Правила безпеки на військових полігонах — питання, яке непокоїть як чинних військовослужбовців, так і цивільних. Розмови про це вкотре почалися на тлі російського ракетного удару по полігону в Дніпропетровській області першого березня. Командувач Сухопутних військ Михайло Драпатий призначив перевірку обставин трагедії, яка, за неофіційними даними, забрала життя кількох десятків військовослужбовців. Офіційно втрат у Збройних силах України не озвучують.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що агресор ударив балістичною ракетою «Іскандер-М». На час розслідування від посади усунули начальника центру підготовки підрозділів і командира військової частини. Сирський також скомандував перевірити дотримання вимог зі своєчасності оповіщення про ракетну загрозу. Обставини загибелі й поранення українських захисників з’ясовує Державне бюро розслідувань.

У яких умовах готують військовиків і що потрібно змінити в системі, щоб захистити бійців, — говорили з військовослужбовцем ЗСУ й депутатом Харківської обласної ради Анатолієм Козловським.

На 97-й церемонії нагородження кінопремії «Оскар», яка відбулася третього березня в Лос-Анджелесі, стрічка «Анора» режисера Шона Бейкера про стосунки секс-працівниці й сина російського олігарха здобула п’ять «Оскарів»: за найкращий фільм, за найкращі жіночу роль, режисерську роботу, монтаж та оригінальний сценарій. Не присуджено перемоги тільки в одній номінації — за найкращу чоловічу роль другого плану, де було представлено російського актора Юрія Борисова, прихильника політики президента держави-агресорки владіміра путіна. Повернення росіян у світовий культурний контекст та тріумф на кінопремії — черговий вплив роспропаганди? Справжнє мистецтво чи вплив політики нової адміністрації Трампа? Про це в програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» розмірковували з кінокритиком Родіоном Бронніковим.

У Харкові відбувся фестиваль «Зимова квітка. LesyaLesь», що обʼєднав сучасних драматургів з різних частин країни, на якому представили твори ветеранів та ветеранок. У гості до Радіо «Накипіло» прийшли модераторка та засновниця фестивалю Дарʼя Гаврилюк та Аліна Богданович. Говорили, з якими викликами стикаються митці сьогодні, яким має бути інклюзивний театр сьогодні, щоби в ньому було комфортно людям із різними досвідами.

У Харкові відкрили рекрутинговий офіс 109-ї окремої бригади територіальної оборони. Її бійці з перших днів російського повномасштабного вторгнення воюють на Донеччині, обороняли Маріуполь. Це перший подібний офіс, де надають консультації, допомагають з оформленням документів, розповів військовий бригади Максим Чумак. Більше про рекрутинг у 109-й бригаді слухайте в етері Радіо «Накипіло».

Молодіжний хаб «Літера» — простір для розвитку молоді в Харкові. Його мета, як кажуть працівники, — створювати можливості для навчання, творчості, самореалізації та спілкування.

Хто бере участь у роботі хабу? Які заходи там відбуваються? Чи охоче долучається молодь? Про це в етері Радіо «Накипіло» розповіли молодіжний працівник хабу «Літера» та громадський активіст Родіон Оверко й молодіжна працівниця та координаторка хабу «Літера» Марія Белла Бейгель.

Мало хто із широкої аудиторії може чітко сказати про особливості слобожанського діалекту (говору). Найперше, що згадають, — це творчість гурту «Курган & Agregat». Але одного відомого проєкту мало, щоб «легалізувати» це явище в публічному просторі.

Місцеві жителі, які є носіями цього говору, уважають його суржиком і, м’яко кажучи, не пишаються ним. Приїжджаючи в місто, вони соромляться своїх мовних особливостей і переходять на українську або російську літературну мову.

Звісно, слобожанський говір містить суржик, але це вже питання для науковців-філологів. Каразінський університет навіть випустив словник слобожанського діалекту.

Нині нам потрібно більше культурних проєктів, що популяризують слобожанський діалект на широкий загал. Раміл Насіров, Аліна Богданович і Наталя Вальтер-Буйнова обговорювали це питання і генерували ідеї для проєктів на цю тему в черговому випуску подкасту «Я — культура».

«Іменем жінки» — проєкт харківського медіа «Люк» про жінок, яких ми не маємо забувати і на честь кого могли б називатися наші вулиці. У межах проєкту в Харкові з’являться сіті-лайти. Хто ці героїні, говоримо із редакторкою «Люк» Катериною Переверзевою.

Алопеції, себореї, лупа, псоріаз та дерматити — захворювання, що виникають на волосистій частині голови. Говоримо в «Неспішному ранку» із лікаркою-трихологом, коли слід звертатись до цього спеціаліста.

Дитячий освітній центр благодійного фонду «Мирне Нeбo Харкова» пошкодило під час російських обстрілів міста. Щодня тут займалися 110 дітей за шістьма різними напрямами — відвідували навчальні, психологічні заняття, а двічі на місяць ходили на майстер-класи. Про наслідки обстрілу, відновлення та допомогу хабу у прямому етері Радіо «Накипіло» розповів менеджер проєктів благодійного фонду «Мирне Небо Харкова» Олександр Варивода.

Благовіщенську вулицю можна назвати вулицею перших відомих поселенців Харкова, бо саме там, звідки почалася майбутня Благовіщенська, оселився із своїми людьми перший отаман Харкова Іван Кривошлик, та й пізніше, вже у XVIII столітті, тут поселяються козацькі родини.

З іншого боку, ще до утворення вулиці, це був елітний район, тут оселяються заможні харківці: Абази, Альховські, фон Мінстер та інші. З часом Благовіщенська стає однією з найпрестижніших у Харкові, в різні часи на ній розташовувалися еталон виховання й правил поведінки Інститут шляхетних панянок та уособлення розпусти — кафе-шантани.

Вперше на мапах вулиця зʼявилася під назвою Бережна, потім зникла і знов зʼявилася вже як Благовіщенська, від однойменної церкви. За радянських часів вулиця носила імʼя основоположника комуністичної теорії Карла Маркса.

Незнану історію Благовіщенської вулиці у програмі «Історії харківських вулиць» розповів дослідник історії Слобідської України Андрій Парамонов.