Сковорода: тут і зараз

«Поставлений між вічністю і часом, світлом і темрявою, істиною і брехнею, добром і злом, – є мудрим, є праведним», — таким описано Григорія Сковороду у творі «Життя Григорія Сковороди». Це найвідоміша біографія українського філософа. Написав її його близький друг і учень Михайло Ковалинський.

У 19 епізоді подкасту «Сковорода: тут і зараз» аналізуємо, як Ковалинський подає українського філософа та чому цей твір сприймають як повноцінну частину сковородівського канону.

Свої запитання до Станіслава Тарасенка для бонусного епізоду надсилайте нам в дірект на svidomi_ua

Він вільно володів латинською мовою, а також іншими древніми та новоєвропейськими мовами. Він перекладав класичну літературу, античних авторів та європейських гуманістів. Думаєте, це про когось із сучасних перекладачів? — Ні, це усе про Григорія Сковороду!

Подякувати за подкаст: ⁠⁠⁠⁠⁠https://www.patreon.com/svidomi ⁠⁠⁠⁠⁠

Підписатися на Станіслава Тарасенка: https://www.instagram.com/kinomenstanislav/ 

Продюсерка подкасту: ⁠⁠⁠⁠⁠⁠[email protected]⁠⁠⁠⁠

Монтаж і музика: Петро Петровський: ⁠⁠⁠⁠https://www.instagram.com/petro_petrovsky

Літературний вечір від Станіслава Тарасенка у 17 епізоді) «Сад божественних пісень» — поетична збірка, над якою Григорій Сковорода працював 32 роки. За змістом вона геть не поступається філософсько-релігійним трактатам, а глибокі сенси закладені навіть у її назву. Ці, здавалося б, невеличкі вірші справедливо називають нашим національним скарбом.

Підписатися на Станіслава Тарасенка: https://www.instagram.com/kinomenstanislav/ 

Продюсерка подкасту: ⁠⁠⁠⁠⁠[email protected]⁠⁠⁠

Монтаж і музика: Петро Петровський: ⁠⁠⁠https://www.instagram.com/petro_petrovsky

Знайомі ще зі школи з Бджолою та Шершнем? А може чули й про Нетопира, Соловʼя та Жайворонка? Усі вони — герої «Байок харківських» Григорія Сковороди.

У своїх байках Сковорода розмірковує про призначення людини, її сродність і чесноти, її прив’язаності і гріхи. Так філософ проникає у самі глибини людського буття та виявляє його суть. 

Більше про сродність, фемінізм, духовність і природу Всесвіту — у шістнадцятому епізоді подкасту «Сковорода: тут і зараз».

Подякувати за подкаст: ⁠⁠⁠https://www.patreon.com/svidomi ⁠⁠⁠

Підписатися на Станіслава Тарасенка: https://www.instagram.com/kinomenstanislav/ 

Продюсерка подкасту: ⁠⁠⁠⁠[email protected]⁠⁠

Монтаж і музика: Петро Петровський: ⁠⁠https://www.instagram.com/petro_petrovsky

«Дуже хитрий художник намалював на стіні оленя й павича як живих. Цими образами син його – дитина неймовірно тішився. І старший син дивився з подивом. Художник з часом стер фарби, тварини зникли з виду. Хлопчик від цього невтішно ридав, а старший сміявся...», — пише Сковорода у своєму трактаті «Діалог. Ім’я його: Потоп зміїний».Красиво, правда?

Однак на думку Станіслава Тарасенка, «Потоп зміїний» — найнудніший трактат Сковороди з усіх його трактатів.У новому епізоді подкасту «Сковорода: тут і зараз» говоримо про трактат.

Діліться своєю думкою про трактат з нами!

Подякувати за подкаст: ⁠⁠https://www.patreon.com/svidomi ⁠⁠

Підписатися на Станіслава Тарасенка: https://www.instagram.com/kinomenstanislav/ 

Продюсерка подкасту: ⁠⁠⁠[email protected]⁠

Монтаж і музика: Петро Петровський: ⁠https://www.instagram.com/petro_petrovsky

Уявіть собі діалоги між людиною, що живе земним, матеріальним, та тим, хто понад усе цінує духовне. Хто з них зможе дійти до справжньої істини й щастя? Відповідь на це запитання дає Григорій Сковорода у творах «Вдячний Еродій» та «Убогий Жайворонок». Персонажами цих текстів, щоправда, є не люди, однак сенси залишаються незмінними. 

У новому епізоді подкасту «Сковорода: тут і зараз» аналізуємо твори «Вдячний Еродій» та «Убогий Жайворонок» і пояснюємо, чому вони є унікальними.

Подякувати за подкаст: ⁠https://www.patreon.com/svidomi ⁠

Підписатися на Станіслава Тарасенка: https://www.instagram.com/kinomenstanislav/ 

Продюсерка подкасту: ⁠⁠[email protected]

Монтаж і музика: Петро Петровський: https://www.instagram.com/petro_petrovsky

Після (не) величкої перерви ми повертаємось із новими епізодами!

Сьогодні говоримо про два трактати Григорія Савича:

Дякуємо, що залишаєтесь з нами!

Подякувати за подкаст: https://www.patreon.com/svidomi

Підписатися на Станіслава Тарасенка: https://www.instagram.com/kinomenstanislav/

Продюсерка подкасту: ⁠[email protected]

У трактаті ««Книжечка, що називається Silenus Alcibiadis, або Ікона Алківіадська» Григорій Сковорода звинувачує Біблію у поширенні забобонів у світі! «Ікона Алківіадська» присвячена сакральній для Григорія Сковороди темі Біблії та прихованій у ній божественній істині. У ній філософ розповідає про те, як розуміти Біблію, як знаходити до неї «ключ», аби трактувати правильно.

Більше про цей трактат — у 12 епізоді подкасту, де Станіслав Тарасенко розбирає цей та інші твори філософа і вкотре намагається тлумачити Біблію.

Підписатися на Станіслава Тарасенка: https://www.instagram.com/kinomenstanislav/

Продюсерка подкасту: [email protected]

Ви точно чули про сродність, коли вперше знайомились із Григорієм Сковородою. Цей термін був одним з улюблених у філософа. За його філософією, сродність — це про пошук себе, своєї долі й призначення. Однак як людині «відкрити себе», зрозуміти власну природу та чи приведе це до істинного щастя?

У новому епізоді подкасту «Сковорода: тут і зараз» разом зі Станіславом Тарасенком аналізуємо трактат «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу», де тема сродності є ключовою, а також продовжуємо тлумачити Біблію і пізнавати себе

Читати Сковороду — це долучатися до давньої містичної традиції розуміння Бога і самого себе. У текстах філософа ми відкриваємо для себе не лише Біблію, а й давньогрецький міт про Едіпа, історію про Сфінкса та традицію, яка стоїть поза світською історією та поза всяким часом.