Теория всего

Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.

Andrejs: Labrīt, dārgie klausītāji!

Inese: Esiet sveicināti augusta pirmajā sestdienā! Šodien mums ir noderīga tēma, kaut arī ne tik patīkama kā svētki vasarā.

Andrejs: Да, сегодня у нас полезная тема – noderīga tēma. Летом все больше двигаются, купаются, работают в саду... и иногда — травмируются.

Inese: tad ir trauma. Заметьте, вместо в – у. Trauma, traumēties – получить травму.

Andrejs: А при солнечной погоде можно получить солнечный удар. Как это по-латышски?

Inese: Tas ir saules dūriens. Saulainā laikā var gūt saules dūrienu.

Andrejs: kādi ir simptomi?

Inese: No tā var būt reibonis, slikta dūša, galvassāpes. Parasti tas notiek, ja cilvēks pārāk ilgi ir saulē bez cepures un nedzer ūdeni.

Andrejs: Reibonis – головокружение, slikta dūša – тошнота. Galvassāpes – головные боли. А еше на солнце можно обгореть.

Inese: Jā, vēl saulē var apdegt – tad ir saules apdegums. Āda kļūst sarkana, tā sāp. Andrej, vai tu sauļojies? Kā tev ar sauļošanos?

Andrejs: Nē, es speciāli nesauļojos. Es esmu uzmanīgs.

Inese: Labāk sauļoties uzmanīgi – лучше загорать внимательно.

Andrejs: а по опыту могу сказать, что летом много травм – pieaugušie un bērni skraida, brauc ar riteni, peldas.

Inese: pati vieglākā trauma ir sasitums.

Andrejs: sasitums – ушиб.

Inese: to var dabūt, ja kāds paklūp, nokrīt, atsitas.

Andrejs: paklūp - спотыкается, nokrīt - падает, atsitas - ударяется.

Inese: pēc sasituma ir zilums - синяк, pietūkums – припухлость jeb tūska - отек.

Kad bērni bija mazi, viņiem katru gadu gadījās kāda trauma.

Andrejs: что ни год, то травма?

Inese: jā, pārsit celi (ceļgalu) – разбивают коленки, sagriež kāju pret stiklu -

Andrejs: режут ногу о стекло.

Inese:  nokrīt un dabū sastiepumu, izmēžģījumu vai lūzumu.

Andrejs: падают и получают вывих или перелом. Šausmas! Как мы выросли?! - Kā mēs izaugām?! Итак, если порезать ногу, sagriezt kāju, то имеем kājas griezums?

Inese: не путать с matu griezums – стрижка? Griezums – это разрез, порез, а обычно используют слово ‘brūce’ – рана. Griezta brūce – резаная рана.

Andrejs: давайте повторим!

Inese: Sastiept – разтянуть,  gūt /dabūt sastiepumu; Izmežģīt – вывихнуть, gūt /dabūt izmežģījumu; Lauzt kāju vai roku - gūt /dabūt kājas vai rokas lūzumu.

Andrejs: un sagriezt – порезать, gūt /dabūt griezumu vai grieztu brūci.

Inese: vasarā ir daudz kukaiņu un arī tie var būt bīstami.

Andrejs: bīstami kukaiņi – опасныe насекомые. Labi, ka mēs nedzīvojam dienvidos! На юге их еще больше!

Inese: а у нас этo bite – пчела, и lapsene – оса. Ja iedzeļ bite vai iekož lapsene, var rasties alerģiska reakcija.

Andrejs: iedzeļ – жалит, iekož - кусает.

Inese: Dažiem ir alerģija pret bišu, lapseņu dzēlieniem. Un tad rodas tūska – отек. Tā ir nopietna problēma, ja, piemēram, uzpampst seja. Ļoti bīstama ir Kvinkes tūska, kas ir asinsvadu alerģiska reakcija.

Andrejs: asinsvadi – кровеносные сосуды. Kā var palīdzēt, ja ir asinsvadu alerģiska reakcija?

Inese: Jādzer zāles pret alerģiju un jābrauc pie ārsta vai uz slimnīcu.

Andrejs: Skaidrs! А теперь стоит повторить новые слова.

Inese: Atkārtosim! Saules dūriens – солнечный удар.

Andrejs: Apdegums – ожог.

Inese: slikta dūša – тошнота.

Andrejs: Reibonis – головокружение.

Inese: pietūkums – припухлость, tūska - отек. Pietūcis celis – припухлое колено.

Andrejs: Sasitums – ушиб. Sasists elkonis – ушибленный локоть.

Inese: izmēžģījums – вывих, izmežģīta kāja – вывихнутая нога.

Andrejs: Lūzums – перелом, lauzta roka vai kāja.

Andrejs: Alerģiska reakcija pret kodieniem, dzēlieniem – алергическая реакция на укусы.

Inese: Vasara ir skaista, bet esiet uzmanīgi! Sargiet sevi!

Andrejs: Piekrītu! Берегите себя, дорогие слушатели!

Inese: Uz tikšanos nākamajā raidījumā!

Andrejs: Uz redzēšanos!

Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

В програмі «Ми з України»: серед латвійців зростає зацікавленість у вивченні українською мови. Історія психолога Марини Данко та її вчительки – української поетеси Маргарити Черненко.  Ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події в Україні  та навколо неї  за минулий тиждень.   

У Латвії спостерігається цікава тенденція - все більше латвійців цікавляться українською мовою і культурою.

Це не дивно, адже після початку повномасштабної війни в Україні багато людей прагнуть краще зрозуміти українців, підтримати їх та укріпити міжкультурний діалог. Вони вивчають українську, співають українські пісні, читають українську літературу.

Це підтверджують історії тих, хто вже давно, або зовсім недавно, долучився до вивчення української мови. Однією з тих, хто активно долучається до українського руху, є Марина Данго - філолог, психолог, яка з дитинства любила Україну. Вона народилася у Латвії, у містечку Талси, але її серце належить Маріуполю, де мешкала її бабуся.

Вона згадує: «Я народилася в Латвії, але часто їздила до бабусі у Маріуполь. Ми часто їздили туди, купалися в Азовському морі,  їли кавуни, полуницю, черешню. Я пам’ятаю, як бабусі співали українські пісні у воді, у морі. Це було таке зворушливе та важливе для мене дитяче враження»

Батько Марини латиш, а мама - українка з Маріуполя, вона закінчила педагогічний університет в Латвії, зараз їй уже 90 років. Вона написала книгу про своє дитинство в Маріуполі. В назві книги адреса дому  в Маріуполі : «Домаха 24» -  це  була адреса бабусі у Маріуполі», - розповідає Марина

Майже півроку тому Марина вирішила вивчати українську мову. Вона каже, що це стало для неї природним бажанням - зрозуміти історію та підтримати український народ у важкий час. Вона розповідає:

Я давно хотіла вивчити українську, і коли з’явилася можливість, я не вагалася. Це - моя мрія і спосіб зберегти пам’ять про бабусю, про дитинство».

Ще одна важлива частина історії - це дружба і спільна творчість між українською поетесою Маргаритою Черненко та Мариною Данго. Саме Маргарита й стала її вчителькою українською мови  Марини.

Маргарита Черненко - відома українська поетеса, драматург і кандидат філологічних наук. Протягом багатьох років вона викладала історію всесвітньої літератури у вищих навчальних закладах Києва, а останні 25 років працювала в Київському національному університеті театру, кіно та телебачення імені Карпенка-Карого. Її творчий доробок налічує сім книг, чотири поетичні збірки, книгу прози та збірку літературознавчих статей

«Ми познайомилися на курсах латиської мови, де Марина була психологом,  і одразу відчула, що вона - дуже близька мені людина. Ми почали читати поезію, співати, обмінюватися думками і разом писати книжки», - розповідає Маргарита Черненко.

Зараз Марина ще тільки навчається української, але вже з задоволенням співає та говорить українською. Вона ділиться: «Я дуже стараюся, і мені здається, що я вже дуже багато зробила за півроку. Це для мене - не просто мова, а частина моєї ідентичності , Це - моя українська струна»

Історія Марини Данго - це приклад того, як особисті переживання і любов до культури можуть перетворити в активну підтримку і взаєморозуміння. Вона зазначає, що українська мова для неї — це не лише спосіб спілкування, а й символ пам’яті про бабусю, дитинство і ті теплі моменти, які вона зберігає у серці.

«Мова — це наше коріння, і я дуже рада, що можу вчитися українською, адже це - моє серце і моя історія», - підсумовує вона.

Така історія надихає і показує - через любов до мови і культуру можна з’єднувати народи, навіть якщо вони розділені географією і обставинами. І в цьому нелегкому часі важливо цінувати та підтримувати такі ініціативи, адже кожна людина, яка вивчає українську, — це крок до більшого порозуміння і миру.

 

В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»:

*Поки в Україні триває жорстока війна, обстріл мирних міст, включаючи столицю, у швейцарській Женеві відбуваються заходи всесвітнього Міжпарламентського союзу. Туди прибула делегація з Росії на чолі з главою Ради Федерації Валентиною Матвієнко. Швейцарія прийняла їх, а Франція та Італія пропустили літак із Москви. Втім українській делегації на чолі з віцеспікеркою Верховної Ради Оленою Кондратюк вдалось організувати масовий бойкот виступу Матвієнко з боку демократичних країн.

*Тим часом в Києві, у Верховній Раді відбувається «ліквідація негативних наслідків» прийняття закону 12414, що обмежував незалежність українських антикорупційних органів САП і НАБУ. В четвер був ухвалений «за основу та в цілому» внесений Президентом України законопроєкт про відновлення самостійності названих структур.

*Президент США Дональд Трамп поставив кремлівському диктатору новий ультимативний дедлайн щодо припинення війни – до 7 серпня, погрожуючи новими санкційними мірами. Нема сумнівів, що Путін проігнорує цей заклик. Відтак принципово важливою стане реакція Трампа: наскільки жорсткою буде його поведінка і чи не поведеться він на якийсь черговий дипломатичний манівець кремлівця.

{module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="408700" layoutid="0" layout="" static=""}

*28 липня вся Латвії відсвяткувала сторіччя унікальної людини, живої легенди – Лідії Дороніної-Ласмане, правозахисниці і політв’язня, зворушливого оберігу Латвії. Автору пощастило бути знайомим з нею та робити матеріали про її близьку дружбу в ув’язненні та на свободі з подружжям українських політичних в’язнів – Раїсою та Миколою Руденками (на фото).

*Наприкінці минулого тижня український поет, письменник, військовослужбовець бригади Нацгвардії «Хартія» Сергій Жадан отримав Австрійську державну премію з європейської літератури. Це – видатна подія для нашої культури, літератури, ідентичності. Названу премію, яка вручається з 1965 року, отримували, зокрема, Вістен Ґ’ю Оден, Ежен Іонеско, Гарольд Пінтер, Фрідріх Дюрренматт, Станіслав Лем, Мілан Кундера, Салман Рушді, Умберто Еко і от тепер – Сергій Жадан. Перелік, що вражає. Дізнаємось, як оцінює цю подію – у воєнному контексті – сам поет.

Самые важные темы дня и актуальные интервью, взгляд со стороны и комментарии от первоисточников - слушайте каждый день в программе “Подробности”.

Сегодня в выпуске:

В Аукшдаугавском крае ливни смыли дороги: ушерб оценивают почти в полмиллиона

Новые ограничения на продажу алкоголя вступили в силу

Доходы самоуправлений надо повысить за счет подоходных налогов с населения - вице-мэр Риги

В Риге почти в одном месте состоятся акции сторонников и Израиля, и Палестины

На чемпионате Европы по пляжному волейболу в немецком Дюссельдорфе выступают три латвийские пары: дебютанты Ринкевич/Бедритис проходят испытания четырёхкратными чемпионами, Плявиньш/Фокеротс приехали защищать прошлогодний титул, а Граудиня/Самойлова весь сезон выстраивали с прицелом на золотые медали.

Как складываются дела у наших футбольних клубов в квалификации Еврокубков: всё внимание главным образом на столичные Ригу и РФС.

Меньше месяца осталось до начала Евробаскета. Мужская сборная в это раз проводит один из самых долгих сборов в эпоху Луки Банки. К тому же дополнительное внимание приковывает долгожданное присоединение Кристапа Порзиньгиса к тренировочному процессу.

Дайджест самых значимых спортивных событий этой недели по версии «Пятой дорожки» сегодня, в 15:10.

Сегодня сложно найти сферу, на которую не повлияли бы технологии искусственного интеллекта. Особенно заметно это в мире коммуникаций - там, где раньше тексты писались вручную, а презентации собирались часами, теперь многое можно сделать за считаные минуты. Кто-то в восторге, кто-то в панике, а кто-то в поиске новой профессиональной роли. При этом остаётся масса вопросов: кого ИИ вытеснит с рынка труда в первую очередь? Можно ли вообще ему доверять или он всё-таки часто ошибается? Как отличить фейк от реальности, если даже голос и лицо могут быть сгенерированы? Обо всём этом в передаче “Домская площадь” шел разговор с Марией Воркуль, специалистом по коммуникации, преподавателем и докторантом Латвийского университета.

Корреспондент Латвийского радио Галина Грейдане вышла на улицы Риги, чтобы узнать мнение горожан относительно новых ограничений в торговле алкоголем, которые вступают в силу с 1 августа. Эти ограничения  направлены на снижение потребления алкоголя и уменьшение его доступности, особенно среди молодежи. Опрос показал, что люди относятся к этому довольно скептически.

Сегодня, 1 августа, в столице Латвии начинается праздничный месяц, посвященный 824-летию города. Праздничные мероприятия начнутся в Верманском парке, где состоится концерт Daiļdārznieku kabarē, а в парке Эбельмуйжа в Зиепниеккалнсе посетители смогут погрузиться в ретро- атмосферу Риги второй половины XIX века и начала XX века.Подробнее в сюжете Людмилы Пилип.