоційно, звертаючись до широкої аудиторії. Більше про це у ранковому ефрі розповіли Наталя Уварова, Наталія Щаслива та Дарія Дранішнікова, творчині вистави

Переговори у Флориді між Україною та США як спроба зафіксувати часові рамки й параметри мирного врегулювання війни на тлі паралельних контактів Вашингтона з Москвою. Обговорення перспектив конструктиву з боку Росії, можливих сценаріїв її відмови та відповідей союзників України — від посилення санкцій і тиску на тіньовий флот до активнішої ролі окремих європейських лідерів. У фокусі також — суперечливі сигнали з Європи, внутрішні коливання позицій окремих політиків і питання, чи здатні Захід і Україна змінити розрахунки Кремля у найближчому майбутньому. Про це у ранковому ефірі розповів Микола Бучин, політолог, професор Львівської політехніки

Стендап як сучасна форма живого діалогу між коміком і суспільством, що поєднує гумор, особистий досвід і реакцію на події часу. Його популярність зростає саме тому, що він говорить про болісне й складне простою, впізнаваною мовою, допомагає проживати страхи, абсурд і травматичний досвід через сміх. У центрі уваги — український стендап в еміграції: формування нової сцени, пошук власного голосу, відмінності гумору за кордоном, межі між жартом і болем, а також питання, чи можна навчитися стендапу та імпровізації і яку роль гумор відіграє як інструмент підтримки й саморефлексії у складні часи. Детальніше розповіла Тетяна Фещук, засновниця першого стендап клубу у Варшаві

Звільнення частини білоруських політв’язнів у результаті домовленостей між режимом Олександра Лукашенка та США знову актуалізувало питання політичних репресій у Білорусі, ролі санкцій як інструменту тиску та меж допустимого компромісу з авторитарними режимами. На тлі виходу на свободу відомих опозиціонерів і правозахисників постає питання реальної кількості людей, які залишаються за ґратами, мотивів такого «пом’якшення» з боку влади, наслідків часткового зняття санкцій, а також подальшої долі звільнених і викликів для правозахисних ініціатив, що продовжують боротьбу за свободу білоруського суспільства. Детільніше про це розповіла Марина Красінерава, координаторка зустрічі білоруських політв’язнів