Осягнути тяглість поколінь і розвиток української мови дозволяють писемні пам’ятки, починаючи з графіті Софії Київської, через епістолярну спадщину, універсали гетьманів, судові акти, поезію і драматургію аж до сучасних днів. Як тоді шанували загиблих воїнів, так і зараз, до наших днів дійшли видозмінені традиції й ритуали поховання. Що можуть взяти сучасні українці з книжки, написаної 400 років тому? 

Запис Тарас Компаніченко: Ті, хто забороняли нам говорити рідною мовою, є ворогами, а ті, хто відроджували це право — соратниками спершу з'явиться на Громадське радіо.

На території Речі Посполитої у XVII столітті жив народ, який хотів здобути власну політичну суб’єктність. Він мав свою шляхту, добре знався на античній літературі й міфології, військовій справі та готовий був відстоювати власні переконання на полі бою. Про все це ми дізнаємося з книжки «Вірші на жалосний погреб зацного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного», написаної 400 років тому. Цей народ — українці та українки, які після 24 лютого 2022 року змушені вкотре доводити світові своє право на існування. 

Запис «Золотая вольность» — найвища цінність шляхетського населення на українських теренах XVII століття. Розмова з Тарасом Компаніченком спершу з'явиться на Громадське радіо.

Слухаючи поезію XVII століття, нам легко дофантазувати значення слів, подібних за звучанням до сучасних. Так «потреба цісарська» — насправді не якесь побажання імператора, а «сутичка». Спробуйте послухати поезії Касіяна Саковича і збагнути, скільки відсотків тексту ви зможете зрозуміти. Чи готові ви кинути виклик собі та спробувати збагнути поезію, написану 400 років тому?

Запис Дехто хоче, щоб українці на початку XVII ст. говорили мовою, якою спілкуємося нині — Тарас Компаніченко спершу з'явиться на Громадське радіо.

Якою мовою розмовляли українці та українки у XVI-XVII століттях, які мали історичні і культурні погляди, кому і навіщо платили «куницю» та чим були небезпечні столичні шинки того часу?

Запис Максим Яременко: Лише той, хто регресує і послуговується ідеологією XIX століття щодо сучасних подій, може вважати, що розвиток нації — це ненормально спершу з'явиться на Громадське радіо.

Набувати знання, бо це є ознакою доброго шляхетного виховання, у XVI-XVII столітті стає нормою, а саме уявлення про знання і навчання як певну цінність поширюється і зростає, каже історик Максим Яременко.

Запис Релігія, освіта, книгодрукування: яким було інтелектуальне життя Києва чотири століття тому спершу з'явиться на Громадське радіо.

Розмова з істориком про роль гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного у формуванні української держави.

Запис Україна — справжня спадкоємиця Київської Русі — історик Віктор Брехуненко спершу з'явиться на Громадське радіо.

Розмова з істориком про зачатки формування національної ідентичності на зламі XVI-XVII століть та роль гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного у формуванні української держави.

Запис Сучасна російсько-українська війна нам показує, що людей, котрі воюють, треба наділити винятковими правами й привілеями — історик Віктор Брехуненко спершу з'явиться на Громадське радіо.

У 1622 році в Києві вийшла збірка віршів, упорядкована ректором тоді Київської братської школи (нині Києво-Могилянської академії) Касіяна Саковича, на вшанування гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Громадське радіо та очільник гурту «Хорея Козацька», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та нині — солдат ЗСУ Тарас Компаніченко озвучили ці вірші.

Запис «Не викупився Крезус од неї багатством, і не оборонився їй Ксерксес воїнством». Епілог віршів на погреб Сагайдачного читає Компаніченко спершу з'явиться на Громадське радіо.

У 1622 році в Києві вийшла збірка віршів, упорядкована ректором тоді Київської братської школи (нині Києво-Могилянської академії) Касіяна Саковича, на вшанування гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Громадське радіо та очільник гурту «Хорея Козацька», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та нині — солдат ЗСУ Тарас Компаніченко озвучили ці вірші.

Запис «Тут завше-бо такії рицарі бували, що ворогів вітчизни мужньо розбивали». Вірші на погреб Сагайдачного читає Компаніченко спершу з'явиться на Громадське радіо.

У 1622 році в Києві вийшла збірка віршів, упорядкована ректором тоді Київської братської школи (нині Києво-Могилянської академії) Касіяна Саковича, на вшанування гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Громадське радіо та очільник гурту «Хорея Козацька», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та нині — солдат ЗСУ Тарас Компаніченко озвучили ці вірші.

Запис «Щоб воєннії його подвиги всі знали, щоб народи те ім’я завжди шанували». Вірш на погреб Сагайдачного читає Компаніченко спершу з'явиться на Громадське радіо.