Благодійна організація «Карітас України» відкрила збір на підтримку прихистків для старших людей. Йдеться про шість будинків тимчасового проживання у Чорткові, Івано-Франківську, Коломиї, Бориславі, Тернополі та Одесі для понад півтори сотні переселенців. Упродовж останніх двох років фонд забезпечував людей віком 60+ за фінансування «Карітасу Австрії». Але міжнародна підтримка зменшується. Тож мета кампанії, яку назвали «Стань дбайливим онуком для бабусі Люби з Лиману», — до 31 травня зібрати 2 млн грн.

В етері Радіо «Накипіло» розповімо історію 64-річного Сергія Луценка, якого доглядала сестра з селища Ківшарівка, а нині він живе у прихистку «Карітасу» в селищі Войнилів, що на Івано-Франківщині. Зі студією на зв’язку — керівниця програми охорони здоров’я Міжнародного благодійного фонду «Карітас України» Христина Семеген-Бодак та Іванна Дмитрук, менеджерка проєкту «Прихисток для людей похилого віку в Україні» Карітасу Івано-Франківськ».

Платформа «Культурні сили» представила музичний альбом «Стоїть піхота» до Дня піхоти. У ньому зібрано пісні, створені військовослужбовцями Сил оборони, які віддають шану піхотинцям. Альбом вийшов як складова частина кампанії «Україна стоїть, бо стоїть піхота», ініційованої платформою «Культурні сили» й командуванням Сухопутних військ ЗСУ.

На території архітектурного ансамблю майдану Свободи та району Задержпром’я пропонують створити історико-культурний парк «Фронтир-центр», який також буде комунікаційним та експохабом. За задумом організаторів, він повинен бути під захистом.

Докладніше про масштабну ініціативу перетворення майдану Свободи та району Задержпром’я у програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» розповіли архітектор-реставратор Віктор Дворніков і співкоординатор Харківського медіахабу Дмитро Кутовий.

1 травня 1900 року в Харкові відбулася демонстрація працівників місцевих заводів. У совєцькій історії цій події через оцінку лєніним надавали особливу роль як чи не найпотужнішій першій демонстрації пролетаріату: у книжках писали про 10 тисяч робітників, які зібралися, щоб заявити про політичні права. Але пам’ятну стелу на честь цієї події вже за совєцької влади поставили зовсім не там, де вона відбувалася. Та й кількість учасників була зовсім не такою, яку називала пропаганда.

Що ж відбулося насправді 1 травня 1900 року? Хто та як організував маївку? Хто взяв у ній участь? Про це в програмі «Харківські історії» поговорили з доктором історичних наук і професором катедри українознавства Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Дмитром Чорним.

Українські військовослужбовці та ветерани після поранень, травм і насильства в російському полоні потребують, зокрема, і сексуальної реабілітації. Проте через табуйованість делікатної теми не кожен боєць готовий прийти до психолога або сексопатолога, щоб поділитися проблемою.

Нещодавно в Києві відкрили перший в Україні кабінет, де надають безплатні консультації сексопатолога для військовослужбовців і ветеранів. Звернутися туди можуть ветерани з усієї України, зокрема з Харківщини. Більше про проєкт дізналися в Ольги Сердюк, керівниці програми «Recovery. Сексуальне життя» та директорки Фонду Олени Пінчук.

Двоє чоловіків загинуло, іще один дістав поранення внаслідок вибуху протипіхотної міни в Ізюмі. Це сталося напередодні ввечері в лісопосадці, де чоловіки знайшли совєцьку протипіхотну міну осколкової натяжної дії ПОМ-2.

За даними Центру протимінної діяльності, з моменту деокупації Ізюмщина — найбільш забруднений вибуховими предметами район Харківської області. Гуманітарного розмінування тут потребує понад тисячу ділянок загальною площею 158 квадратних кілометрів.

У чому складність із очищенням території від вибухівки, яку залишили російські окупанти, і хто займається розмінуванням територій Харківщини — розповів начальник відділу аналітики Центру гуманітарного розмінування Анатолій Торяник.

Учителька початкових класів гонтарівського ліцею Старосалтівської громади Віталія Шульга читає казки хлопчикам і дівчаткам, щоб заспокоїти їх перед сном і відвернути їхню увагу від тривог. Діти збираються на вечірні онлайн-зустрічі, щоб поділитися, як минув їхній день, і послухати казку. Після того, як про ініціативу написали у фейсбуку, до проєкту стали долучатися діти з інших областей і навіть із-за кордону.

У програмі «Накипіло з Володимиром Носковим» — авторка ідеї, учителька початкових класів гонтарівського ліцею Старосалтівської громади Чугуївського району Віталія Шульга, її помічниця, студентка педуніверситету Владислава, а також третьокласники.

російська армія і далі обстрілює Борівську громаду. П’ятого травня агресор завдав серії авіаударів по селу Підлиман. Постраждало двоє людей. Одного з них урятували з-під завалів будинку. Унаслідок обстрілів також спалахнули лісові пожежі біля сіл Підлиман і Піски-Радьківські. Вогонь частково локалізували, гасіння триває.

Гуманітарну та безпекову ситуацію обговорили з начальником Борівської селищної військової адміністрації Олександром Тертишним.

Сьомого травня у Харкові відбудеться сайт-специфічний перформанс «Тепло холодних стін». Це частина програми виставки «Модернізм в Україні. Сучасність та спадщина Харкова та Львова» у «Єрмилов-центрі». У проєкті беруть участь чотири танцівниці: дві в Україні, по одній в Італії та Фінляндії.

У Харкові перформанс виконає хореографка і танцівниця Юлія Гришина. Пані Юлія та менеджер Платформи сучасного танцю Олександр Маншилін розповіли докладніше про проєкт у програмі «Накипіло з Філіппом Диканем».

У Музеї археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відкрили археологічну виставку «Древній Гелон єднає», присвячену 20-річчю співпраці Каразінського вишу та заповідника «Більськ».

В експозиції — знахідки, зроблені у 2022–2025 роках під час досліджень найбільшого укріпленого поселення доби раннього заліза в Європі — Більського городища скіфського часу біля села Більськ Полтавського району Полтавської області. Ця археологічна пам’ятка асоціюється з містом Гелон, яке згадує Геродот у своїй «Історії». Науковці університету вивчають її понад сімдесят років.

Про дослідження воєнного часу, результати яких представлено на виставці, у програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» говорили із завідувачем відділу археології доби бронзи — заліза Музею археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Костянтином Пеляшенком і старшим науковим працівником каразінського Музею археології Станіславом Задніковим.