Теория всего

Теория всего

By Латвийское радио 4Science
Download on the App Store

Теория всего episodes

  • Анджей Зачиняев: Хочется вернуть вайб брейкинга
    "Помимо тренировочного процесса, мы стараемся сохранять единство между ребятами, привлекаем в наши тусовки родителей, чтобы было это чувство общности, чувство семьи. Потому что каждому человеку нужно, чтобы у него было место, где ему комфортно, где ему нравится и где он развивается. Это может быть семья, школа, но если есть что-то ещё - это вдвойне круто", - говорит Анджей Зачиняев, психолог, педагог и основатель школы брейкинга Factory Kingz Daugavpils.
    По его мнению, очень важно сохранять этот вайб уличной культуры, которая объединяет тысячи людей во всём мире и привлекает множество мальчишек и девчонок в Даугавпилсе.
    Анджей говорит, что для подростка это важно - выглядеть привлекательным, иметь большой круг друзей, расширять свой кругозор и развиваться как личность. А для подростков в Даугавпилсе очень важно, что в их родном городе живёт и развивается брейкинг.
    Именно поэтому уже почти 20 лет назад Анджей Зачиняев создал в Даугавпилсе "Фабрику по рождению королей" - школу брейкинга Factory Kingz, именно поэтому он регулярно проводит турниры как на местном так и на самом высоком международном уровне - подобный очередному Skill Deal 2025, который проходил в Даугавпилсе с 22 по 24 августа, и именно поэтому Анджей верит в то, что несмотря на все трудности, у брейкинга в Латвии есть хорошие перспективы. По крайней мере, его школа прилагает для этого все возможные усилия.
    30 min
  • Певец Александр Антоненко
    Казалос, ещё недавно юный Александр Антоненко дебютировал в опере Генделя Альчина. Потом были миланская Ла Скала, Метрополитен опера в Нью-Йорке, Венская опера…А свой юбилей Александр только что отметил в Риге, в опере Джакомо Пуччини "Турандот".
    Юбиляр - гость воскресного выпуска программы "Александр-студия" на Латвийском радио 4.
    52 min
  • "Пока Путину не дадут по рукам, он будет идти дальше". Военный эксперт Раймонд Рубловскис
    Безопасность восточных границ Европы вновь оказалась в центре общественной дискуссии после серии инцидентов с российскими беспилотниками в небе над Польшей. 
    - Мы видим постоянную эскалацию между Россией и НАТО. Путин действует так, что пока ему не дадут по рукам, он будет идти дальше. Потому что видит: западные лидеры либо заняты внутренними проблемами, либо не готовы к жёстким шагам, отметил в эфире "Александр-студии" военный аналитик, полковник в отставке Раймонд Рубловскис. "Вспомним историю, вспомним Шарля де Голля. 
    Если бы в Европе был лидер с характером, многие инциденты не произошли бы
    — потому что у противоположной стороны появилось понимание, что за удар последует контрудар. А когда большинство лидеров, скажем так, мягкие либералы, тогда ты всё время их дёргаешь», — размышляет эксперт.
    В то же самое время, со стороны сил НАТО на инцидиент с дронами в Польше последовала быстрая реакция. Далее следует ожидать не только переброску авиации и систем ПВО, но и консолидацию усилий альянса по всей восточной границе.
    Полностью интервью слушайте в аудиозаписи.
    40 min
  • Роальд Даль. Дорога в рай
    Рассказы Роальда Даля, автора не очень известного, зато глубоко почитаемого теми, кто знаком с его творчеством, нельзя отнести к какому-то конкретному жанру - полудетектив, полушутка, а то и нечто на грани фантастики.
    Представляем один из самых знаковых его рассказов «Дорога в Рай»
    35 min
  • Eurobasket: Германия и Турция в эпическом финале. Итоги полуфиналов и анонс большой битвы
    Баскетбольная Европа замерла в предвкушении: Евробаскет приближается к своему апогею. В пятницу на площадках турнира развернулись полуфинальные баталии, определившие участников решающего поединка. Германия и Турция — две сборные, которые теперь будут оспаривать золотые медали континентального первенства, в то время как Финляндия и Греция сразятся за бронзу. Эти полуфиналы подарили болельщикам не только захватывающий сюжет, но и массу тем для обсуждения.
     
    Немецкая машина: уверенность, зрелость и преемственность
    Первым на арену вышли фавориты — сборная Германии и команда Финляндии, ставшая в этом турнире одной из главных сенсаций. Итоговый счёт 98:86 в пользу немцев был вполне ожидаем, однако ход игры не лишён был интриги и драматических эпизодов.
    Финны начали с поразительным напором, демонстрируя волю и характер. Но, как отметил спортивный обозреватель "Домской площади" Роман Антонович, всё изменилось после того, как разыгрался Франц Вагнер:
    Когда Вагнер взял игру в свои руки, стало ясно — у Германии больше потенциала и мощи в запасе.
    Ключевой момент игры пришёлся на третью четверть, когда финны попытались совершить рывок, набрав 11 очков подряд, но немцы не только сдержали натиск, но и уверенно контролировали концовку встречи.
    Особое внимание заслуживает эпизод с лидером немецкой сборной Деннисом Шрёдером, который в борьбе едва не получил травму, наступив на ногу сопернику. К счастью для Германии, Шрёдер смог продолжить игру, оставаясь мотором своей команды. Не осталась без внимания и психологическая устойчивость немцев: команда перенесла болезнь главного тренера Алекса, некоторое время играла под руководством ассистента, но это лишь добавило сплочённости и характера коллективу.
    Германия третий раз в истории выходит в финал Евробаскета. Первое золото было завоёвано в 1993 году, затем последовало серебро двадцать лет назад в эпоху Дирка Новицки. Теперь команда, уже в статусе действующих чемпионов мира, вновь сражается за главный титул Европы — и демонстрирует ту самую уверенность, которая пришла с опытом и осознанием собственной силы.
     
    Турецкое тактическое превосходство: как был повержен фаворит
    Второй полуфинал стал настоящим пиршеством для любителей баскетбола. Турция и Греция, соперники равного класса, устроили битву, где всё решала тактика и психологическая готовность. Итоговый счёт — 94:68 в пользу Турции — стал абсолютным шоком для поклонников Греции, считавших свою сборную одним из главных претендентов на титул.
    Ключевой фактор победы турок — грамотная работа в обороне против главной звезды греческой команды Сада Умбы.
    Этот поединок стал пиршеством для баскетбольных гурманов,
    отмечает Роман Антонович. Дуэт Раджа и Шенген организовали оборонительный заслон, не позволяя Умбе свободно получать мяч и вынуждая его атаковать с неудобных позиций. Турецкая защита действовала безупречно, не только закрывая проходы, но и оставаясь в пределах правил, не давая грекам шансов реализовать свой основной атакующий потенциал.
    В атаке сборная Турции продемонстрировала зрелость и гибкость: когда стало ясно, что привычные схемы требуют корректировки, команда безошибочно реализовала тактический «план Б». Это лишило греков всякой уверенности, и фаворит турнира оказался не у дел.
     
    Впереди решающий матч — равных нет
    Теперь обе финалистские команды подходят к решающей игре практически на равных. Германия — действующий чемпион мира с глубокой скамейкой и дисциплиной, Турция — тактически гибкая и предельно мотивированная.
    Ни один специалист в баскетболе не может предсказать, кто же является хоть на один миллиметр ближе к золотым медалям?
    Так что это будет совершенно равная битва очень равных соперников, предвкушает обозреватель.
    Большой финал Евробаскета обещает стать украшением турнира и настоящим испытанием для обеих команд. Болельщиков ждёт баскетбол высшего класса, где на кону — больше, чем просто медали. Это будет поединок характеров и тренерских идей, где родится новая страница европейской баскетбольной истории.
    Полностью комментарий слушайте в аудозаписи.
    7 min
  • Sēne vai beka? Подтяни латышский #83
    Jeļena:  Labrīt sestdienā!
    Inese: Esiet sveicināti, dārgie klausītāji! Ir sācies septembris. Protams, daudzi cilvēki dodas uz mežu sēņot. 
    Jeļena: ...dodas uz mežu sēņot... – отправляются в лес собирать грибы. Кажется, в одном из выпусков мы уже приводили похожие глаголы в латышском: ogot -  собирать ягоды (в лесу), zvejot – ловить рыбу.
    Inese: Laivot – плыть на лодке. Spiningot – ловить на спининг. Jeļena, vai tu sēņo?
    Jeļena:  ... Сбор грибов – sēņošana. А есть разница между словами “sēne” и “beka”?
    Inese: да.
    Beka – ēdama sēne - съедобный гриб. Все грибы, ключая ядовитые - Sēnes.
    Sēņošana ir ļoti populāra nodarbe vasarā un rudenī.
    Jeļena:  populāra nodarbe – популярное занятие. Можно сказать и nodarbošanās?
    Inese: jā, bet jāņem vērā, ka nodarbe der labāk. Nodarbe – занятие. Nodarbošanās – и род занятий. Как в анкете, например. Kāda ir jūsu nodarbošanās? - Es studēju. Es strādāju. Es esmu mājsaimniece.
    Jeļena:  Kāda ir jūsu nodarbošanās? - Каков ваш род занятий? Чем вы занимаетесь? То есть это постоянная, профессиональная деятельность.
    Inese: да! А “nodarbe” – конкретная деятельность, которая выполняется в определенное время, например, в свободное от работы.
    Jeļena:  то есть про хобби скорее всего скажут – nodarbe brīvajā laikā -  занятие в свободное время, а про то, чем зарабатывают на жизнь – darbs, nodarbošanās.
    Inese: Jā. Piemēram: "Mana nodarbe rudenī, mans vaļasprieks ir sēņošana. Mana nodarbošanās – pašnodarbinātā skolotāja."
    Jeļena:  итак, про грибы. Назовем самые популярные грибы в Латвии. Начнем со съедобных. Bekas.
    Inese: vispopulārākās bekas ir baravikas -
    Jeļena:  боровики.
    Inese: populāras ir gailenes.
    Jeļena:  gailenes – лисички. Они не бывают червивыми.
    Inese: червивые - tārpainas. Gailenes nemēdz būt tārpainas. Vēl ir apšu bekas. Apse – осина.
    Jeļena:  apšu bekas – подосиновики.
    Inese: bērzu bekas.
    Jeļena:  bērzu bekas – подберезовики.
    Inese: bērzlapes – сыроежки. Jaunās bērzlapes sauc par podiņiem.
    Jeļena:  Молодые сыроежки называют «горшочками». Да, они по форме напоминают горшочки! Правда, тут уже можно запутаться. Подберезовики или сыроежки? Bērzu bekas vai bērzlapes?
    Inese: По правде говоря, сыроежки нельзя есть сырыми.
    Jeļena:  Возможно, их название происходит от слова «сырой»?
    Inese:  да, скорее всего. Visdrīzāk tā arī ir. Можем увязать этот факт с березовыми листьями.
    Jeļena:  листья березы задерживают влагу.
    Inese:  bērzlape aug mitrumā zem bērnu lapām -
    Jeļena: сыроежка растет в сырости под березовыми листьями. Если есть apšu beka – подосиновик, bērza beka – подберезовик, то какие еще есть названия съедобных грибов?
    Inese:  sviestbeka, jeb sviesta beka.
    Jeļena: sviesta beka – масленок. В Латвии в последнее время все больше инвазивных грибов. Есть какой-то канадский боровик. Боровик золотистый. Вкусный, его можно жарить без отварки.
    Inese: Tā ir dzīslkāta beka. Kāts – ножка. Dzīsla - жилка. Bekai ir dzīslots kāts un sarkanīgi brūna cepurīte. Latvijas Dabas muzejs – Латвийский музей Природы – просит сообщать о местах нахождения канадского боровика.
    Jeļena: ну, не знаю, может специалистам жители и выдадут места сбора грибов.
    Inese: parasti sēņu vietas ir liels noslēpums.
    Jeļena: liels noslēpums – большой секрет. Kādas bekas vēl ir populāras?
    Inese:  rudmieses.
    Jeļena: rudmieses - рыжики.
    Inese:  Samtbekas – моховики. Kazu samtbeka jeb kazu beka. 
    Jeļena:  Kazu samtbeka - Моховик зелёный.
    Inese: Lāču samtbeka – Польский гриб.
    Jeļena: есть еще грибы для засолки – горькушки и грузди.
    Inese: sēnes sālīšanai – alksnenes un cūcenes.
    Jeļena: alksnene - горькушкa, cūcene -  груздь. Все названия грибов на латышском – женского рода?
    Inese: нет. Но названий мужского рода очень мало. Например, pūpēdis - дождевик.
    Jeļena: интересно, дождевики съедобны?
    Inese: jā, lielākā daļa pūpēžu ir ēdami, kaut arī tiem nav kātiņu un tie nav bekas.
    Jeļena: ēdami / neēdami -  съедобны / несъедобны – здесь все просто - если не уверены, не собирайте!
    Inese: bez šaubām! Несомненно! Atcerieties, ka sēņot nedrīkst dabas liegumos vai rezervātos, militārajos poligonos un privātajos mežos, kur ir attiecīga zīme.
    Jeļena: Запрещается собирать грибы в природных заповедниках или резерватах, на военных полигонах и в частных лесах, где установлены соответствующие знаки.
    Inese: Ar šo mēs varam beigt mūsu raidījumu. Veiksmīgu jums sēņošanu!
    Jeļena: Удачного сбора грибов! Uz redzēšanos!
    Inese: Visu labu!
    7 min
  • Sēne vai beka? Подтяни латышский #83
    Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.
    Jeļena:  Labrīt sestdienā!
    Inese: Esiet sveicināti, dārgie klausītāji! Ir sācies septembris. Protams, daudzi cilvēki dodas uz mežu sēņot.
    Jeļena: dodas uz mežu sēņot – отправляются в лес собирать грибы. Кажется, в одном из выпусков мы уже приводили похожие глаголы в латышском: ogot -  собирать ягоды (в лесу), zvejot – ловить рыбу.
    Inese: Laivot – плыть на лодке. Spiningot – ловить на спининг. Jeļena, vai tu sēņo?
    Jeļena:  ... Сбор грибов – sēņošana. А есть разница между словами “sēne” и “beka”?
    Inese: да. Beka – ēdama sēne - съедобный гриб. Все грибы, ключая ядовитые - Sēnes.
    Sēņošana ir ļoti populāra nodarbe vasarā un rudenī.
    Jeļena:  populāra nodarbe – популярное занятие. Можно сказать и nodarbošanās?
    Inese: jā, bet jāņem vērā, ka nodarbe der labāk. Nodarbe – занятие. Nodarbošanās – и род занятий. Как в анкете, например. Kāda ir jūsu nodarbošanās? - Es studēju. Es strādāju. Es esmu mājsaimniece.
    Jeļena:  Kāda ir jūsu nodarbošanās? - Каков ваш род занятий? Чем вы занимаетесь? То есть это постоянная, профессиональная деятельность.
    Inese: да! А “nodarbe” – конкретная деятельность, которая выполняется в определенное время, например, в свободное от работы.
    Jeļena:  то есть про хобби скорее всего скажут – nodarbe brīvajā laikā -  занятие в свободное время, а про то, чем зарабатывают на жизнь – darbs, nodarbošanās.
    Inese: Jā. Piemēram: "Mana nodarbe rudenī, mans vaļasprieks ir sēņošana. Mana nodarbošanās – pašnodarbinātā skolotāja."
    Jeļena:  итак, про грибы. Назовем самые популярные грибы в Латвии. Начнем со съедобных. Bekas.
    Inese: vispopulārākās bekas ir baravikas -
    Jeļena:  боровики.
    Inese: populāras ir gailenes.
    Jeļena:  gailenes – лисички. Они не бывают червивыми.
    Inese: червивые - tārpainas. Gailenes nemēdz būt tārpainas. Vēl ir apšu bekas. Apse – осина.
    Jeļena:  apšu bekas – подосиновики.
    Inese: bērzu bekas.
    Jeļena:  bērzu bekas – подберезовики.
    Inese: bērzlapes – сыроежки. Jaunās bērzlapes sauc par podiņiem.
    Jeļena:  Молодые сыроежки называют «горшочками». Да, они по форме напоминают горшочки! Правда, тут уже можно запутаться. Подберезовики или сыроежки? Bērzu bekas vai bērzlapes?
    Inese: По правде говоря, сыроежки нельзя есть сырыми.
    Jeļena:  Возможно, их название происходит от слова «сырой»?
    Inese:  да, скорее всего. Visdrīzāk tā arī ir. Можем увязать этот факт с березовыми листьями.
    Jeļena:  листья березы задерживают влагу.
    Inese:  bērzlape aug mitrumā zem bērnu lapām -
    Jeļena: сыроежка растет в сырости под березовыми листьями. Если есть apšu beka – подосиновик, bērza beka – подберезовик, то какие еще есть названия съедобных грибов?
    Inese:  sviestbeka, jeb sviesta beka.
    Jeļena: sviesta beka – масленок. В Латвии в последнее время все больше инвазивных грибов. Есть какой-то канадский боровик. Боровик золотистый. Вкусный, его можно жарить без отварки.
    Inese: Tā ir dzīslkāta beka. Kāts – ножка. Dzīsla - жилка. Bekai ir dzīslots kāts un sarkanīgi brūna cepurīte. Latvijas Dabas muzejs – Латвийский музей Природы – просит сообщать о местах нахождения канадского боровика.
    Jeļena: ну, не знаю, может специалистам жители и выдадут места сбора грибов.
    Inese: parasti sēņu vietas ir liels noslēpums.
    Jeļena: liels noslēpums – большой секрет. Kādas bekas vēl ir populāras?
    Inese: rudmieses.
    Jeļena: rudmieses - рыжики.
    Inese: Samtbekas – моховики. Kazu samtbeka jeb kazu beka.
    Jeļena:  Kazu samtbeka - Моховик зелёный.
    Inese: Lāču samtbeka – Польский гриб.
    Jeļena: есть еще грибы для засолки – горькушки и грузди.
    Inese: sēnes sālīšanai – alksnenes un cūcenes.
    Jeļena: alksnene - горькушкa, cūcene -  груздь. Все названия грибов на латышском – женского рода?
    Inese: нет. Но названий мужского рода очень мало. Например, pūpēdis - дождевик.
    Jeļena: интересно, дождевики съедобны?
    Inese: jā, lielākā daļa pūpēžu ir ēdami, kaut arī tiem nav kātiņu un tie nav bekas.
    Jeļena: ēdami / neēdami -  съедобны / несъедобны – здесь все просто - если не уверены, не собирайте!
    Inese: bez šaubām! Несомненно! Atcerieties, ka sēņot nedrīkst dabas liegumos vai rezervātos, militārajos poligonos un privātajos mežos, kur ir attiecīga zīme.
    Jeļena: Запрещается собирать грибы в природных заповедниках или резерватах, на военных полигонах и в частных лесах, где установлены соответствующие знаки.
    Inese: Ar šo mēs varam beigt mūsu raidījumu. Veiksmīgu jums sēņošanu!
    Jeļena: Удачного сбора грибов! Uz redzēšanos!
    Inese: Visu labu!
    7 min
  • Дмитро Тетерущенко: жартувати можна про все, якщо є досвід того, над чим жартуєш
    В програмі «Ми з України»: Український стендап-комік Дмитро Тетерушенко розповідає про життя у Латвії, про те, як змінюється творчий підхід під впливом подій в Україні, як гумор допомагає людям під час війни. Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудрінa» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень.
    У Латвії, де українська діаспора творить нові зв’язки та нові історії, з’являється ім’я, яке звучить як міст між двома світами: Дмитро Тетерущенко, український стендап-комік, який переїжджає  з однієї країни в іншу, з однієї мови в іншу, з одного ритму життя в інший. Його шлях  це не лише кар’єра на сцені, а цілий спектр зустрічей та ініціатив: від імпровізаційних занять для дітей в українському домі до того, як адаптуватися, коли все навколо змінюється. Це історія про те, як мистецтво допомагає вистояти, коли навколо все змінюється.
     
    Переїзд та адаптація
    Дмитро розповідає про переїзд з України до Латвії разом із сім’єю. За його словами, адаптація триває і досі: « Це доля емігранта: починаючи з буденних простих справ і з проблем, з якими ти зустрічаєшся кожного дня, ці уроки продовжуються навіть сьогодні, не дивлячись, що я там майже рік уже в Ризі. Інша країна, інший менталітет, інші закони, інші люди навколо, чужі люди». Він підкреслює, що переїзд - це не тимчасова історія, а глобальний досвід.
     
    Гумор, як інструмент виживання
    Про роль гумору Дмитро говорить із щирістю: « Чесно кажучи, з дитинства в мене є потреба в гуморі, яка щось заповнює всередині. Мені сьогодні 30 років і я не планую з гумором зав’язувати, а навпаки - адаптувати його в своє життя. За його словами, гумор для нього - не тільки розвага, він хоче, щоб це стало його професією: «щоб творчість почала акумулюватися в кошти, щоб ці кошти забезпечували мене, мою сім’ю, щоб можна було виділяти щось на донати українській армії.» Він також наголошує на важливості для українців підтримувати своє: «Ходіть на все українське, де б ви не були, там в Україні, в інших містах Європи або навіть на інших континентах, якщо бачите щось українське, перший раз прийдіть заради підтримки.»
     
    Виступи в Латвії та цілі
    Дмитро зараз виступає в Ризі та планує розширюватися по Латвії, створюючи гумористичний клуб. «.Я виступаю поки в Ризі. Ми з дружиною створили такий проект, де організовуємо гумористичні заходи, як українською, так і російською мовою, бо хочемо також, щоб і місцеві люди побачили, що українці проактивні, вони можуть щось створювати і вони можуть створювати щось якісне і на це варто ходити.» Він додає, що під час україномовних форматів не забувають про донати: «коли ми збираємося українцями на україномовні формати, не забуваємо про донати».
    {module widgetid="4" id="media" action="galleryitem" galleryid="1499" layoutid="49" layout="singlegallery" static=""}
     
    Латвійська аудиторія та культурні відмінності
    Коли мова заходить про сприйняття гумору місцевими, Дмитро відповідає: «Необхідно знати місцеві теми та чутливість.» Він зізнається, що деякі стереотипи існують, але їх не завжди підтверджують: «Латвійці можуть сміятися над собою»
    Стендап під час війни: межі тем та відповідальність. Говорячи про можливість обговорювати гострі теми, Дмитро зазначив: «Я вважаю, що жартувати можна про все абсолютно, але з однією поправкою: якщо у тебе досвід того, над чим жартуєш. Ось у мене в дитинстві були проблеми і я пережив цей досвід, тому можу жартувати над тим, що мій батько в дитинстві пив.» За його словами, такий досвід дозволяє уникати травмування аудиторії, але зберігати чутливість до контексту: «людина має розуміти, що найгірший досвід може травмувати інших; тому найкраще обирати теми з урахуванням контексту та слухачів»
    За його словами, гумор у час війни може бути терапією для багатьох, але відповідальність лишається на плечах кожного коміка: «аудиторія має відчувати правду, але не відчувати травми»
    Дмитро пояснює, чи війна змінила його техніку написання матеріалу: «Напевно, що ні. У моєму гуморі війна, як мені здається, нічого не змінила; . Але мінилося інше - оточення, країна. Я пишу про те, що мене оточує, про події, які навколо мене відбуваються.» Він додає, що головне - відшукати теми, які резонують із життям глядачів, але не знецінювати чужий біль: «війна змінює мене як людину, але гумор повинен залишатися мостиком, який допомагає людям зберегти гідність»
     
    Гумор як терапія та навчання для дітей
    Особливе місце зайняла роль гумору як інструменту терапії та соціалізації дітей у Латвії. Дмитро розповів про Український дім у Латвії та свою роботу з дітьми: «Я проводжу гумористично-імпровізаційні курси для дітей... Там дві групи: малеча і підлітки. Ми працюємо з психологом Наталією, щоб процес був безпечним з професійного боку». За його словами, гра стає формою навчання і соціалізації: «гра допомагає відволіктися, соціалізуватися та зменшити страх перед новим середовищем.»
    Зміни, які приносить війна, торкнулися не лише географії: вони змінюють стиль мислення, підхід до творчості та відповідальність перед глядачами. Гумор у виконанні Дмитра — це спосіб знайти баланс між сміхом і серйозністю, між домом та чужиною. Він вірить, що діти, які зараз займаються імпровізацією, зростуть у більш впевнених та креативних дорослих, які зможуть з легкістю обходитись у різних культурних контекстах. І хоча шлях адаптації триває, його історія підтверджує: сміх має силу з’єднувати людей, навіть коли вони розділені кордонами та відстанями.
     
    В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»
    *Точиться війна, йдуть масштабні бойові дії. Продовжуються жорстокі обстріли, такі, як в Яровій на Донеччині, де ворог вбив 25 людей, що стояли в черзі за пенсією… Втім і на такому тлі варто поговорити про російську дронову атаку на Польщу. Вона вдарило і по Україні, загалом це знаменує новий етап війни. Як сказав польський прем’єр Дональд Туск: «Це війна, конфронтація, яку Росія оголосила всьому вільному світу». Польща активувала 4 статтю НАТО про консультації між країнами-членами через загрози її цілісності, безпеці та незалежності.
    *Дроновим актом агресії РФ вирішила щонайменше п’ять завдань. 1. Тестування реакції НАТО. 2. Сіяння страху в Європі, що має привести до влади проросійські партії. 3. Акцент на посилення "обороноздатності Європи", причому в протиріччі з допомогою Україні.4. Посилення антимігрантських-антиукраїнських настроїв. 5. В підсумку – підготовка до подальших агресивних кроків.
    *Воєнна ескалація наростає, ситуація стає ще більш загрозливою. Але не варто впадати в надмірний алармізм. Росія тестує НАТО, але й НАТО тестує саме себе, залишаючи Україну в центрі уваги. Діє «Рамштайн», створюються нові формати. Якраз в ті ж дні у Лондоні проходила зустріч глав міноборони європейської «Групи 5» (країни, які мають найбільший оборонний комплекс). Британський міністр оборони Джон Гілі там так описав наслідки атаки дронів на країну НАТО: «Ваша агресія лише зміцнює нашу рішучість стати пліч опліч з Україною. Ваша агресія нагадує нам, що для безпеки Європи потрібна сильна Україна і що безпека Європи починається в Україні».
    *12-16 вересня триватимуть стратегічні російсько-білоруські навчання «Захід-2025». Україна уважно слідкує за ними. Стривожені та приймають особливі заходи безпеки і країни північно-східного флангу НАТО. Ми запросили прокоментувати ситуацію кандидата політичних наук Ганну Палій.
    {module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="412514" layoutid="0" layout="" static=""}
    Вона – провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, крім того, вже майже три роки працює запрошеним дослідником Латвійського університету. Ми почали розмову до атаки на Польщу. А після того як вона сталася – продовжили. Пані Палій системно описала безпекову ситуацію в Балтійському регіоні, Європі на тлі сьогоднішніх подій.
    * Наприкінці тижня у Латвії збіглися кілька важливих візитів, які по-різному продовжують попередню тему. По-перше, це прибуття до Риги головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича. В нього заплановані зустрічі з латвійськими високопосадовцями, починаючи з президента країни Едгарса Рінкевичса. (А за два тижні, 26-27 вересня, в Ризі відбудеться конференція Військового комітету НАТО).
    *12-13 вересня в Ризі перебуватиме з офіційним візитом – на запрошення президента Латвії – Вселенський патріарх Константинопольський Варфоломій. В суботу він візьме участь в ранковому екуменічному богослужінні в Домському соборі. Візит Варфоломія до Риги виглядає обнадійливою новиною. З’являється надія на те, що і в Латвії постане православна церква Константинопольського патріархату.
    50 min

About Теория всего

From the publisher's feed

Всё знать невозможно. Но и жажду знаний утолить нельзя. Не на все вопросы нашлись ответы. Но и поиск еще не закончен. Всё важное и новое из мира науки - в программе "Теория всего".