Теория всего

Авторская музыкальная программа Илоны Яхимович, объединяющая музыку самых разных стран, эпох и стилей. Отличный саундтрек для уютного вечера, который так хорошо провести в компании с друзьями или любимым человеком.

1. Начнем сегодня с коллектива, объединяющего уехавших латвийских музыкантов и тех, кто остался. Это Baltis Transit Quartet. Сердцем этой группы является мастер современного джаза, ныне живущая в Америке бывшая даугавпилчанка, флейтистка Илона Кудыня. Впрочем, квартет Илоны частенько разрастается и до секстета. Вот и в этой композиции на тему латгальского народной песни поет Арта Екабсоне.

2. Послушаем французскую исполнительницу, джазовую певицу Кароль Териен. Пела с детства, училась, окончила, пела на фестивалях и повсюду. Но для нас с вами это новое имя. 

3. А вот Джорджа Бенсона, надеюсь, знают и любят все. Виртуозный гитарист, сочинитель, певец, обладатель 10 премий Грэмми. Удивительным образом он умеет жить в самых разных жанрах – джаз, свинг, популярная музыка, рок, блюз. Кстати, начинал он как гитарист легендарной группы Jefferson Airplane. А мы сейчас послушаем «Струны любви».

4. Продолжим с нашей рубрикой, посвященной мелодиям ливерпульской четверки. Каждый раз мы узнаем еще одну аранжировку одной из бесконечных песен Битлз. Сейчас прозвучат исключительно гитарные струны – Петера Вилчинского и Робина Хилла и мелодия Джорджа Харрисона While My Guitar Gently Weeps.

5. Давайте поддержим ностальгическое настроение и вспомним одну из песен Софии Ротару - в те времена, когда она выступала с живым бэндом. Кстати, в песне поется не только о любви и разлуке, но и об осени. «Последний дождь».

6. Еще один женский голос, достойный памяти и любви – это Ольга Дзусова. Певица в свое время  исполняла много музыки Микаэла Таривердиева. Эта композиция называется «Влюбленная» и обозначена как музыкальная зарисовка из кинофильма «Любить». 

7. А далее наша рубрика, где звучит великая классика. С одной лишь оговоркой. Произведения великих композиторов мы слушаем в обработках наших современников. Вот и одна из сонат Иоганна Себастьяна Баха прозвучит в исполнении ансамбля флейтиста Алтамиро Карильо.

8. Уделим внимание мелодиям маэстро Раймонда Паулса. Из последних работ Раймонда Волдемаровича готовы две новые программы  - мелодии Арно Бабаджаняна и песни на стихи Шекспира. То ли еще будет, ведь в следующем году он отметит свое 90-летие! Искреннее Браво маэстро. А если оглянуться назад, давайте послушаем "Белую песню" на стихи Гунтара Рачса. 

9. И еще одна песня из прошлого, которая не отпускает и нынешних музыкантов. Вот, группа «ВИА Татьяна» черпала вдохновение исключительно в старых песнях. Этот очаровательный женский коллектив пока прервал свое существование – музыканты разъехались по всему миру, но мы помним их выступления в Риге, в том числе, и в Первой студии Латвийского радио. Ни одного альбома они не выпустили – сохранились исключительно концертные записи. Песня «Тайна». 

10. Красивые рок-баллады – тоже наш профиль. Нежный вечер продолжается с группой Fleetwood Mac. История группы долгая и официально начинается в 1967 году. Ее можно легко изучить в Википедии. Но вот их особое звучание – это настоящее богатство для слушателя. Сегодня прозвучит Mystified. 

11. Легенда гитарного рока и блюза Латвии – Янис Ванадзиньш, личность обязательная для изучения меломанами. Янис не расставался со своей  электрогитарой 40 лет назад и сейчас. Более того, он взращивает молодежь, выступает, не теряя ни доли энергии.

12. И снова 70-е. Сколько звездных групп и солистов они подарили нам. А сколько имен нам почти не знакомы! Вот, например, американская соул-группа Stylistics. Пятеро мужчин - афро-американцев с нежными голосами в белых костюмах. Эстетика и мастерство.

13. И еще один повод убедиться в том, что богатые в смысле звука 60-е -70-е и сейчас дают повод вдохновляться молодым артистам. Американская сочинительница и певица Пёрл Чарлз звучит как из прошлого – и это ее цель. В этом году у нее вышел новый альбом, третий по счету, он называется Desert Queen и эта песня, "Городские огни", одна из новинок. На этом сегодня и завершим. Желаю вам радости и покоя.

Продолжаем знакомство с творчеством Роальда Даля - лауреата премии имени Эдгара По, мастера парадоксального рассказа и автора, чьи произведения легли в основу фильмов А. Хичкока и К. Тарантино. Слушаем рассказы "Зонтичник" и "Пари".

Визит Трампа в Британию. Отставка Дмитрия Козака. Российские шпионы в Европе. Стать агентом через Даркнет. Об этом и многом другом поговорим сегодня в программе АС. Мой гость - политический комментатор, доктор юридических наук Илья Шаблинский.

Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.

Inese: Labrīt! Esiet sveicināti!

Jeļena: Labrīt, dārgie klausītāji!

Inese:  Mums jau bija tēma ‘Noderīgas frāzes’. Šoreiz parunāsim par to, kā nepieļaut kļūdas.

Jeļena: полезные фразы, как в них не допускать ошибки. Кстати, на каждом уровне владения языком – свои ошибки?

Inese: конечно. Поэтому сразу отмечу, что этот выпуск будет полезен тем, кто освоил уровень  A2. Viņiem šis raidījums būs noderīgs.

Jeļena: Labi! Tad sākam. Начинаем!

Inese: sākam un sakām. Sākam – начинаем, sakām – говорим.

Я могу сказать, что... - Человек начинает фразу и задумывается – Es varu ... sacīt / teikt, ka ...

Es varu sākt – Я могу начать. Es varu sākt sarunu.

Jeļena: Я могу начать беседу. “Es varu sacīt / teikt” - Я могу сказать.

Inese: Что касается меня. “Kā par mani” – так не говорят. В зависимости от контекста лучше сказать - “runājot par mani/ ja runa ir par mani”, “kas attiecas uz mani”.

Jeļena:  Что касается меня, я не против. - “Ja runa ir par mani, es neesmu pret”.

Inese: Не понимаю, что из всего того касается меня? - “Nesaprotu, kas no tā visa attiecas uz mani?”

Jeļena: Кстати, слова ‘все’ – viss - и ‘ничего’ – nekas - тоже надо уметь склонять.

Inese: и этому почти не учат на курсах. Поэтому можем рассмотреть следующие фразы.

Допустим, мы выгружаем сумку. Что-то осталолось в сумке? - “Vai somā vēl kaut kas palika?”

Jeļena: nekas nepalika! - Или “nekā nepalika”?

Inese: abi varianti ir pareizi. Var arī teikt “somā vairs nekā nav!” -  в сумке ничего не нет.

“Viss ir izņemts”. - Все вынуто.

Jeļena: по-моему, чаще всего слышна фраза “viss kārtībā” – все в порядке.

Inese: в школе часто повторяют фразу – “Vai visiem viss ir skaidrs?

Jeļena: Всем все ясно? Есть и юношеский максимализм – все или ничего.

Inese: Visu vai neko! “Ko tu gribi?” - “Visu vai neko!”

Jeļena: “Visu vai neko!”

Inese: Viss ir atkarīgs no tā, … –

Jeļena: Всё зависит от того, …

Inese: Viss notiek. –

Jeļena: Всё идёт своим ходом.

Inese: Visu nevar atcerēties.

Jeļena: Всего не запомнить.

Inese:  “atcerēties”, в отличие от русского ‘помнить’ – возвратный глагол. Vajag atcerēties tā formas.

Jeļena: Es tās atceros. Vai jūs tās atceraties?

Inese: Bet vispār visu nevar atcerēties.

Jeļena: Всего не запомнить.

Inese: Jeļena, vai tu bieži kaut ko aizmirsti?

Jeļena: время от времени - šad un tad, laiku pa laikam.

Inese: ja kaut ko mācās, katram gadījumam to atkārto.

Jeļena:  katram gadījumam – на всякий случай.

Inese: cik daudz stundu tavam dēlam ir skolā?

Jeļena: как когда. ...

Inese: kā kuru dienu – если речь о днях.

Jeļena: часто говорят – kā kuru reizi – как когда. Не ‘kā kad’. Можем привести пример.

Inese: cik bieži tu apmeklē pasākumus?

Jeļena: как часто ты посещаещь мероприятия. Kā kuru reizi – как когда, по-разному.

Inese: Katrā ziņā diezgan bieži — visādā ziņā diezgan bieži?

Jeļena: наверняка, во всяком случае – Katrā ziņā/ visādā ziņā.

Inese: синонимы - noteikti, protams. Vienmēr notiek šis un tas interesants. - Всегда происходит нечто интересное.

Jeļena:  šis un tas interesants – то и се интересное.

Inese: šo un to var apmeklēt. - то и се можно посетить. Bet kas tas tāds ir? Ne šis, ne tas -

ни то, ни се. Что-то неважное, неценное.

Jeļena:  ne šāds, ne tāds – ни рыба, ни мясо?

Inese: да, нечто неопределенное. Kā saka: ne cepts, ne vārīts. - ни жареное, ни вареное.

Jeļena: есть ли еще какие-то фразы с ‘šis un tas’?

Inese: kā pagāja tava diena? Ne šā, ne tā – так-сяк, ни шатко, ни валко.

ne no šā, ne no tā – ни с того, ни с сего. Ne no šā ne no tā viņa sāka kliegt uz mani.

Jeļena: ни с того, ни с сего она начала на меня кричать.

Inese: par nelaimi mūsu raidījums iet uz beigām.

Jeļena: par nelaimi – к сожалению. Да, наша передача близится к концу.

Inese: mēs labprāt iedotu vairāk frāžu, taču laiks ir cauri.

Jeļena: labprāt – с удовольствием. Laiks ir cauri – время вышло.

Jeļena:  Lai šīs frāzes labi noder! - Пусть эти фразы пригодятся!

Inese: Uz redzēšanos, mīļie klausītāji! Visu labu!

Новости и актуальные темы дня в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

В програмі «Ми з України»: інтерв’ю з засновником молодіжного соціально-культурного центру «Gaisma» Іварсом Мещансом. Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень. 

У Латвії зростає нова хвиля культурної взаємодії: українська та латиська культури знаходять спільну мову не лише в змісті, а й у людях, які обирають шлях інтеграції. Гість програми «Ми з України» Іварс Мещанс розповідає про своє подвійне коріння, шлях до латиської культури та роль молодіжного центру GAISMA у з’єднанні двох світів.

Іварс Мещанс – засновник молодіжного соціально-культурного центру Gaisma, студент медичного факультету Ризького університету. Мати Іварса - латишка, тато - українець, тож його життя стало містком між двома культурами. Він розповідає, як латиське середовище вплинуло на його формування та як бачить інтеграцію українців та латишів у Латвії.

Ким я себе саме відчуваю в Латвії більше латишем чи українцем?

Відчуття подвійності - воно тут, і зараз важко сказати, де саме я відчуваю себе сильніше, бо обидва світи присутні одночасно». За його словами, він з дитинства виростав із двома культурними кодами. «Дійсно, зараз  багато часу я провожу в латвійському суспільстві, але живу також у в українському середовищі», - додає Іварс, підкреслюючи, що в Латвії у нього  фактично існують два відчуття, які потрібно об’єднати.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="413300" layoutid="0" layout="" static=""}

Розповідь Іварса охоплює сімейні корені: «мама - латишка, але більшу частину життя провела в Україні, здобула вищу освіту також в Україні». Він розповідає про своє дитинство в Запоріжжі та переїзд до Києва, де з’явилася можливість контактувати з латвійською діаспорою. Іварс згадує свій перший візит до Латвії у 2018 році на Свято пісні і танцю. «Колектив «Каштани» - це група друзів, яка зібралася в Києві і в 2018 році вирушила до Латвії, щоб там виступити». Цей досвід, за його словами, став початком любові до латвійської культури та міцним фундаментом для майбутньої інтеграції.

Також Іварс розповідає про вплив подій 2022 року на його життя: «Другий приїзд до Латвії був пов’язаний із набагато серйознішими обставинами, але з’явилися нові можливості для взаємодії через музейні та культурні ініціативи». Він згадує зустрічі у музеї К. Барона, де його зацікавила латвійська мова й культура, а також можливість волонтерства та організована діяльність для занурення в локальну культурну сцену.

Першим кроком до оволодіння латиської мови була потреба спілкуватися з місцевими та інтегруватися. «Я опанував  латиську мову тут, в Латвії»,

Іварс акцентує увагу на ролі культури як основи інтеграції: «Латвія - це країна культури, і саме через культуру можна інтегрувати людей». Він називає одну з головних цілей для себе та своїх однодумців - створення молодіжного соціально-культурного  центру GAISMA, що зосереджується на українсько-латиських взаємодіях. «У наших заходах ми намагаємось об’єднати українців та латишів через культуру», — підсумовує він.

Іварс підкреслює, що інтеграція між культурами - це не просто злиття двох мов, а спроба створити спільноту, де кожна культура звучить голосніше, ніж окремо. «Латвія - це країна культури, де важливе місце займають народні традиції, музейні та освітні ініціативи. Саме це дозволяє українцям і латишам будувати спільний простір», - резюмує він, називаючи музейне середовище ключовими майданчиками для подальших контактів та взаємопроникнення.

 

У  центрі GAISMA народжується новий формат культурної взаємодії: українське та латиське середовище не лише обмінюються культурними практиками, а й творять спільні ініціативи. Іварс Мещанс розкриває, як музейні та освітні проєкти переосмислюють інтеграцію та взаєморозуміння між двома культурами.

За словами Іварса, завдання молодіжного центру GAISMA - пропонувати не лише культурні події, а й майданчик для інтеграції. Він пояснює, що українці, які прибувають до Латвії, часто мають потребу дізнатись про місцеву культуру через знайомство з її різними формами - від свят та традицій до сучасного мистецтва.

Українська культура має багато спільного з латиською, але водночас відрізняється своїм ритмом та підходами до традицій.

Наприклад, календар народних свят - це такий місток, який допомагає людям з України, які приїхали сюди, відчути себе ближчими до Латвії. Вони можуть відвідувати ярмарки, фестивалі - це не просто події, а способи знайти спільні точки дотику».

Іварс  згадує про роль української  мови та освіти: «Українська культура - це моя мова і моє дитинство. В Латвії ми намагаємося доводити, що українці можуть розповідати про свою культуру латвійцям так само зрозуміло та цікаво, як і латиську».

Про діяльність GAISMA він говорить детальніше: «Ми маємо такі основні напрямки: культура Латвії, інтеграція через культуру, медицина як освітня складова, та проєкти, які з’єднують людей через знання та спілкування. Один із ключових проєктів — «MOZOKCIŅA» (мозок битва): інтерактивна гра з елементами вікторини, що поєднує історію Європи з локаціями Латвії та України, але з акцентом на командну роботу та ерудованість учасників.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="413298" layoutid="0" layout="" static=""}

«Напрямок медицини - це не просто медичні знання; це розповіді про здоров’я й освіту людей, щоб вони могли краще піклуватися собою та іншими», - додає Іварс. Він пояснює, що головна ідея - дати людям інструменти розуміти медичні аспекти через доступний та інтерактивний формат, використовуючи знання студентів-активістів з медичного факультету Ризького університету і.. Страдиня.

Динаміка цього проєкту з кожним тижнем стає все більш живою: «Часто люди різні, але часто приходять ті, хто вже знає про наш проект; але кожен має свої обставини - хтось не встигає, хтось приводить друзів. Ми пояснюємо ідею з самого початку кожного разу». Ця постійна адаптація дає змогу залучати нових учасників та підтримувати лояльність старих.

За його словами, він розраховує продовжувати  проект і надалі: «100% я продовжуватиму, бо результати гарні: базові учасники вже знають багато через попередні проєкти, але кожного разу можемо дати щось нове». Формат гри MOZOKCIŅA дозволяє поглиблювати проєкт та залучати молодь

Наша ідея — зробити щось більш інтерактивне, щоб заохотити молодь.

Гра - не просто розвага, а спосіб зібрати людей з різними інтересами та відкрити для них нові знання

Мова гри - українська та латиська, іноді англійська - робить події доступними для різних аудиторій. Для Іварса головна мета - показати, що Латвія може бути країною культури, де різні традиції та мови знаходять спільний голос.

Іварс зізнається, що його підхід до вивчення мови та інтеграції ґрунтується на особистому досвіді і бажанні ділитися знаннями: «Я така людина, якщо щось дізнався - хочу одразу комусь розповісти, поділитися. І це лежить в основі нашої організації: я знаю, як цікаво розповісти про це, як пояснити мову латвійську».

 

Практичні поради  Іварса Мещанса для вивчення латиської

Перша порада: занурюйтеся в мовне середовище - відвідуйте кав’ярні в Ризі та починайте замовляти латиською. Це дозволяє одразу використати нові слова в реальному контексті.

Друга порада: запам’ятовуйте слово в контексті — шукайте коріння, приставки та споріднені слова. Якщо ви дізналися одне слово, ви швидко зрозумієте пов’язані з ним терміни та дієслова.

Третя порада: приходьте в музей К.Барона або долучайтеся до подій GAISMA - так ви знайдете однодумців, а також реальні теми для спілкування та практики.

За його словами, мова - це не лише засіб комунікації, але і система, яка допомагає людям відчувати себе частиною спільноти. Він радить не боятися після першого ознайомлення - почати практикувати, а потім рухатися далі.

Коротке побажання радіослухачам: «Життя триває тут і зараз, у цю секунду, і кожен може зробити його краще через спілкування, дружбу та інтерес до культури. Познайомтеся з латвійським суспільством, знайдіть того, з ким можна обмінюватися ідеями. І найголовніше - зберігайте цікавість, адже саме це допомагає опановувати мову та культуру швидше», - радить Іварс Мещанс.

 

В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»

*В Ризі три тижні проходили матчі Чемпіонату Європи з баскетболу, Євробаскету-2025. Причому не тільки ігри групової стадії, а всі вирішальні матчі плей-оф, аж до фіналу. Враженнями від цього турніру поділилася українська спортивна журналістка Анна Полегенько. 

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="413295" layoutid="0" layout="" static=""}

Попри молодість, вона має великий досвід – цей Євробаскет для неї вже шостим. До того ж Полегенько працювала в оргкомітеті Євробаскету-2015, який мав проходити в Україні, але був перенесений через початок гібридної агресії Росії. Журналістка розповіла також про збірну України з баскетболу, яка зараз бореться за місце Чемпіонаті світу-2027, та про наших суперників: Іспанію, Грузію, Данію. Домашні матчі збірної України проходитимуть на ризькій арені, найближчий 30 листопада – з Данією.

*Днями в Латвії Україні була передана чергова партія БТР «Patria» 6х6 латвійського виробництва. Важливо також, що запрацювала міжнародна програма PURL (розшифровується, як «Перелік пріоритетних потреб України»), були виділені перші пакети військової допомоги в її межах. І все це – на тлі реакції Європи на російську дронова атака на Польщу: навчання, закупівля зброї, перекидання підрозділів НАТО.

*У середу до Києва прибула президентка Європарламенту Роберта Мецола. Вона мала низку важливих зустрічей. І під час виступу у Верховній Раді заявила про відкриття постійного представництва Європарламенту в Києві, що допоможе щоденно працювати для просування України до ЄС.

*17 вересня в Ризі відбулася презентація антології, яка підбила підсумки трирічної діяльності Форуму вільних націй Постросії. Книга, яку редагував відомий американський політолог польського походження Януш Бугайський, має назву «Free Nations, New States: The End Stage of Russian Colonialism / Вільні нації, нові країни: Кінцева стадія Російського колоніалізму». В ній зібрано понад 150 текстів із заходів Форуму.

*Цими вихідними відбулася церемонія нагородження переможців IX Національної кінопремії «Золота Дзиґа». Найбільше нагород, 6, отримала стрічка Тараса Томенка «Будинок “Слово”. Нескінчений роман». Це історична картина про будинок, зведений, якщо дивитися зверху, у формі літери «С». Його побудували для письменників у Харкові, столиці Української РСР. Але симпатичне житло стало пасткою, в якій сталінським чекістам було простіше споглядати за нашими творцями… Найбільше з церемонії запам’яталися зворушливі моменти – кілька нагород отримані посмертно. Актор Василь Кухарський та монтажер Віктор Онисько загинули на фронті.

*12-го вересня світове українство відсвяткувало 150-ліття українського хорового диригента, композитора, етнографа Олександра Кошиця. А за два дні, 21 вересня, буде 81 річниця його смерті. Кошиць – це титан українського хорового співу. Йому аплодував весь світ. Його робота з Українською республіканською капелою була революційною для свого часу. Долучаймося до спадку творця спадку, як у текстовому варіанті, так і звуковому – адже зберіглися аудіозаписи.

Самые важные темы дня и актуальные интервью, взгляд со стороны и комментарии от первоисточников - слушайте каждый день в программе “Подробности”.

Сегодня в выпуске:

Коалиция концептуально договорилась о бюджете на 2026 год

Правительство будет бороться с депопуляцией Латгале

На пляже под Вентспилсом обнаружили обломок дрона "Гербера"

В Латвии сохраняется относительно высокий уровень травматизма

Дочь Марка Ротко подарила музею Ротко рисунки отцa

Финал Евробаскета-2025 можно смело назвать финалом мечты. В главном матче турнира оказались не совсем те команды, которые ожидались, и это сместило акценты и сделало противостояние Германии и Турции ещё более интригующим. Обе сборные по праву добрались до финала, а то, что они проповедуют совершенно разную философию: одна уповает на скорость, другая полагается на дисциплину, - сделало возможным редкий сценарий для противостояния. И они не подвели. На сегодняшней «Пятой дорожке» мы будем говорить про оформившую дубль сборную Германии и переживающую ренессанс сборную Турции, и про сам Евробаскет в целом. Гостем в студии будет спортивный журналист Дмитрий Слотин. Стартовый свисток в 15:10.