Екосистема річки Сіверський Донець руйнується через безвідповідальне використання водного транспорту. З настанням теплого сезону — у травні й протягом усього літа — ті, хто приїздить на бази відпочинку або дачі, розташовані вздовж Сіверського Дінця від Коробового Хутора до Змієва, ганяють річкою на водних скутерах, моторних човнах і катерах. Усе це не тільки становить небезпеку для людей, які в цей час перебувають у воді, але й руйнує екосистему річки та прирічкової місцевості.

Як саме впливає на екосистему Сіверського Дінця використання швидкісних водних засобів? Як це врегульовано з правового погляду? Що каже Держекоінспекція? Про це в програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» говорили з екоактивісткою Ангеліною Климовою і завідувачем відділу хребетних тварин Музею природи ХНУ імені В. Н. Каразіна Леонідом Гончаренком.

Якою була Харківська фортеця перших десятиліть від заснування? Хто заснував першу фортецю і чому вона видалася невдалою? Чи виконувала свої функції перебудована фортеця? Наскільки потужною вона була? Хто дошкуляв першим поселенцям і загрожував фортеці? Які взаємини були всередині між козаками й служивими людьми — московитами? Як до неї ставилися сусіди-чугуївці? Як змінювалася фортеця? Коли вона занепала?

Про все це в програмі «Харківські історії» поговорили з дослідником історії Слобідської України Андрієм Парамоновим.

У Краснокутській громаді створюють аудіовізуальний перформанс, присвячений розстріляному кобзареві Івану Кучугурі-Кучеренкові. Місцеві музиканти виконають народні пісні його часу та твори з репертуару митця.

Автори також записують звуки, що асоціюються із Краснокутщиною, щоб за допомогою штучного інтелекту перетворити їх на інтерактивне відео й розкрити культурний пласт кобзарства рідного краю.

Про проєкт «Вціліло» говорили з його керівником Миколою Пазичем і співавтором та комунікаційним менеджером проєкту Артуром Койчуренком. Також до розмови долучився харківський кобзар Назар Божинський.

У Лозовій тиждень прибирають наслідки російської «шахедної» атаки. Комунальники разом із залізничниками й волонтерами розбирають на вокзалі завали й будівельне сміття, а також закривають дерев’яними плитами вибиті вікна.

Рух поїздів дальнього сполучення відновили за розкладом. Приміські електрички курсують із тимчасовими змінами в маршрутах. Для пасажирів у Лозовій облаштували каси й зону для довідок і чекання.

Відновлювальні роботи також тривають і в районі Авилівки, будівлі якого найбільше постраждали вночі п’ятого серпня унаслідок масованого удару безпілотниками. Як Лозова оговтується після російської атаки — говорили з першим заступником міського голови Олександром Жидковим.

У Дергачівській громаді розпочався пілотний проєкт централізованого компостування — перероблення органічних відходів на добрива. Як стверджують ініціатори проєкту з громадської організації «Нуль відходів Харків», це дасть змогу майже вдвічі зменшити обсяг сміття, знизити шкоду довкіллю і забезпечити місто добривом для озеленення. Такий досвід в Україні поки має тільки Львів, де із 2020 року переробляють на добрива харчові відходи та зібрані комунальниками гілки й опале листя.

Про дергачівську ініціативу та львівський досвід в етері Радіо «Накипіло» розказали засновниця громадської організації «Нуль відходів Харків» (Zero Waste Kharkiv) Анна Прокаєва, директор комунального підприємства «Дергачіекоресурс» Ярослав Голіздра й головна технологиня львівського комунального підприємства «Зелене місто» Мирослава Білокур.

У Куп’янську та його околицях небезпечно пересуватися через атаки дронів та авіабомб, а також через ризик підірватися на вибухівці. У місті немає стабільних водопостачання, газу й електрики: критичну інфраструктуру знищено, а відновлення в умовах постійних обстрілів неможливе.

Влада закликає людей евакуюватися до Харкова, де їм надають житло, виплати, гуманітарну допомогу та медичний супровід. Утім, як зазначив начальник Куп’янської районної військової адміністрації Андрій Канашевич, темпи евакуації незадовільні: у місті залишається понад тисячу людей. Про підтримку тих, хто вже виїхав, потреби переселенців і роботу гуманітарного хабу в етері Радіо «Накипіло» розповіла заступниця міського голови Таїсія Нефьодова.

Як харківці адаптуються до постійних сирен і вибухів? Чи можна взагалі звикнути до цього? Що таке «синдром уцілілого»? Як зберегти психічне здоров’я і залишатися продуктивним? Що тримає людей під обстрілами й чому ті, хто виїхав із Харкова, повертаються?

Про це в програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» говорили з представниками Центру психологічної допомоги «Конфіденс»: головою центру, психологинею, дитячою психотерапевткою і поведінковою терапевткою (АВА) Анастасією Грабовик, а також із клінічним психологом і травмотерапевтом Тарасом Бойчуком і дитячою психологинею Юлією Садовою.

Запрошуємо послухати новий випуск подкасту «Сміх та гріх» із Владом Чернихом — автором та актором гумористичної команди «30+», радіоведучим, співаком і музикантом.

У цій людині уживаються і актор театру, і музикант, і радіоведучий, і пародист, і гуморист, і ще декілька різних творчих образів та особистостей. Про все це й не тільки, а також, звісно, про Чернівці можна послухати у випуску.

Ховатися поміж стін чи виходити на вулицю? Якщо обстріл спіткав на вулиці — бігти чи падати? На ці та багато інших життєво важливих запитань під час війни дав відповіді фахівець із безпеки Олексій Жагін. Експерт наголосив: м’язову пам’ять варто тренувати всім, адже в критичній ситуації може опинитися будь-хто будь-де.

У День Державного Прапора, що ми святкуємо 23 серпня, у Києві відбудеться благодійний музичний фестиваль «Два кольори», усі гроші з якого передадуть на потреби Сил оборони України.

Лайнап у цього фестивалю строкатий і цікавий — від знаних колективів до інді-гуртів. А організували подію у співпраці з фестивалем колективів народної музики.

У розмові зі співзасновницею і комунікаційницею фонду Musicians Defend Ukraine Катериною Войчук-Базакою говорили про прийдешню подію, про допомогу митцям, що стали військовослужбовцями, і про те, чи збережеться відкритість музичної індустрії до благодійності після війни.