Про Чорне море, його роль в історії та цивілізаційне значення Причорномор’я.

Хор «Вирій» заснувала у 2019 році Ганна Маленька, до хору входять українці з національної меншини, мігранти та біженці. Частина хористів має музичну освіту, а частина не вміє читати ноти. Усіх об'єднує одне — радість співу. Запрошуємо послухати про історію цього хору, який став справжньою спільнотою, в рубриці Яни Стемпнєвич «Ми - суспільство».

Про загострення бойових дій на фронті, можливу зміну ініціативи в районі Куп’янська, масоване застосування дронів, ефективність ППО, удари по території Росії та міжнародні наслідки ескалації, зокрема інциденти в Чорному морі й біля Туреччини, у ранковому ефірі розповів військовослужбовець 413-го полку СБС «Рейд», військовий експерт, спеціаліст з озброєнь Defense Express Іван Киричевський

Про цілі візиту прем’єра Польщі Дональда Туска до Берліна, заяви про наявність “плану миру”, роль Польщі у формуванні європейської стратегії щодо України та можливі наслідки цих переговорів для безпеки регіону у ранковому ефірі розповів політичний експерт Ярослав Макітра

Як союзники узгоджують свої підходи до безпекових гарантій і чи готові Європа та США взяти на себе довгострокові зобов’язання перед Україною? В ефірі — керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко. Ведучий: Олексій Бурлаков

Передача 109 білоруських політичних в’язнів та кількох українських громадян Україні 13 грудня стала однією з найгучніших подій у відносинах між Мінськом, Києвом і західними столицями за останні роки. Звільнені були вивезені на українську територію в межах обміну, а після надання першої допомоги провели пресконференцію в Чернігові. Подія одразу набула політичного виміру: йшлося не лише про долі людей, які роками перебували за ґратами, а й про можливу зміну підходів Заходу до білоруського режиму та майбутнє самої опозиції.

Олександр Савицький

Транзит українського зерна через Польщу став не лише логістичним викликом, а й тестом на стратегічне мислення, довіру та здатність відокремлювати факти від страхів. Під час панельної дискусії представники портів, транспорту, бізнесу та місцевого самоврядування говорять про втрачені можливості, успішні транзитні операції й про те, чому без зміни ментальності та правил гри Польща ризикує поступитися роллю ключового транзитного хабу іншим країнам.

Володимир Гарматюк

Асоціація «Пурпуровий Страдіваріус» роками підтримувала музично обдарованих дітей у Польщі, а після відвідування її представниками Харкова  системно допомагає українським музикантам.  Завдяки цьому українські та польські виконавці реалізували низку спільних проєктів й  приготували унікальний виступ, який відбудеться завдяки співпраці  посольств України, Латвії та Литви.  Камерний концерт «Голоси Свободи» є прикладом реальної підтримки українських музикантів під час війни. На сцені виступить квінтет харківських виконавців симфонічного оркестру «Надія»  разом з колегами з Польщі, Латвії та Литви. Про опіку над молодими талантами та силу культури в обʼєднанні суспільства розповіла меценатка, президентка Асоціації «Пурпуровий Страдіваріус" Олександра Віслоух-Цєшинська.

Українська енергетика сьогодні опинилася в складних умовах війни та водночас переживає модернізацію і інтеграцію з Євросоюзом. Вона перестала бути просто економічною сферою — від її роботи залежить забезпечення світлом лікарень, теплом домівок і зв’язком на фронті. За словами Олексія Рябчина з «Нафтогазу», «росіяни змінили свою тактику і почали атакувати об’єкти видобутку газу, який є суто гуманітарним об’єктом… просто, щоб похитнути нашу стійкість».

Через це «Нафтогаз» направив усі ресурси на відновлення та закупівлю газу, залучив позику від ЄБРР і грант уряду Норвегії. Водночас компанія продовжує планувати трансформацію, орієнтуючись на західне обладнання, зменшення викидів метану та розвиток мультиенергетичних потужностей. Як зазначає Рябчин, «ми відновимо і станемо кращими, ніж були раніше, ефективнішими, екологічнішими».

Війна змінила підходи до генерації електроенергії. Віталій Бутенко з Державної енергетичної компанії України пояснює, що «масовані удари по великих

Упродовж останніх днів Європейська Комісія наклала рекордний штраф на платформу X — соціальну мережу, раніше відому як Twitter і нині належну мільярдеру Ілонові Маску — за порушення нового цифрового законодавства ЄС, відомого як Digital Services Act (DSA). Це перша в історії санкція такого масштабу щодо глобальної соціальної мережі в межах DSA — регуляції, що набула чинності для великих платформ у 2023 році та має на меті підвищення прозорості, безпеки й захисту користувачів у цифровому просторі Європейського Союзу. Цю тему обговорювали у програмі «Євровайб». Гостем ефіру став Віктор Кновський, журналіст TVN24, який спеціалізується на економіці. Розмову з ним вів Пьотр Фіран, розпочавши з питання про те, як нові регуляції змінюють правила для цифрових медіа