І ось фокус нашого сезону звужується, звертається до найближчих до нас воєн, а, водночас, до літератури, яку ми ще не прочитали і недообговорили. У цьому епізоді Іра та Геля обговорюють власні уявлення про Крим та російську мітотворчу машину, а також роблять вступ у історію кримськотатарської літератури, розшифровують фольклорні образи та незлим тихим словом звертаються до Агатангела Кримського. 

Маркіян із Дарією ж роблять короткий екскурс історією Криму, де роздивляються зблизька Кримську війну та причини її відсутности у підручниках з історії, шукають звʼязки між українцями і кримськими татарами, а на півострові знаходять німців, яких звідти вдало стерли. Депортація, повернення, проблеми у часи незалежности України і анексія — у цьому епізоді багато контексту.

Це лише перша частина нашого літературного дослідження Криму, тому у фокусі, передовсім, українська оптика: репортажі «Загублений острів» Наталки Гуменюк та кримський роман Анастасії Левкової «За перекопом є земля». Дисклеймер: роман дівчатам (особливо Гелі) не сподобався цілком обґрунтовано. Після довгого розмірковування про те, хто і як має писати Крим, звертаємося до письма кримських татар, а саме до збірки «Кримський Інжир. Чаїр». Далі буде.

Наш Патреон: https://www.patreon.com/c/pustoproject

Підтримати разово можна на картку 5168752093571563

Наш Інстаграм: https://www.instagram.com/pravda_i_kryvda/

Список літератури:

1. Ігор Котик За Перекопом є земля – роман виховання по-кримськи (https://chytomo.com/za-perekopom-ie-zemlia-roman-vykhovannia-po-krymsky/)

2. Ганна Улюра. " (https://sil.media/p/za-perekopom-ie-zemlia-anastasiyi-levkovoyi-sandyk-z-trivozhnimi-kazkami-843132-5402)За Перекопом є земля" Анастасії Левкової: сандыкъ з тривожними казками (https://sil.media/p/za-perekopom-ie-zemlia-anastasiyi-levkovoyi-sandyk-z-trivozhnimi-kazkami-843132-5402)

3. Подкаст "Захисниця" (https://zahisnytsia-imayeci.castos.com/)

4. Самотній пілігрим. Сучасна кримськотатарська проза

5. Локальна історія. Крим

6. Соломія Павличко. Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського

7. Мустафа Аметов: Кримськотатарська література — це спроба зберегти мову для нащадків (https://chytomo.com/mustafa-ametov-krymskotatarska-literatura-tse-sproba-zberehty-movu-dlia-nashchadkiv/)

8. Анна Вітязь. Образи та символи у кримськотатарській літературі, історії, культурі та їх значення (https://archive.journal-grail.science/index.php/2710-3056/article/view/1477/1497)

9. Гази ІІ Гірей (Газайї) у дослідженнях Агатангела Кримського та Івана Франка (https://islam.in.ua/ua/islamoznavstvo/gazy-ii-girey-gazayyi-u-doslidzhennyah-agatangela-krymskogo-ta-ivana-franka)

10. Говорити про Крим: кримськотатарська поезія депортації (https://ppu.gov.ua/press-center/hovoryty-pro-krym-krymskotatarska-poeziia-deportatsii/)

11. Абдулла Лятіф-заде. Короткий огляд кримської татарської літератури (https://www.ostromir.xyz/chervonyi_shliakh_1927/latif_zade1/)

12. Кримськотатарська література: боротьба за свою ідентичність (https://kyivdaily.com.ua/mustafa-ametov/)

13. "Середньовіччя" літератури кримських татар: конспект лекції (https://islam.in.ua/ua/kultura/serednovichchya-literatury-krymskyh-tatar-konspekt-lekciyi)

14. Кримськотатарська література: ні жива, ні мертва (https://krymsos.com/krymskotatarska-literatura-ni-zhyva-ni-mertva/)

15. Джемілє Сулейманова. Кримськотатарська класична палацова література (http://litakcent.online/2019/02/13/krimskotatarska-klasichna-palatsova-literatura/)

16. Ліля Буджурова. Коли повернемось до рідного краю

17. Тимур Усеїнов. Класичний період в історії кримськотатарської літератури (http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=SkhS_1998_1-2_13)

18. Кримський інжир. Чаїр

19. Анастасія Левкова. За Перекопом є земля

20. Наталя Гуменюк. Загублений острів

У бонусному епізоді другого нескінченного сезону Іра, Дарія і Маркіян без Гелі знову звертають погляд на малознайомі нам терени Африки, а саме на Нігерію та Біафру. У цьому їм допомогає роман Чимаманди Нґозі Адічі «Половина жовтого сонця», єдиний текст у цьому випуску, де у центрі оповіді те, що називають громадянською війною у Нігерії.
Іра знайомить нас із прозаїком Чинуа Ачебе та поетом Крістофером Окіґбо, говорить про потребу для читачів і письменників нюансувати та відповідальність останніх перед читачами. А також розповідає про те як працює колоніалізм крізь те, як у текстах малої Адічі, зʼявляються яблука, сніг і ель. Дівчата не оминають увагою і трансфобну позицію авторки.
Маркіян ж розповідає про англійський колоніалізм у Нігерії, передумови війни та створення Біафри, залученість західних держав до конфлікту, а також про те, що відбувається у Нігерії зараз.

Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject

Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871

Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/

Наша пісня гарна й нова, починаймо її знову — так ми вітаємо вас у третьому епізоді про російські воєнні втручання. Цього разу мова про Сакартвело (яке ми досі помилково називаємо Грузією) та, конкретно, про Абхазію. У головних ролях випуску Сталін, сумнівні висловлювання щодо національних меншин і наш спеціальний гість — Кашпіровський. Геля робить вступ до історії картвельської літератури та її розмаїїття через розташування країни, а Іра зосереджується на двадцятому столітті з усіма так званими «драм квінами» радянської та згодом вже картвельської політики-літератури.

Будьте обережні — від розмови Маркіяна з Дорою про історію конфлікту може стати дуже і дуже зле. Вкотре слухати про злочини, які десятиліттями вчиняє Росія, а Захід стурбовано розводить руками, не так вже й просто. Є у цьому все ж і гарні моменти, наприклад, несподівана поява ЗРК «Бук».

До обговорення дівчата обрали аж чотири тексти: «Абхазія» Войцеха Ґурецького, «Кордони мрій. Про невизнані республіки» Томаша Ґживачевського, «В Сухумі очікується дощ» Гурама Одішарії та «Захоронена Лоза» Артура Юркевича і Малхаза Джаджанідзе. Крізь репортажі дівчата рухаються до художнього та поетичного письма, від зовнішніх спостерігачів до тих, хто жив і бачив Сухумі своїм рідним місцем.

На жаль, ми не маємо можливости читати саме абхазькі тексти, адже вони видаються російською мовою.

Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject 

Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871

Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ 

Список літератури:

1. Войцех Ґурецький Тост за предків

2. Константіне Гамсахурдіа, Звіад Гамсахурдіа. Українська Феміда. Заручини місяця

3. Тетяна Козак, Анастасія Магазова. Невизнані історії

4. Ганна Улюра. Плекати чисте сумління і чистити зброю: Малхаз Джаджанідзе про грузинсько-абхазьку війну (https://tyktor.media/polytsia/malkhaz-gaganidze/)

5. Thomas de Waal. The Caucasus: An Introduction

6. Nikoloz Aleksidze. Diversity in the Medieval Georgian Literature (https://tdi.ge/en/page/diversity-medieval-georgian-literature)

7. Alexander Mikaberidze. History of the Georgian Literature (https://rustaveli.tripod.com/lithistory.html)

8. Donald Rayfield. The 20th century in Georgian literature (https://www.britannica.com/art/Georgian-literature/The-20th-century)

9. Войцех Ґурецький. Абхазія

10. Томаш Ґживачевський. Кордони мрій. Про невизнані республіки

11. Гурам Одішарія. В Сухумі очікується дощ

12. Артур Юркевич, Малхаз Джаджанідзе. Захоронена лоза

У фокусі цього епізоду як логічне продовження випусків про війни Росії — Сирія і сирійська література. Іра з Гелею тут обговорюють випуск французького Vogue із 2000-х, способи булінгу Башара аль-Асада, розмовляють про сирійську мову і християнство і читають щемку сучасну сирійську поезію. Дора з Маркіяном ж занурюються в історію Сирії у XX-му столітті, з'ясовують, що ж насправді медіа називають "громадянською війною", і незлим-тихим словом несподівано згадують Кучму.

Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject 

Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871

Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ 

Коли ми кажемо «росія — держава терорист», маємо на увазі не лише вторгнення в Україну. А втім, часто з’ясовуємо, що знаємо про инші війни мало. У наступних двох епізодах «(Ні)коли знову» говоритимемо про війни росії поза Україною. У фокусі дев’ятого випуску Ічкерія або, як ми звикли її хибно називати, Чечня та війни 1994-1996 і 1999-2009. Геля та Іра розповідають про імперський погляд російської літератури, яку ми всі читали у шкільній програмі, на Кавказ та намагаються докопатися до історії власне ічкерійської літератури, а не її російського переосмислення і цензури. 

Маркіян ж розповідає про так звані чеченські війни безпосередньо, познайомить нас ближче і з Джохаром Дудаєвим, і з Кадировими (множина тут застосована навмисно), а також розповість про те, що відбувається з Ічкерією зараз. 

До випуску дівчата обрали два тексти: «Чеченські щоденники 1994—2004 рр.» Поліни Жєрєбцової та «Журналістика» Джо Сакко. Так крізь епізод вони рухаються від дитячого і підліткового щоденникового письма крізь розмову про російську журналістку Анну Політковську до журналістського погляду Джо Сакко. 

Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject 

Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871

Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ 

Список літератури:

https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-vosomogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-krivdi-n%D1%96koli-znovu-Ros%D1%96jsko-chechensk%D1%96-v%D1%96jni-01-22

«Чи існує взагалі справедливість?» — запитує Геля Іру у розмові про Боснійську війну, яка у центрі нашого восьмого епізоду. Як воєнні злочинці живуть пречудові життя на території Сербії, боснійці прописують самі для себе самих себе крізь літературу, а ми порівнюємо себе з ними — дівчата розповідають у епізоді.  А ще трохи балакають сербо-хорватською. 

Маркіян ж робить історичний огляд регіону від початку двадцятого століття крізь Першу і Другу світові війни, правління Тіто, розпад Югославії до, власне, нападу Сербії на Боснію і Герцоговину у квітні 1992 року та війни, яка тривала до грудня 1995 року.

У центрі літературного обговорення «Ніби мене нема(є)» Славенки Дракуліч, «Книга про Уну. Повоєнний роман» Фарука Шехича, «Срда співає в сутінках, на Трійцю» та «Сараєвські мальборо» Міленко Єрґовича. Так Геля та Іра розглядають і майже документальне письмо про досвід перебування у концтаборі Славенки Дракуліч, абсолютно поетичний текст Фарука Шехича і контрастні новели та роман Міленка Єрґовича, де він з одного боку зарисовує жителів Сараєва, а з іншого — плутає для читача воєнні досвіди та колективну пам’ять всіх трьох країн.

Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject 

Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871

Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ 

Геля: https://www.instagram.com/abdo.in.litteras/

Іра: https://www.instagram.com/eerynae/

Маркіян: https://www.instagram.com/temniymarik/

Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-vosomogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-krivdi-n%D1%96koli-znovu-Bosn%D1%96jska-v%D1%96jna-11-06

Цього епізоду поговоримо про літературу країни, до війни в якій українці також причетні, — Афганістан. Усі ведучі шукатимуть колективне пропрацювання цього досвіду в Україні, а Геля ж розповість про історію афганської літератури. Дівчата з’ясують, чому цей епізод чатсково логічне продовження попереднього, поображають деяких авторів і вкажуть на глибини нашого незнання про країну, до життя якої ми причетні. Маркіян ж спробує таки роз'яснити, що відбувається в Афганістані впродовж останнього століття. 

Цього разу у випуску дівчата говорять аж про два тексти, які є в українському перекладі: "Кабульський книгар" Осне Саєрстад та "Ловець повітряних зміїв" Халеда Госсейні. Знову розглядатитумуть зблизька вестерн гейз і неорієнталізм, а втім поговорять і про неперекладене "Змарноване спостереження" Надін Аслам. Епізод епізоду не рівня, тож маємо багато критики у цьому випуску. А втім, намагаємося дізнатися про Афганістан щось нове. 

Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject 

Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871

Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ 

Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-shostogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-krivdi-N%D1%96koli-znovu-pro-Afgan%D1%96stan-07-03

У фокусі цього епізоду — Іран та іранська література. Так, ми знаємо, що дрони звідти. Але також ми знаємо про революцію (і не першу), яка триває з вересня після вбивства Махси Аміні. Ми схильні підтримувати іранців і іранок у їхніх спробах до зміни влади та революціях, тому записали цей епізод. Дисклеймер завершено. 

Революція, війна, диктатура — це все про Іран. Але також і поезія, казка, свобода та освіта. Геля та Іра у шостому епізоді "(Ні)коли знову" дивляться на Іран крізь оптику жіночої літератури: роман "Дівчина на ім'я Румі" Арі Гонарвар та збірка "Читаючи більше за Лоліту в Тегерані". Поряд із звичними нам побутовими наративами війни (у цьому разі іраксько-іранської) та есеїстикою, що розгортає перед нами літературний краєвид країни, читаємо також текст Махмуда Довлатабаді "Спрага" про людяність (?) на фронті. 

Маркіян із Дорою ж спробують зробити огляд історії Ірану впродовж усього ХХ століття. Особливу увагу звернуть на ісламську революцію (спойлер: не таку вже ісламську), роз'яснять проблематичність вестернізованого погляду на неї та пояснять, чому іранці не дорівнюють своїй владі.

Гості етеру: новий орієнталізм, ведуча із дипломами Нетфліксу, ТікТоку і Твітеру та вже постійний перехоплювач мікрофону, наш найдорожчий Кевін із Алабами.

Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-shostogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-Krivdi-N%D1%96koli-znovu-%D0%86ran-03-06

«Досить говорити про Україну! А як же Палестина?» — каже Кевін з Алабами. Геля та Іра відповідають п’ятим епізодом подкасту про конфлікт між Ізраїлем та Палестиною. Дівчата розмовляють про Беллу Гадід, палестинську літературу як літературу кордонів і дійсно хороші книжки, які допомагають зрозуміти цю війну. До обговорення вони обрали графічний роман «Палестина» Джо Сако та романи «Незначна деталь» Аданії Шиблі і «Ти існуєш забагато» Заїни Арарфат. 

Маркіян із Дорою ж допомагають занурюютися у коріння цієї війни, балакають про можливі способи її завершення і критикують Ярослава Грицака (куди без цього?)

Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject

Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871

Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/

Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-pyatogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-KrivdI-01-11

У четвертому епізоді Геля та Іра ступають на малодосліджені терени — говорять про досвід війни у В’єтнамі та Алжирі. Адже, пообіцявши «ніколи знову», французи по вісім років декілька разів воювали зі своїми колоніями, а американці — з комуністами поза своєю територією.

Cтишивши голоси натренованих на курсах креативного письма американців, дівчата намагаються почути голоси в’єтнамців і алжирців у текстах Кім Тьхюї «Ру», Ті Буй «Найкраще, що ми могли зробити» та Ассії Джебар «Діти нового світу». Тут і досвід еміграції, і спроба прописати історію країни крізь родинну призму у формі графічного роману, і жінки в центрі оповіді як рушійна сила революції.

Марік із Дорою ж роблять вступ у поняття деколонізації, розповідають про те, як імперія дарує свободу, а насправді провокує війну, і просто щось дуже довго розказують, моралізують, забороняють порівнювати всім постколоніальні досвіди.

Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject

Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871

Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/