Слухай трек на інших платформах:

fanlink.tv/keeroo-tesho/

Попіл

Попіл, пісок, мокрий тлін

Ніякого міста сонця

Нескінченне тремтіння колін

Тринога минулої весни

Літо німе, німі сни

Все через непомітність

Через сліпий порив

Травневе спотворення

Старий німий нарив

Не розтопи покаянням

Не відійшла вода

Немає ноги

З відчаєм виросла борода

Яблука сліплять свята

Я спотворю межу

Більше не буде радості

Меншого не зможу

Сита, зла, стара

Рукоприкладство зла

Витягла, знущається

З трупами забрала

Ця ширма,

Як споротий живіт полоненого,

Який не загоїться,

Весни, закривавленої в яснах,

Спотворюй та мовчи,

Внутрішній космос.

Буття

Нема ніякого сприйняття

Тільки те, що існує

Що ніколи більше не спрацює

В мене є щось, те, що тобі не підвладне все ще

Світ гнеться. Перекидається з ніг на голову

Після холоду зими, чи після зимового холоду

Якби хтось дізнався, про що ці слова

Зникла би потреба промовляти їх вголос

Тільки звикнеш до літа і ось вона

Знебарвлена, після ін’єкції золотого

Нема ніяких ситуацій безвихідних

Поки ти їбашиш чесно, без вихідних

Світом рулить нагорі хтось, напевне

Все житті вирішує — енергія темна

Улюблених релізів дати починають лякати

Тут нема що казати. Замінаєм дебати

Повітря пахне так само, як років 20 тому

Все передбачив наперед я кроків 20 тому

Я вже чую, як пищать серпокрильці

Над покрівлями танцюють зграйками

Скоро яблука, а потім гостинці

Серпень 38й. Мене привітаєте

Поки ці рядки набувають форми, плоті

Скроні в лещатах болю, слова трьохсоті

Голова не думає, руки роблять самі

Дають життя чомусь, на самому дні

Все те, що не вилилось чорною нафтою

Помре у моїй голові, поміж іншого

А можливо, саме воно було варте

Бути сказаним. Стати почутим більше

Якщо ти не відловлюєш, про що я

Краще не слухай це. Не відчувай краще

Все вже оплачено, навіть годити простою

Ніхто не поспішає. Не все втрачено

В мене є щось, те, що

Тільки те, що існує

Що ніколи більше не спрацює