Чи буває у собак і котів ПТСР? Якими препаратами його лікують?

Наш сьогоднішній репортаж про евакуацію, лікування та адопцію тварин із зон бойових дій. Організація Animal Rescue Kharkiv за чотири роки повномасштабної війни врятувала понад 28 тисяч тварин.

У ветеринарній клініці Animal Rescue Kharkiv одночасно лікують по 50–60 собак і котів. Іноді, у дні, коли фронт рухається, це може бути й сотня тварин одночасно. Адже приймають усіх, на вулиці не лишать нікого.

Лікарі цієї клініки вимушені ставати ще й ветеринарними психологами, оскільки багатьох тварин до них привозять у стані глибокого стресу. Наприклад, пес Тимоша з Донеччини від гучних обстрілів і після того, як його власники евакуювалися, став буквально з’їдати сам себе.

Про нього й решту підопічних у сьогоднішньому подкасті. Рушаймо.

Як повідомити людині, що вона втратила зір? Як навчити самостійності без гіперопіки? Чи може незряча людина працювати з комп’ютером і телефоном? Чи може їздити в метро? Як люди з порушеннями зору відрізняють кольори?

У харківському військовому шпиталі відбувся тренінг для реабілітологів і психологів. Радіожурналіст Володимир Носков на власному прикладі розповідав, як комунікувати з ветеранами, які втратили зір. Ділився, що ображає і дратує незрячих, а що — ні. Розвінчував стереотипи й учив ходити та нарізати ковбасу навпомацки.

Володя не бачить, але своїм прикладом показує: йому все до снаги. Він успішно закінчив університет, працює журналістом і ведучим, стрибає з парашутом, підіймається на Говерлу та знімається у художньому кіно.

Дуже важливо, певен він, щоб у перші хвилини реабілітації поруч були люди, які вміють підтримати й поселити в людині ці віру та силу. Наш новий репортаж із тренінгу для військових медиків. Рушаймо.

Синдром розбитого серця. Це не метафора, це реальні слова лікаря, які сьогодні дедалі частіше можуть почути українці.

Медичною термінологією діагноз звучить як стрес-індукована кардіоміопатія. Розмовно — синдром розбитого серця. Бо спричиняє цю хворобу саме стрес — фізичний або емоційний.

Інтервенційний кардіолог і доцент Харківського національного медичного університету Ігор Полівенок каже, за 32 роки своєї роботи такої кількості пацієнтів із синдромом розбитого серця не бачив.

Симптоми можуть бути схожими на ознаки інфаркту, але на кардіограмі лікар побачить різницю. Чи можна вилікувати «розбите серце»? Хто частіше стикається із цим синдромом? Чому ця хвороба й досі лишається маловивченою? У сьогоднішньому випуску говорили про все це і з пацієнтами, і з кардіологами. Рушаймо.

Два мільйони чотириста тисяч гривень компенсації за будинок, який самі ж і знесли. Суд у Харкові засудив жительку Куп’янського району за те, що намагалася обманути державу на чималу суму.

Вона подала заяву за програмою «єВідновлення», додавши фото зруйнованого будинку в селі Сенькове на Куп’янщині. Члени комісії засумнівалися і звернулися до правоохоронців, а ті з’ясували: стару бабусину хату родина знесла ще до початку повномасштабного вторгнення — 2021 року.

Як це доводили в суді? Яку кару дістала жінка за кількома статтями Кримінального кодексу? Як часто жителі Харківщини намагаються обманути державу для отримання таких компенсацій? Про все це у свіжому випуску «Станції “Держпром”». Рушаймо.

До харківського військового шпиталю доправили бійця, який зазнав обмороження ще 53 доби тому, тобто в лютому. Загалом на позиції Сергій провів рівно 120 діб.

Військові медики зізнаються: у квітні вже не чекали пацієнтів із обмороженнями, але за ці чотири роки повномасштабної війни бачили тут уже стількох «рекордсменів», що здивувати персонал шпиталю важко.

Піхотинця, що обморозив ноги ще в середині лютого на Куп’янському напрямку, змогли евакуювати тільки тепер: каже, побратими виносили його пішки протягом тижня.

Через удари дронів і розширення кілзони евакуації поранених із передової стають дедалі важчими й довшими. Як сьогодні почувається боєць і чому обморожень на фронті цієї зими було значно більше — у сьогоднішньому випуску «Станції “Держпром”». Рушаймо.

Двадцять сім куп’янських дітей перебувають у розшуку. Соціальні служби не знають, де нині ці діти: чи лишаються у громаді, де точаться запеклі бої, чи виїхали за кордон і змінили номер, чи їх вивезли до росії.

Сьогоднішній гість програми «Станція “Держпром”» — очільник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін.

З ним обговорювали:

– чому призупинено компенсації людям, чиє житло пошкоджено обстрілами;

– чому власники зруйнованих, але не стертих із лиця землі осель заздрять тим, чиє житло знищено під нуль;

– як відбувається дистанційне обстеження пошкоджених будинків;

– скільки депортованих із Купʼянщини дітей удалося повернути з росії додому.

Чи зможуть гуманітарні місії використовувати прилади радіоелектронної боротьби (РЕБ) для убезпечення себе й тих, кого вони евакуюють? Чому міжнародні партнери виступають проти використання РЕБ волонтерськими екіпажами?

Після нещодавнього прицільного удару російського дрона по автівці гуманітарної місії «Проліска» на Донеччині — коли загинули дві жінки, яких евакуювали з Дружківки, а ще двоє людей дістали поранення — питання використання спецзасобів постало з новою силою.

Чому люди, яких із прифронтових населених пунктів просять вивезти родичі, відмовляються евакуйовуватись, і волонтерські екіпажі їдуть ні з чим? І чому наступного дня їдуть знову й умовляють?

Евакуації на початку 2026 року стали вкрай складними: кілзона щодня глибшає, російські дрони прицільно бʼють по евакуаційних екіпажах, швидких і поліції. Як далі працювати в таких умовах — говорили сьогодні із заступницею голови гуманітарної місії «Проліска» Владиславою Зомарєвою.

97 % жителів Добропільської громади полишили домівки. Останніми місяцями люди евакуюються ще активніше. Адже росіяни інтенсивно штурмують на цьому напрямку, день у день перетворюючи місто на сусідній Покровськ.

Колись — майже 30-тисячне Добропілля, нині — дедалі більше місто-руїна. У самому місті станом на березень 2026 року лишається менш ніж тисяча люду. Ті три відсотки жителів громади, які не хочуть покинути рідний дім, щодня потерпають від обстрілів, відсутності зв’язку, комунікацій і доступу до медицини.

Який сьогодні вигляд має Добропілля, «перлина Донбасу», як про це місто пишуть у вікіпедії? Чому росіяни так завзято намагаються перерізати трасу Добропілля — Краматорськ? І чому військовослужбовці кажуть, що замість лінії фронту мають тут нині «гребінець із зубчиками»? У сьогоднішній програмі — подорож до Добропілля.

У харківському військовому шпиталі від початку року з пораненими бійцями розпочали працювати за допомогою VR-технології — віртуальної реальності.

Так, це саме ті окуляри чи шоломи, які надівають, щоб погратися у стрілялки, бродилки й решту популярних нині ігор.

Медики шпиталю отримали обладнання для такої реабілітації, вигравши грант. І тепер у коридорах, палатах або кімнатах терапії можна зустріти бійця, який годує дракона, переходить прірву чи блукає печерою.

Для лікування фантомних болів, черепно-мозкових травм, важких контузій, порушень зору, для пацієнтів із інсультами та мінно-вибуховими пораненнями ніг чи рук або для проживання у психотерапії важкого травматичного досвіду втрати побратимів VR-технології дають чудові результати. Тож рушаймо.

Привезла шестирічну дитину до Куп’янська, коли там уже оголосили обов’язкову евакуацію, залишила прабабусі й сама повернулася до Харкова.

Через таку материну недбалість дівча дістало важкі поранення голови та обличчя, досі лікується і потребуватиме пластичних операцій.

Суд у Харкові ухвалив вирок 23-річній матері дитини. Свою провину жінка на суді визнала й з аргументами прокурора не сперечалася.

Обвинувачуваній загрожувало до п’яти років тюрми. Це перша така справа, що її розслідували в Куп’янській окружній прокуратурі. Який вирок? Слухайте в нашому новому репортажі із зали суду. Рушаймо.