ППО. Протипанічна оборона

27 подкастів Суспільного стали номінантами у п’яти різних категоріях аудіопремії «Слушно» від Megogo Audio. До 15 вересня триває голосування, під час якого слухачі мають змогу вибрати найкращі українськомовні подкасти. Будемо вдячні за підтримку проєктів Суспільного.

Голосування за посиланням: megogo.net/ua/megogo_audio_awards

Термін ''корисний ідіот'' існує вже навіть у британських словниках. У тридцятій серії проєкту фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз пояснює, що ''корисні ідіоти'' стали майже професійним сегментом суспільства; коментуючи допустимість суб’єктивності в оцінках експертів, Оксана Мороз зауважує, що реальні експерти пояснюють більш раціонально і менш емоційно — і це не подобається аудиторії; а емоційний запит суспільства якраз задовольняють  псевдоексперти, які часто виконують роль ''корисних ідіотів''. Психологиня Катерина Гольцберг пояснює, що є два синдроми – Даннінга Крюгера і синдром самозванця – і вони протилежні: синдром Даннінга Крюгера — це коли людина вважає себе експертом, але не є експертом; а синдром самозванця — це навпаки, коли я є експертом, але я дуже сумніваюся і весь час перевіряю певну інформацію. Більше слухайте у тридцятому епізоді подкасту “ППО. Протипанічна оборона” від Радіо Культура.

Ведучий Вадим Карп'як у двадцять дев’ятій серії проєкту згадує цікавий факт: перший перекладений іноземними мовами вірш Пушкіна — це вірш  «Клеветникам России», його свідомо перекладали, щоб уже тоді поширювати політичну пропаганду  поетичним способом. Психологиня Катерина Гольцберг вважає, що подібні випадки в російській літературі доволі поширені, та пояснює, як мова впливає на сприйняття інформації. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз звертає увагу на те, що через книги відбувається популяризація певних осіб, та зауважує, що російська література ще й досі не зникла з повсякдення українців. Більше слухайте у двадцять дев’ятому епізоді подкасту “ППО. Протипанічна оборона” від Радіо Культура.

Чому в українському інформаційному просторі так часто виникають публічні суперечки? Чи може публічна дискусія бути своєрідним психотерапевтичним засобом? На ці запитання відповідають експертки Оксана Мороз та Катерина Гольцберг у двадцять восьмій серії проєкту. Психологиня Катерина Гольцберг пояснює, що люди відчувають певне задоволення, коли намагаються доводити свою думку; однак, коли ми сваримось, то втрачаємо головне — те, заради чого все починалося; і це варто усвідомлювати. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз зауважує, що медійність у нашому національному спорті з емоційних дискусій відіграє ключову роль; водночас вона дає інструмент ворогу чи маніпулятору, щоб змінювати настрої, переключати увагу, розколювати суспільство. Більше слухайте у двадцять восьмому епізоді подкасту “ППО. Протипанічна оборона” від Радіо Культура.

Чи може музика бути інструментом пропаганди? У двадцять сьомій серії проєкту психологиня Катерина Гольцберг запевняє, що музика — потужний інструмент пропаганди, бо «вона легко запам'ятовується, легко відтворюється в будь-якому місці, де завгодно можна співати; має емоційну складову; і ця емоційна складова дуже впливає на свідомість». Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз наголошує на особливій ролі музики в пропаганді. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Попри те, що у рейтингу сприйняття корупції від Amnesty International за 2022 рік Україна опинилася  на 116-ому місці, піднявшись на 6 пунктів порівняно з попереднім роком, за словами ведучого  Вадима Карп'яка, одним зі слів-асоціацій з Україною залишається корупція. Безперечно, факт українською корупції є, але чи не було тут медійного підігрівання для того, щоб цей образ українця-корупціонера створити і зафіксувати у свідомості не тільки українців, але й у світовій сфері? — ставить запитання ведучий у двадцять шостій серії проєкту. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз пояснює, як саме відбувалося медійне утвердження образу корупційної держави. А психологиня Катерина Гольцберг зауважує на двох різних підходах щодо оцінки корупції. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Свого часу американська, британська, французька пропаганда була спрямована на розпад Радянського Союзу. Зараз Україна разом із  партнерами намагається повторити цей фокус, аби Росія перестала існувати як імперія. У двадцять п’ятій серії проєкту ведучий Вадим Карп’як й експертки Оксана Мороз і Катерина Гольцберг нагадують про досвід, випробуваний історією та міркують про можливі шляхи впливу на росіян. Зокрема, згадуючи, як у радянські часи люди слухали «ворожі голоси», психологиня Катерина Гольцберг пояснює причини, які спонукали до цього, та пояснює відмінності двох епох пропаганди – радянську й сучасну. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз переконує, що запит на альтернативну інформацію у росіян сформується лише після певних дій, і пояснює труднощі впливу на російську аудиторію. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Українізація крокує мапою України, але натрапляє на підводні камені. Про що свідчать постійні мовні скандали, які здебільшого виникають у соцмережах? І чому й далі виникають ці мовні скандали, на які Росія завжди робила ставку? У двадцять четвертій серії проєкту психологиня Катерина Гольцберг пояснює, що різні люди мають різну мотивацію щодо ініціювання й участі у публічних скандалах. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз звертає увагу на роль російської пропаганди у мовному питанні й наголошує на штучності насадження російськомовності серед українців. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Війна швидко і радикально змінює релігійну мапу — з кожним днем все більше церков Української церкви московського патріархату переходять в лоно Православної церкви України. Водночас почастішали й регіональні опори на діяльность МП. Чи ефективною буде заборона московської церкви в Україні розмірковують ведучий і експертки у двадцять третій серії проєкту. Так, фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз переконана, що будь-якою забороною насамперед користується Росія; будь-які гоніння дають їм більше фори для комунікації і для радикалізації. Психологиня Катерина Гольцберг поділяє цю думку й зауважує, що взагалі дуже негативно ставиться до повних заборон. Ведучий Вадим Карп'як нагадує, що християнство як релігія якраз постало із заборони. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Українська культура намагається скористатися цікавістю до України і привернути до себе увагу. Але наскільки це вдається і наскільки тривалим буде інтерес світу до України, пов'язаний, на жаль, з війною? – намагаються спрогнозувати у двадцять другій серії проєкту ведучий Вадим Карп’як і експертки Оксана Мороз і Катерина Гольцберг. Так, ведучий Вадим Карп'як наводить успішний приклад відомого історика Тімоті Снайдера, який в Єлі прочитав курс української історії, відеозапис якого на ютубі вже подивилися понад мільйон людей та ставить запитання про ефективність таких дій; а також нагадує про український ''Щедрик'', який завоював увесь світ. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз зауважує, що схожих прикладів не так багато, та звертає увагу на середовище, в якому Україні доводиться пропагувати свою культуру і на важливі нюанси, про які не можна забувати. Психологиня Катерина Гольцберг вважає, що тиск культурного середовища відбувається саме тоді, коли кількість культурних подій переважає. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.