Раніше ми зупинилися на тому, що Господь прийшов відкупити гріхи і врятувати Світ.

Але питання - як долучитися до цього нового життя? Через хрещення, віру і Євхаристію.

Чому не достатньо тільки цих трьох, але треба і каятися, і змінювати свою поведінку?

Смерть і Воскресіння - ключова подія.

Але який сенс карати невинного за провини інших?

Чому каяття це не те саме, що посипати голову попелом - себто, жаліти про щось?

Чи були страждання Христа справжніми?

Чи вірне відчуття, що зло захопило Світ?

Воля, як подарунок і як механізм, через який зло потрапило в цей світ.

Культ власного Я.

Прощати може лише той, кому особисто зашкодили.

Про це ми розмовляємо в нашому черговому епізоді.

Пишіть нам, ставте свої запитання, надсилайте коментарі і побажання на [email protected].

Що таке "християнство на воді"?

Чи є добро і зло рівносильними сторонами?

Зло, як паразит на тілі добра.

Зло, як окупант на цій території i Християнство, як сила спротиву окупації.

Про це ми розмовляємо в нашому черговому епізоді.

Ставте свої запитання, надсилайте коментарі та побажання на [email protected].

Атеїзм по суті своїй більш радикальний за будь-яку релігію.

Поняття добра і зла втрачають сенс, якщо бог є частиною природи, якщо природа і є бог.

Християнство - релігія войовнича.

Цих, та деяких інших питань, ми торкаємося в цьому черговому епізоді.

Чи є розмова про релігію рухом назад?

А взагалі, чи є той рух вперед, чи то прогрес, коли ми кажемо про суспільні відносини, про людську сутність і природу?

Чому абсолютне добро не може бути поблажливим?

Чому ми потребуємо доброго Бога, але в той час і боїмося його?

Чому ключ до розуміння християнства лежить саме в усвідомленні цих ніби-то протеріч?

Чому пошуки втіхи (в релігії, як і у війні) безплідні та руйнівні. Чому тільки пошук правди може привести нас до втіхи.

Матеріалистичний і теологічний погляд на створення Світу і природу закону людської поведінки. Хто має більше підстав вважатися істиною?

Чи може наука, що базується на експеременті, дати однозначну відповідь?

Чому сила, яка створила всесвіт, буде проявляти себе в якийсь інший спосіб?

Чи є наше внутрішнє відчуття тим самим "іншим способом"?

Розмову про це слухайте в нашому поточному епізоді.

В цьому епізоді ми поговоримо про те, чому, це наївно, вважати що закон людської природи є результатом еволюції (в дарвіністському розумінні)?

Також він не є результатом нашої негласної (але свідомої) згоди.

А значить, цей закон не є нашим винаходом, або нашою вигадкою.

В другому епізоді ми обговорюємо критичні аргументи щодо походження Закону Людської Природи. А саме:

• цей закон є продовженням наших природніх інстинктів.
• цей закон є результатом виховання, який ми просто вібрали від інших змалечку.

Чому це не так?

В найпершому епізоді нашого подкасти ми обговорюємо першу главу книги К. С. Л'юіса "Просто Християнтсво" - Закон Людської Природи.

Кожна людина так чи інакше відчуває, що має поводитися певним чином. Ми можемо назвати це Закон Людської Природи, Закон Людської Поведінки, Моральний Закон, або ще якимось подібним чином.

З іншого боку в людей часто є проблеми із дотриманням цього закону. Люди обізнані про закон - і постійно його порушують.

Чому так?