У Візантії, Болгарії, та Угорщині кипчаків називали команами або куманами, в Русі — половцями. Останній етнонім — мовна калька із самоназви “шари кипчак”, тобто “жовті кипчаки”. Давній слов'янський прикметник “половий” — означає “світло-жовтий”, звідси й етнонім “половці”. Етнонім “кипчак”, згідно з тюркськими рунічними записами, існував вже у 8 ст., і, схоже, мав суто відрізняльну функцію (як, скажімо, Золота Орда, Синя Орда), відділяючи цей гурт мігрантів від інших.