"Я слухала його і раптом зрозуміла, що мій попутник описав якусь пекельну спіраль, яка затягує його рідне село, наче вир, кудись у страшне минуле: у голодні 1990-ті, у воєнні 1940-ві, криваві 1930-ті й врешті десь аж до більшовиків, із яких цей виток і почався".Історія, розказана в літаку - про окупацію українського села на Приазов'ї

За вікном досі лютий: в одних київських квартирах +22 °C, а в інших +8 °C. Хтось радіє теплим батареям, а хтось лає владу. Як витягувати Київ із радянської моделі теплопостачання в сучасну, коли тепло подається розумно, економно й без аварій? Texty.org.ua розібралися, яким буде теплопостачання майбутнього. Спойлер: цілковитий ігнор теплоцентралі малоймовірний, але нас витягнуть круті новації.

Пропозиції "взяти й провести вибори" схожі на фантазії людей, які погано розуміють виборчий процес. Андрій Магера пояснює, чи легітимні президентські вибори під час воєнного стану, чому повоєнні вибори вимагають абсолютно нового підходу, який досі не застосовувався в українській історії, і скільки часу треба на їх організацію

- У моїй квартирі холодно.

- А уявіть, як на цьому морозі нашим бійцям в окопах!

Таку розмову зараз можна почути часто. Та чи можна й справді уявити, ЯК воно там, в окопах?

Репортаж про найважчу бойову роботу. Послухайте

Однією з ключових характеристик у війні на виснаження є співвідношення вбитих і поранених. Традиційним співвідношенням є 1:3 (один убитий на трьох поранених). Втім, росіяни, які воюють і помирають в Україні, до цього умовного показника не дотягують. Частка вбитих у втратах РФ зросла до 56%, йдеться в нашому матеріалі, який ТЕКСТИ створили спільно з фондом "Повернись живим".

У Києві знову вчаться жити без базових речей: стабільного світла, тепла й води. Частина мешканців уже перетворила свої оселі та будинки на маленькі пункти незламності з інверторами, батареями, інші лише починають цей шлях. Цей матеріал про те, як кияни насправді проходять через зимові блекаути і що їм допомагає не замерзнути й не зламатися.

Російська пропаганда подає своєму населенню наслідки ударів по українській енергетиці як неабияку "перемогу", повсякчас підживлюючи звірячу насолоду від того, що в домівках українців холодно і темно. А от для західної аудиторії вони працюють по-іншому: применшують наслідки ударів. Чому така різниця в підходах? Розповідаємо

Енергетична карта Європи — густа павутина ліній і вузлів, орієнтована на бізнес і споживачів. Українська мережа складається з не такої великої кількості ліній високого вольтажу з великими вузлами, потужними електростанціями. Ми ніби застрягли в надійному, але застарілому "бункері", який дістався нам від радянських планувальників, що передбачали потужну промисловість та тотальну війну. Як вийти з цього "бункера" і зробити систему ефективнішою та безпечнішою? Розповідаємо

"Всім привіт, планую завтра в гори. Куди краще піти?" — такі оголошення повсякчас трапляються в українських гірських групах. Люди, звісно, охоче радять. А потім з’являються повідомлення від гірських рятувальників про порятунок туристів, які недооцінили свої сили і знання гір.

То як ходити в гори усвідомлено й безпечно? Розповімо на прикладі сусідньої Польщі, де навчалася авторка, щоб стати сертифікованим гірським гідом

Після десятків масованих ударів РФ українська енергосистема щоразу якимось чином піднімається, обтріпується від пилюки і працює далі. Як так виходить, що наша енергосистема досі жива? І, що важливіше, чи залишатиметься вона живою й надалі? Розмова з ексголовою правління Укренерго Володимиром Кудрицьким