Теория всего

Новости и актуальные темы дня в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

Авторская музыкальная программа Илоны Яхимович, объединяющая музыку самых разных стран, эпох и стилей. Отличный саундтрек для уютного вечера, который так хорошо провести в компании с друзьями или любимым человеком.

1. У английской группы Shakatak в этом году юбилей – они были основаны в 1980-м, и до сих пор концертируют. 45 лет на сцене, около 50-и записанных альбомов и по-прежнему благоприятные отзывы критиков. Эта музыка до сих пор сияет так же ярко, как и то самое первое прослушивание… "Shakatak — это не просто группа, они были саундтреком к нашей жизни»,  - пишет RONNIE SCOTT’S House Magazine.

2. А теперь представляю на ваш суд песню Tou Take It Easy в исполнении группы Air и певицы Бет Хирш. Это был дебютный альбом группы «Лунное сафари», он вышел в 1998 году. А десять лет спустя было выпущено переиздание альбома, которое включало книгу в твёрдом переплёте, документальный фильм о дуэте и дополнительный компакт-диск с концертными выступлениями и ремиксами. Moon Safari получил признание критиков и остается самым              известным релизом Air. Альбому приписывают создание музыкальной сцены для зарождающегося стиля даунтемпо.

3. Следом за группой Air - музыка из Латвии. Два нежнейших женских голоса – это Айя Андреева и Айя Витолиня. «Без любви не живите» - это слова Иманта Зиедониса, положенные на музыку Карлиса Лациса. Так начинается это стихотворение в переводе Валентины Силавы:

Без любви не живите,

Без любви всё ничтожно мало!

Без любви печь дымится,

Не режется хлеб даже острым ножом.

4. Дуэт Клары Алерстен и Харальда Свенссона был основан всего два года назад. Пианист и композитор, один из ведущих импровизаторов Швеции, легенда джазовой группы ENTRA, Харальд Свенссон ценит в своей партнерше самобытный голос и умение выбирать поэтические тексты. Клара Алерстен кроме своей сольной карьеры участвует в Viva Vocal Ensemble. В основном тексты песен, который исполняет Клара, на английском языке. Но сегодня мы послушаем испанскую песню. И, надеюсь, имя Клары Алерстен станет одним из любимых в вашей фонотеке.

5. И еще один голос, трогающий душу. Уникальный тембр и глубокий смысл текстов. Это Ирина Богушесвская. Пока идет война, новых песен нет и быть не может. Ирина взяла творческую паузу. А ведь нам, латвийцам, есть, что вспомнить! Наша общая музыкальная память – это еще не закрытый Зал Вагнера, переполненный публикой, Дом Конгрессов, где Ирина со своими музыкантами выступала не раз, в том числе, и с программой "Босанова по-русски", когда звучали песни Карлоса Антонио Жобима в переводах Ирины. А еще Дом Черноголовых, Даугавпилский Дом Единства и, конечно, Большая гильдия и Первая студия ЛР, где Ирина пела песни Маэстро. Раймонд Волдемарович сказал тогда, то искренне не понимает, зачем Ирина исполняет его песни, ведь ее собственные так красивы. «Ключ в твоих руках».

6. Следующая наша участница – валлийка по происхождению, теперь американка, автор и певица Джудит Оуэн. Ее авторская музыка признана, популярна, звучала в кино. Но теперь Джудит увлекается джазовыми переделками популярных песен и рок-стандартов. Мы с вами послушаем “Smoke on the Water»  Deep Purple. 

7. Ну, а нашей рубрике "Нежная Битловка" сегодня прозвучит инструментальная версия одной из песен группы Пола и Линды Маккартни Wings. Композиция «Hi, Hi, Hi», выпущенная в 1972 году, стала известна из-за своего провокационного текста, который ассоциировали с сексуальностью и наркотиками. Песню запретила Би-би-си из-за этих двусмысленных намеков, хотя сам Маккартни утверждал, что речь могла идти о естественном или алкогольном подъеме, а не о наркотиках. Несмотря на запрет, песня достигла топ-10 в США и стала одним из первых хитов Wings за пределами Великобритании. Итак, джазовая версия Джона Пицарелли и его ансамбля.

8. Украинская группа Pianoboy – настоящие романтики. Наверное, Черное море, кстати, одно из богатейших в смысле фауны, морей мира. И дельфины там жители постоянные.

9. Продолжим с британской певицей и автором песен Люси Роуз. Ее голос завораживает и учит интеллигентности звука и вокальных интонаций. За свою карьеру Люси выпустила пять альбомов. На сцене она обычно сидит на стуле перед микрофоном, поет  и играет на гитаре.

10. Мы подошли к нашей традиционной рубрике, где совсем нетрадиционно звучат произведения великих композиторов. Сергей Прокофьев, конечно, не джазовый композитор, но в свое время встал на защиту этого «чуждого для советского человека» жанра. Его слова послужили своеобразным ответом нападкам Максима Горького. Цитата: «Многих серьезных музыкантов джаз отталкивает. Других интересует. Я думаю, дело зависит от того, какой элемент вы постараетесь выделить из джаза: если элемент пошлости, то джаз назойлив и отвратителен; если же попытаетесь отобрать все лучшее по линии ритма, мелодики и инструментов¬ки, то можно найти большие богатства. В частности, очень интересны многие оркестровые эффекты, которые мы находим у лучших инструментаторов джазовой музыки. К тому же иные оркестровые исполнители джаза, как, например, трубачи, тромбонисты, кларнетисты, ударники, развили в себе технику, не снившуюся соответствующим музыкантам симфонического орке¬стра. Послушать их интересно и полезно не только композитору, но и исполнителю». Chizhik-Jazz-Quartet и его основатель, виброфонист Алексей Чижик, исполнят тему Любви и смерти из балета «Ромео и Джульета».

11. Далее у нас итальянская певица Мафальда Минноцци. Настоящая дива! Сентябрь она провела в туре по США, в октябре будет ездить по Бразилии, а в ноябре вернется в Европу. Выступает она много, так что вполне возможно, путешествуя по миру, попасть на ее концерт.

12. Одна из ведущих групп Германии - Club des Belugas. Ню-джаз – это направление, объединяющее лучшие достижения электронных технологий и джазовую эстетику.  "Nu Jazz — это музыка, которая открывает уши", — сказал как-то джазмен Ларс Вегас. 

13. А завершим с нежным диско.  Она его зовет «Джонни», а он отвечает ей О, Е! Что может быть лучше гармонии во взаимоотношениях! Можно танцевать, можно подпевать! До новых встреч.

Шолом-Алейхем - классик литературы на идише и самый известный еврейский писатель сегодня. Прозвучат два его рассказа - "Три календаря" и "Шалаш лучше не надо".

Он родился в Казахстане. Там же делал первые шаги в балете. Потом были Тбилиси и Нью-Йорк.

Теперь он танцует В Риге. Ведущий солист латвийского балета Амир Додарходжаев - сегодня гость программы АС.

Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.

Inese: Esiet sveicināti!

Andrejs: Labrīt, dārgie klausītāji! Šodien raidījumā runāsim par Miķeļiem. Kas ir Miķeļi?

Inese: Miķeļi ir rudens gadskārtu svētki, rudens saulstāvji. Saulstāvji ir tas pats, kas saulgrieži.

Andrejs:  saulgrieži, saulstāvji – солнцестояние. Rudens saulstāvji – осеннее солнцестояние.

Inese: Rudens saulstāvjos, saulgriežos diena un nakts ir vienādā garumā.

Andrejs:  день и ночь – одной длины.

Inese: Diena ir tikpat gara kā nakts.

Andrejs:  день настолько же длинный, как ночь.

Inese: Agrāk šos svētkus svinēja ap 21.—23. septembri.

Andrejs:  bet tagad kad ir Miķeļi?

Inese: šie svētki tiek svinēti 29. septembrī. Kam bērni iet bērnudārzā vai skolā, tie zina, ka ap šo laiku  ir Rudens ražas izstāde. Bērni veido rudens kompozīcijas no dabas veltēm, augļiem un dārzeņiem.

Andrejs:  Rudens ražas izstāde – выставка осеннего урожая. Velte – это дар?

Inese: да, dabas veltes – дары природы. Это все, что человек получает от природы, включая выращенное. Tas, kas ir audzēts dārzā un iegūts no dabas. Piemēram, kastaņi, zīles, lapas, augļi un dārzeņi.

Andrejs:  rudens kompozīcijas – viena no tradīcijām.

Inese: Svētku latviskais nosaukums — apjumības, appļāvības. Apjumības no vārda ‘jumis’.

Andrejs: Jumis – это такой символ?

Inese: Jumis nav tikai simbols, tā senlatviešu auglības dievība (божество плодородия). Слово ‘Jumis’ изначально означало ‘связанный, парный’, как две стороны колоса зерна.

Andrejs: а еще символ jumis напоминает крышу – jumts. Впрочем, крыша и состоит из двух частей.

Inese: līdz Miķeļiem raža un labība ir jānovāc, dārzs ir jāsakopj, un pēc Miķeļiem visai ražai un labībai ir jāatrodas zem jumta.

Andrejs: до праздника весь урожай должен быть собран и находиться под крышей.  Сад должен быть приведен в порядок. А что такое ‘labība’?

Inese: Labība – хлеб, зерно, жито. Tātad Miķeļi ir ražas svētki. Tāpēc tautasdziesmā dzied:

‘Miķelītis bagāts vīrs,

Daudz tu vedi vezumā,

Ķirbjus, kāļus, burkāniņus,

Kartupeļus, sīpoliņus..

Andrejs:  vedi vezumā - вез в повозке. Vezums – это повозка, а не груз, который везут?

Inese:   да, повозка. У одной торговой сети в рекламе используется слово – синоним – pajūgs. Raža tik bagātīga, ka vajadzēs pajūgu. Есть и поговорка со словом vezums. “Vezums stāv uz vietas. Vezums nekust ne no vietas”.

Andrejs:  Воз стоит на месте. А воз и ныне там! - Так говорят, если ничего не меняется.Хорошо, а как праздуют Микели? Kā svin Miķeļus?

Inese:  Pēc Miķeļiem pabeigti visi lauka darbi, ir laiks izdarībām. Izdarība – действо, действие. Это слово часто употребляется в контексте традиционных праздников, веселья.

Ražas novākšanas izdarībās godina Jumi -  laukos atstāj kaut nedaudz labības. Miķeļdienā rīko rudens ražas tirgu, un svinības.

Andrejs:  В праздник чествуют божество Jumis — оставляют в поле немного зерна. В день Микелиса организуют рынок урожая и празднества.

Inese:  Посмотрите, как далее в примерах используется падеж локатив. В локативе говорят о месте. Например, galda gals – конец стола. Sēdēt galda galā – сидеть в конце стола. Galvā – на голове. Galdā – на столе.

Miķeļdienā saimnieks sēdēja galda galā ar vārpu vainagu galvā. Galdā bija kāposti ar cūkas gaļu.

Andrejs:  vārpu vainags – венок из колосков. Так и это ‘labība’!

Inese:  jā, tā ir labība! Labība aug vārpās. Зерно растет в колосьях.

Andrejs:  чем еще примечателен этот праздник?

Inese:  Rudens izsenis bijis latviešu precību laiks. Miķeļos varēja bildināt, zīlēt.

Andrejs:   precību laiks – время свадеб. Ko nozīmē bildināt?

Inese:   bildināt – сватоваться. Puisis meitu bildina. - Puisis aicina meitu precēt viņu.

Andrejs:   Парень сватуется к девушке. - Puisis meitu bildina. Парень предлагает девушке выйти за него замуж. - Puisis aicina meitu precēt viņu.

Inese:   Un pēc Miķeļiem ziemai vārti vaļā.

Andrejs: vārti vaļā – ворота открыты, путь зиме открыт.

Inese:  Es domāju, ka mēs varam beigt raidījumu ar laba vēlējumiem.

Andrejs: хорошими пожеланиями. ‘Miķelītis bagāts vīrs’ – Vēlu jums bagātību!

Inese:  Lai jums laba veselība, bagātība un veiksme!

Andrejs:  uz redzēšanos!

Inese:  Visu labu!

Новости и актуальные темы дня в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

В програмі «Ми з України»: інтерв’ю з засновником неурядової організації «Eiropa: būt kopā!» Олексієм Заричанським про проведення конкурсу есе українських школярів «Paldies, Tev Latvija!» . Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень. 

Олексій Заричанський - журналіст з Одеси, який згодом став засновником неурядової організації «Eiropa:būt kopā!», що реалізує культурно-освітні ініціативи для українців за межами України.  Однією з головних частин цього напрямку стало проведення конкурсу есе «Paldies, Tev Latvija!» («Дякуємо тобі, Латвіє!») для українських школярів, які живуть у Латвії. Мотивація проста, але сильна: подякувати латвійському суспільству за теплий прийом і водночас дати дітям можливість розповісти про власний досвід адаптації та інтеграції.

Проєкт, у рамках якого організований конкурс для школярів, має назву «Спільний горизонт». Він реалізується за підтримки Фонду інтеграції суспільства і дозволяє залучати дітей до творчих завдань і водночас поєднувати культурні ініціативи з практичною підтримкою інтеграції. За словами Олексія Заричанського, для дітей найбільш складним є пройти шлях інтеграції, адже вони часто стикаються з новими обставинами, мовними бар’єрами та адаптаційними викликами. Конкурс есе став не лише творчим завданням, а й платформою для того, щоб почути голос молодшого покоління. Взяти участь у конкурсі запрошуються діти українських переселенців, які проживають зараз у Латвії.

 

Як формується та оцінюється конкурс

У розробці положення та механізму конкурсу взяли участь педагоги українських освітніх центрів у Ризі «Воля»  та «Перлина». Вони допомогли сформувати критерії оцінювання, завдання та, головне, мотивацію для учасників. «Ми зрозуміли, що ми нічого не розуміємо у педагогічній діяльності, як це правильно робити. І без їхньої допомоги ми б це положення не зробили», — підкреслює Заричанський. Партнерство з педагогами стало не формальністю, а запорукою того, щоб діти не просто виконували завдання, а прагнули висловити свої думки та досвід.

 

Чому есе  це не просто  шкільне завдання

За словами ініціатора, есе дозволяє дітям виразити думки, відчути себе частиною ширшого культурного та соціального контексту. Це не лише про навчання чи мовні вправи; це про розкриття особистості, розуміння того, як українці адаптуються у Латвії, як вони зберігають дружні зв’язки з українською культурою та як інтегрують свої зусилля у латвійське суспільство. Умови подачі передбачають паперовий формат з можливістю відправити фото твору, що полегшує участь учасників з різних шкіл і з різними технічними можливостями.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="413979" layoutid="0" layout="" static=""}

 

Хто оцінює  - як зберігається об’єктивність

У журі конкурсу - українці, які проживають у Латвії та мають високий рівень знання латиської мови.  Також до складу  журі входять викладачі латиської мови та професіонали з педагогічної галузі, які забезпечують прозорість і об’єктивність оцінювання. Паралельно з цим, організатори дбають про анонімність творів: роботи засекречені, журі оцінює їх за заздалегідь визначеними критеріями, щоб уникати будь-якого впливу з боку авторства чи школи.

 

Зміст та теми конкурсу

Тематика есе охоплює досвід життя українців у Латвії та їхній вклад у місцеву спільноту. У старших та молодших групах педагоги пропонують різні напрямки, що дозволяють дітям з різних культурних та освітніх середовищ знайти те, що їм найбільше близьке до власного досвіду.

 

 

Дати, локації та аудиторія

Подача творів триває до 30 жовтня. Роботи подаються з різних міст Латвії. У рамках проєкту також передбачено залучення різних шкіл та українських організацій для поширення інформації та залучення школярів до участі.

 

Нагороди, події фіналу та онлайн-активність

Фінал конкурсу запланований на 25 листопада в Українському домі в Ризі  з урочистою церемонією і невеликим концертом. Важливо, що роботи учасників можуть бути представлені в цифровому форматі та публічно розповсюджені через соціальні мережі, щоб якомога більша аудиторія могла познайомитися з голосами української молоді. Водночас організатори обіцяють продовжувати інтеграцію та підтримку тих, хто бере участь у конкурсі, з огляду на потреби громади та фінансові можливості проекту.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="413980" layoutid="0" layout="" static=""}

 

Чому це важливо для Латвії і України

Проєкт дозволяє не лише підтримати українців під час адаптації, але й посилити міжкультурний діалог між українцями та латвійцями. Це створює платформи для обміну досвідом, розвитку мовних та соціальних навичок, а також формує позитивний образ українців у європейському просторі. Подяка та відкриті розповіді дітей допомагають будувати міст між двома народами.

Положення Конкурсу: https://drive.google.com/.../1v0oopPIOxcY0U0kad.../view...

У разі виникнення питань, пишіть на електронну пошту [email protected], на WhatsApp +37127024322.

 

Діяльність «Eiropa:būt kopā»

Серед напрямків роботи «Eiropa:būt kopā» - виставки, лекції та серії подій, які зближують українців, латвійців та іншу європейську спільноту. Вражаючий приклад  -  виставка «Мости культури» в Музеї Ризького Гето та Голокосту в Латвії, де відвідувачі розглядали паралелі між минулим та сучасністю, обговорювали спільні історичні травми та обмінювалися досвідом. Організація також проводить семінари з працевлаштування та психоемоційної підтримки, зміцнюючи довіру між громадами та владою.

 

Як війна змінила сприйняття українців в Європі

Олексій Заричанський говорить, що війна змінила образ українців у Європі: від характерних наративів: «одесити», «западенці», «східняки» до розуміння, що українці - це одна спільна нація,  частина європейської спільноти. Він наголошує: «Україна - це Європа, українці повинні бути з Європою, бо вони  європейці за духом». Такі цінності є в основі «Спільного горизонту» - відкритий діалог між українцями та латвійцями, взаємна повага та підтримка.

 

В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»:

*Головна подія останніх днів – тиждень високого рівня на Генасамблеї ООН. Попри заслужену критику Генасамблея залишається зручним майданчиком для щільної політико-дипломатичної роботи, спресованої в один тиждень. Окрім виступів з високої трибуни, Україна провела такі масштабні заходи, як 5-й саміт Кримської платформи, конференція з участю Першої леді про поєднання міжнародних зусиль задля повернення українських дітей, вкрадених агресором.

*Важливою стала зустріч Дональда Трампа з Володимиром Зеленським. Після неї Трамп підтримав думку, що реакцією на порушення літаками РФ повітряного простору країн НАТО має бути збиття. Також він хвалив ЗСУ та вперше різко сказав про військову потугу Росії, як «паперового тигра». І додав що з огляду на ситуацію, в якій перебуває РФ, Україна здатна повернути всі території, захоплені агресором. Загалом, оонівський тиждень проходить успішно для нас.

*Втім по багатьох напрямках ситуація є тривожною. У ФРН зростає популярність проросійської «Альтернативи для Німеччини». У Франції мають шанси прийти до влади сили, не налаштовані на допомогу Україні. На парламентських виборах у Молдові, що відбудуться в неділю, Кремль також плекає надії на перемогу своїх підопічних… Варто звернути увагу і на статтю в «Дзеркалі тижня» посла України в Лондоні Валерія Залужного. Він описує ризиковані тенденції на лінії фронту, які полягають у безжальному задіянні живої сили агресором в поєднання з усе більш масованим використанням ударних БПЛА. Це потребує негайної технологічної інноваційної відповіді з боку України. Час і можливості для цього є.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="387859" layoutid="0" layout="" static=""}

*Наступного тижня до Риги приїде письменниця, публіцистка Оксана Забужко. Її книги перекладені, більше ніж 20 мовами світу, в тому числі латиською. В Ризі в Забужко буде три заходи. Для української авдиторії найбільш цікава – зустріч із читачами в «Українському домі в Латвії» (Strūgu iela, 4). Вона почнеться в середу, 1 жовтня, о 18:00. Авторка розповість про свої книги, в тому числі нещодавно перекладені латиською мовою – їх 4. Дві з них видані просто цього року – «Музей покинутих секретів» та «Польові дослідження з українського сексу», обидві – у перекладі Мари Полякової. Забужко також сама прочитає свої поезії.

*В середині вересня відбулося нагородження переможців Української національної кінопремії «Золота дзиґа». Воно буде показане на TV за два тижні, 11 жовтня в ефірі телеканалу «Твоє кіно. Relax».

*Найбільш зворушливими моментами церемонії стали нагороди, отримані посмертно. Монтажеру Віктору Ониську присудили «Дзиґу» за витончений монтаж документального фільму «Фрагменти льоду». На фронті молодшого лейтенанта Ониська відразу поставили командувати взводом, згодом – ротою. Позивний – Тарантіно. Восени 2021 року Віктор був на зйомках «Редакції» в херсонських степах, а рік по тому – «редагував» лінію фронту, звільняючи ті ж степи від окупації. Український Тарантіно загинув 30 грудня 22 року під Соледаром.

*Актор Василь Кухарський грав у тому ж фільмі «Редакція». Йому присудили «Дзиґу» за роль другого плану – Бджоляра. Це був актор із сильною харизмою та міцною статурою. Але в кліпі до пісні «Тримай» групи «Океан Ельзи» він став також і уособленням чоловічої ніжності… Кухарського важко поранили у вересні 23 року. Лікування не допомогло, він помер у київській лікарні. З ним попрощалися 10 грудня у рідному Театрі на Подолі… Світла пам’ять йому та всім загиблим за Батьківщину.

Самые важные темы дня и актуальные интервью, взгляд со стороны и комментарии от первоисточников - слушайте каждый день в программе “Подробности”.

Сегодня в выпуске:

Истребители НАТО перехватили пять российских самолетов недалеко от побережья Латвии.

Оппозицию обвиняют в безответственности из-за срыва кворума перед рассмотрением Закона о загрязнении.

Эксперимент с предсказуемыми результатами? Подешевеют ли продукты после снижения НДС?

В этом году в магазинах будет меньше местных яблок - урожай крайне скудный.

Крикет по-латвийски. У политиков возникли вопросы.

Праздник урожая: в субботу отмечаем Микельдиену.

Обо всем этом поговорим в программе Латвийского радио 4 «Подробности» после новостей в 17.00.

В октябре латвийский боксер Евгений Алексеев сразится в Риге за титул чемпиона Европы по версии IBF. А пока мы поговорим с его менеджером Максимом Михайлёвым о том, чем вообще занимается менеджер, как работает матч-мейкер, кто ещё помогает боксёру на его пути. А ещё - о том, как ему работается в команде Александра Усика.