Сноби

Говоримо з Андрієм Доценком і Катею Телер, командою комунікацій PinchukArtCentre, про те, як їхня команда провела «Still Joy — From Ukraine Into the World» через Венеційську бієнале 2026: від народження назви й перекладу поняття радості до боротьби за міжнародний наратив з російським павільйоном, кризових комунікацій, фінансування і буденного хаосу венеційського прес-туру зсередини.

Подкаст «Сноби» про сучасну українську культуру і колекціонування.

У новому епізоді Тетяна Тадай, культурна менеджерка та незалежна кураторка, розмовляє з Олександром Соловйовим і Ігорем Оксаметним — кураторами виставки «Мерехливі зв'язки» в Мистецькому арсеналі.

Виставка вперше зводить в одному просторі український живопис межі 80-х–90-х (від Олега Голосія до дуету Арсена Савадова і Юрія Сенченка) з роботами останнього десятиліття (Нікіта Кадан, Леся Хоменко, Влада Ралко). 19 художників «нової хвилі» і 19 авторів нового покоління, 104 роботи, сім залів — і центральне питання розмови: чи є пряма спадковість між неоекспресіонізмом доби розпаду СРСР і живописом, який створюється під час повномасштабної війни, чи це радше раптові спалахи спільної енергії.

У розмові — про те, як обстріл Мистецького арсеналу цього літа на тиждень відклав відкриття виставки; про повернення живопису як реакцію на цифрову перенасиченість і втому від відео та інсталяцій; про «стрімкий живопис», який народжується за один сеанс; про цитати з Веласкеса і Делакруа в роботах молодих художників; і про те, кого куратори вважають головними відкриттями нового покоління — включно з Маргаритою Половинкою, молодою художницею, яка загинула на фронті торік.

Ленд-арт симпозіум «Простір покордоння» у селі Могриця на Сумщині роками був точкою збору для митців, які працювали з ландшафтом, крейдою, часом та стихіями. Сьогодні це слово - «покордоння» - звучить зовсім інакше, набуваючи оборонного та гострого воєнного контексту.

Разом із гостями випуску — Стасом Туріною та Наталією Маценко — говоримо про пам'ять, крихкість і силу нашої землі

Обидва вони є частиною кураторської команди легендарного ленд-арт симпозіуму «Могриця. Простір покордоння» (разом із художниками Костянтином Зоркіним та Віталієм Коханом), який очолює засновниця проєкту Анна Гідора. Останні роки вони активно займаються переосмисленням, архівацією та презентацією спадщини Могриці в сучасних, зокрема воєнних, реаліях (як-от проєкт «Простір покордоння. Внутрішньо переміщений ландшафт»).

Якщо вам подобається подкаст, поставте нам зірки у Spotify та поділіться цим випуском в Instagram, вдячні

У новому епізоді подкасту ми говоримо про феномен бойчукізму через призму колекціонування.

Сергій Комберянов ділиться власним досвідом: як обрати вектор розвитку збірки та чому фокус на одній школі чи напрямку (моноколекція) є виграшною стратегією сьогодні.

Сергій - президент Lean Institute Ukraine, найбільшою та найвпливовішою організацією України з оптимізації бізнес-процесів. Та засновник Lean Art Foundation

https://leanartfoundation.com.ua/en

Сайт, створений командою Сергія, про бойчукізм https://boychukists.com

Ви дізнаєтесь:

• Що таке стратегія колекціонування і навіщо вона потрібна.

• Чому моноколекція бойчукістів є прикладом інтелектуального збирання.

• Як відрізнити стратегічне придбання від емоційної покупки.

• Роль Сергія Комберянова у популяризації українського мистецтва.

Долучайтеся до обговорення в коментарях: чи важливо, на вашу думку, мати чітку тему для колекції, чи краще купувати те, що просто подобається?

Ведучі епізоду: Тетяна Тадай та Едуард Трегубов

Мали честь і задоволення говорити разом з Інгою Леві, Тетяною Жмурко та Катериною Цигикало про Йоганнеса Іттена і його спосіб дивитися на мистецтво, який він викладав в Баугаузі. Цей метод був описаний в його навчальному щоденнику «Елементи образотворчого мистецтва», і саме він став нашою обраною книгою для події. 

В цьому випуску відчуваємо себе студентами Баугаузу та говоримо про:

— як контрасти створюють динаміку та драматичність картини? 

— як аналізувати мистецтво за допомогою лише світла, тіні, форм та кольорів?

— чому теорія мистецтва важлива як для митця, так і для глядача?

За промокодом SNOBS маєте змогу отримати знижку на книги видавництва ArtHuss

Ми в Instagram https://www.instagram.com/snobs_project/

У цьому випуску ми розмовляємо з командою Pictoric — спільноти українських ілюстраторів, для яких візуальна мова стала способом працювати з досвідом війни, памʼяттю та міжнародною видимістю України.

Говоримо про ілюстрацію як форму фіксації та рефлексії, про плакат як швидку і водночас уважну реакцію, про роботу зі складними темами та відповідальність художника перед реальністю. Про спільноту, яка підтримує одне одного і шукає мову для розмови зі світом.

У випуску:

• як формувався Pictoric і як змінювалась спільнота з часом

• трансформація художньої мови після 24 лютого

• ілюстрація як спосіб працювати з подіями, емоціями та свідченням

• міжнародні виставки та діалог з іноземною аудиторією

• підтримка молодих ілюстраторів і пошук власного голосу

  
  

  00:15 — Що таке Pictoric: від клубу ілюстраторів до міжнародних проектів.

  12:30 — Як змінився фокус робіт після початку повномасштабного вторгнення.

  25:40 — Мистецтво як документ: фіксація воєнних злочинів та історій незламності.

  38:10 — Про виставки за кордоном та реакцію іноземців на український плакат.

  52:00 — Поради молодим ілюстраторам: як знайти свій стиль і бути корисним.

  
  

  сайт Pictoric https://www.uastories-pic.com/

Цей подкаст присвячений мозаїкам Києва як формі публічного мистецтва та міської памʼяті.

Без розкладу – серія публічних заходів для обговорення книг та текстів про мистецтво.

Разом з цим, проєкт культури Сноби та Кафедра історії мистецтв Університету Шевченка збирають для студентів сучасні книги про культуру для відкритої кафедральної бібліотеки.

Цей аудіальний подкаст — запис розмови, що відбулася в межах події «Без розкладу» у стінах Музею-майстерні Ади Рибачук та Володимира Мельніченка.

Фокусом зустрічі стала книга Про мозаїки Києва Олени Борисової, а темою — один із текстів збірки «Яскраві Рибачук і Мельніченко».

У церквах, соборах і міських просторах маленькі шматочки смальти, зібрані разом, займають особливе місце в українській традиції та візуальній айдентиці міст. Але за кожною мозаїкою стоїть історія — а за історією завжди стоїть людина.

Говоримо про:

— монументальне мистецтво та його спадок

— мозаїку як медіум дослідження і мислення

— принципи збереження та реставрації

— вибір: що саме ми вирішуємо памʼятати і яким способом

У розмові беруть участь:

— Олена Борисова

— Махим

— Ольга Носко

сторінка Снобів

Без розкладу - публічна бібліотека для студентів кафедри історії мистецтв Університету Шевченка, а також проєкт Снобів. Раніше ми зустрічалися на «Без розкладу» для близького читання книжок чи окремих текстів разом із культурними діячами. Тепер маємо нагоду слухати розмови з подій у подкасті й продовжувати процес спільного роздумування та розбору текстів. Адже складні слова найкраще розкодовуються у діалозі — коли різні люди пропонують нові оптики та досвіди. Саме так, у співтворенні, ми й надалі працюватимемо з текстами — як під час подій, так і в епізодах подкасту.Фокус цього випуску — книга «Повернення історії. Деколоніальність та мистецтво в Україні після 1991 року» від Дослідницької платформи PinchukArtCentre. Упорядниця книги: Катерина Ботанова. Разом із дослідницями платформи Міленою Хомченко та Євгенією Буцикіною ми розбираємо фрагмент тексту Мадіни Тлостанової «Деколоніальність: між мандрівною концепцією та релятивною онтоепістемічною політичною позицією».Організаторами зустрічі стали медіа про культуру «Сноби» та PinchukArtCentre.Сценографія розмови: поверх PinchukArtCentre, довкола роботи Катерини Алійник, лекторки й аудиторія, а навпроти — монументальна робота «Він помер від старості».У цьому епізоді разом міркуємо: чому ця книга важлива саме тепер? Як працювала Дослідницька платформа над її створенням? Чому тема деколонізації в Україні звучить так гостро? І що відбувається з термінами, які через надмірний ужиток втрачають свій сенс?

Інтерв'ю записане під час виставки ретроспективи "Кола Сільваші" Тіберія Сільваші в Українському домі 2024 року.

Новий епізод подкасту "Сноби" з рубрики «Колекціонери» вже доступний для прослуховування на усіх подкаст платформах та YouTube.

У цьому випуску Наталя Ткаченко — засновниця платформи сучасного мистецтва Spilne Art — спілкується із колекціонеркою та засновницею Stedley Art Foundation Стеллою Беніаміновою. Разом вони занурюються у світ колекціонування, де кожен твір має свій особливий голос і відгук у культурному просторі.

ключові теми розмови:

– місце та роль Олександра Животкова, Олександра Дубовика та Олександра Сухоліта у колекції Stedley Art Foundation;

– необхідність міжнародної репрезентації українського мистецтва;

– підтримку молодих художників і роль колекціонування у культурному розвитку.

Це не просто розмова — це глибоке дослідження ролі мистецтва у житті кожного з нас. Натхнення, нові ідеї та розуміння того, як колекції формують культурний ландшафт.