Сьогодні я проведу вас крізь гротескні світи Ніла Геймана. Світло в кімнаті гасне, лише холод місяця снує кутками. Десь за стіною зачаїлася рука із ножем. Можливо, це рука забутого і понівеченого бога - знати достеменно не можу, надто вже химерна і мінлива ця мить. Не бійтесь, він вас не скривдить, двері у ту кімнату вже давно замуровані, а от ті, хто під нами, кого лишив навіть місяць - тих варто боятися.

telegram - https://t.me/oldtram

instagram - https://www.instagram.com/rot.shrimp/

tiktok - https://www.tiktok.com/@rotenshrimp

В темній кімнаті двоє ледь перемовляються. Їхні втомлені обличчя підсвічує синє проміння монітору. Голос слабкий, а рухи в'ялі. Так мало часу, і так багато справ. А робота зовсім не йде і все протікає крізь пальці, то кинувши недолугі спроби, вони сіли мріяти про те, що зараз так складно втілити. Вони згадували свої сни та кошмари, вони лунатили та боролись з надокучливими видіннями. Це був вечір, та пора, коли сонце вже сіло, але ніч ще не огорнула місто повністю. Це був час тихої та приємної розмови.

Артем:

Music by EpidemicSound

Fica Frio Amigo - Redeemin'

В спробах віднайти істину, ми заблукали в лабіринті коспірологічних теорій. Він виглядає як довгий коридор з безліччю дверей. За дубовими створками масони гадають, яку козу принести в жертву, щоб пішов дощ. Дерева-гіганти, гриби, мертвий інтернет, шампуні та Елвіс Преслі - мало відомі, але цікаві теорії змови. Головне - не вірте нікому, і нам, загалом, також.

Пані Шафа:

Марина (це я): 

Music by EpidemicSound:

МуClara Mendes - É Assim Mesmo (Instrumental Vesrion)

Руки сліпо блукають палітурками, мнуть сторінки і роздирають кутукилу на вказівних пальцях від задушливих почуттів. Момент, коли затихають усі навколишні звуки, і ти снуєш простором, ніби надутим черевом неба. Момент, коли горять очі і остигають серця. Момент, коли ти ведеш довгу розмову про минуле, власні травми та книги. Ти - ліричний герой зі своєю трагічною історією. Можливо, я згадаю тебе, згадаю твою історію, проте я стовідсотково згадаю твою улюблену книгу. Про них мова і піде: про майже 20 улюблених книг, майже 100 людей. І момент перетворюється у вічність. Він не просто існує - він триває.

Шукай мене тут:

Music by EpidemicSound:

Лунають думки не в такт милозвучній композиції. Художнє полотно насичене голими краєвидами за вікном та лірикою улюблених пісень. Навіщо ви вийшли з купе, гудить голова, я розумію, іноді музика буває погана. Це звісно справа смаку, але невже це когось зупиняло? Міркування плинуть без упину, а міркування там про сучасне, і не дуже, музичне мистецтво, про нескладну поезію та просту мелодію, про недоліки та вади, про власні вподобання. Повертайтесь всередину, ми зробимо тихіше звук, та і за вікном вже не такий тужливий вид.

Артем-урбаніст:

Максим-філолог-сербіст:

Марина-економістка:

Music by EpidemicSound:

Тріскіт дерев’яного гніту рожевих ванільних свічок лунає в такт з гуркітом довжелезних колій. Інтимна атмосфера сприяє відвертим розмовам про перше кохання, про закоханість загалом. Романтичний потяг (трамвайчик) буває різним: унікальним та неповторним. Пані Шафа розкаже які таємниці ховає на своїх полицях, а я розсипаю каламбури поміж її слів. Аромантичність, асексуальність та інші цікаві особливості наших мізків та сердець сьогодні на порядку денному. Живи, люби, не набирайся скверни і долучайся до наших соц. мереж.  

Пані Шафа:

Марина (це я): 

Music by EpidemicSound