Теория всего

Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

Сколько было самых невероятных рассказов в той или иной области жанра, связанных с завещанием и теми немыслимыми условиями, коих необходимо было придерживаться. Вот ещё один образчик - Артур Конан Дойл «Медные буки». Следствие ведет Шерлок Холмс.

Сегодня в Риге официально стартует Праздник пенси и танца школьной молодежи. О прошедшем накануне конкурсе хоров и общей атмосфере подготовки к мероприятию в студии “Домской площади” рассказали дирижер Интс Тереровскис и директор департамента сотрудничества Государственного агентства развития образования Агра Берзиня.

Продолжаем познавательные уроки латышского языка с преподавателем Инесе Розе.

Inese: Labrīt, dārgie klausītāji!

Andrejs: Esiet sveicināti!

Inese: Šodien ir sestdiena, 5. jūlijs. Kas gan sākas šajā dienā?

Andrejs: Šodien sākas Latvijas skolas jaunatnes dziesmu un deju svētki. Сегодня начинается Праздник песни и танца школьной молодежи.

Inese: Dziesmu un deju svētki ir unikāla Latvijas kultūras parādība.

Andrejs:  kultūras parādība – культурное явление.

Inese: tā attīstās, jo mums ir daudz koru un deju kolektīvu, tajos daudzi aktīvi piedalās un nodod kopdziedāšanas un deju tradīciju tālāk.

Andrejs: nodod tradīciju tālāk - передают традиции. Вы знаете, на самом деле легко запутаться в словах dziedāt - петь, dejot - танцевать, dzejot – сочинять стихи.

Inese: nav nekāds brīnums! Vārdu ‘dzejot’ darināja Atis Kronvalds no vārda ‘dziet’. Слово ‘dzejot’ ввел Атис Кронвалдс, образовав его от ‘dziet’. Dziet – появляться, выделяться, петь (dziedāt).

Varbūt mums talkā nāks (palīdzēs) šāds dzejolis:

Dzied putniņš agrā rītā,

Dzied meitas vakarā.

Man dejot reti gribas,

Bet patīk vasarā.

Bez dzejas grūti dzīvot

Bez dzejas dziesmu nav.

Tā sirdī iededz gaismu

Lai garā esi jauns.

Andrejs:  Lai garā esi jauns – чтобы был молод духом?

Inese: да, именно так! А теперь о других словах по теме пения. Kas piedalās dziesmu un deju svētkos?

Andrejs: Кто участвует в Празднике? Dziedātāji – певцы, dejotāji – танцоры. Kori – хоры. Дирижеры тоже.

Inese: Diriģenti. Vēl deju kolektīvi, ansambļi – танцевальные коллективы, ансамбли.

Agrāk šos svētkus sauca “Dziedāšanas svētki”. Dziedāšana – это процесс, песнопение. Kopdziedāšana -

Andrejs:  общее песнопение, когда люди собираются и поют вместе.

Inese: sadziedāties – спеться. Dziedātāji sadziedas korī. *Спеваются?

Andrejs:  *Певцы соединяются в хоре? Скажите, а Dziesmu svētki, Dziedāšanas svētki появились в Латвии?

Inese: nebūt nē. Šī kustība radusies Rietumeiropā 19. gadsimtā.

Andrejs:  О, я не знал! Это движение зародилось в Западной Европе в XIX веке.

Inese: Eiropā tā noplaka, zaudēja popularitāti.

Andrejs:  noplaka? Сошла на нет?

Inese: да, убавилась. А в Латвии наоборот стала неотъемлемой частью культуры. Kopdziedāšana pacēla koru mākslu tik augstā līmenī, ka pie mums uz Latviju brauc kori pat no Japānas. Viņi mācās dziedāt kopā.

Andrejs: arī to es nezināju! К нам в Латвию приезжают хоры из таких далеких стран, как Япония. Они учатся петь вместе. И все потому, что нам удалось “pacelt koru mākslu augstā līmenī” – поднять искусство хорового пения на высокий уровень.

Inese: kori ieskandina Rīgu – svētku sākumā piepilda Rīgu ar mūziku -

Andrejs: наполняют Ригу музыкой? Даже не знаю, как перевести ‘ieskandināt’.

Inese: ieskandina - ar mūziku ievada svētkus. Открывают праздник музыкой.

Можем поговорить о перефразировании. Как сказать другими словами? Dziesmu svētki notiek reizi piecos gados.

Andrejs: Праздник песни проходит раз в пять лет.

Inese: Dziesmu svētki tiek rīkoti / tiek organizēti reizi piecos gados.

Andrejs: Праздник песни проводится раз в пять лет.

Inese: skatītāji bauda priekšnesumus / koncertus.

Andrejs: зрители наслаждаются выступлениями/концертами.

Inese: skatītāji gūst baudu no priekšnesumiem / koncertiem.

Andrejs: Зрители получают удовольствие от спектаклей/концертов.

Inese: biļetes uz Dziesmu svētku koncertiem tiek izpirktas ļoti ātri, zibenīgi.

Andrejs: Билеты на концерты Праздника песни раскупаются очень быстро, молниеносно.

Inese: Dziesmu un deju svētku biļetes pazūd ļoti ātri.

Andrejs: Билеты на Праздник песни и танца пропадают очень быстро.

Inese: Ja jūs netiekat uz svētkiem, baudiet tos tiešraidē, bet mums ir laiks beigt mūsu raidījumu.

Andrejs: baudiet Dziesmu un deju svētkus! Наслаждайтесь Праздником!

Inese: Uz tikšanos nākamajā raidījumā!

Новости и актуальные темы для в утренней передаче “Домская площадь” на Латвийском радио 4.

Щодня в столиці Канади  Оттаві проходять акції протесту біля російського посольства з 12:30 до 13:30 та з 17:30 до 18:30. Організатори кажуть, що ці акції триватимуть без перерви, поки буде війна в Україні. Про важливість цих протестів та активізацію української громади в Канаді розповідає Марія Непоп, яка брала участь у цих акціях, коли проживала в Канаді. Зараз вона мешкає в Чорногорії.

«Я провела шість років у Канаді, але моє активне залучення в українське життя почалося саме після повномасштабного вторгнення агресора в Україну». До цього діаспора була досить розпорошеною, здебільшого об'єднаної навколо релігійних чи формалізованих організацій", - згадує Марія. Після початку війни багато українців Канади відкрили свої домівки для українських біженців, що сприяло формуванню більш активної громади.

«Канада - це країна мігрантів, і канадці дуже відкриті до нових людей. Я не стикалася з проблемами, пов'язаними з моїм українським походженням, але інтеграція до нового суспільства, в умовах пандемії COVID-19, була викликом», - говорить Марія. Вона зауважила, що канадці мають інший менталітет, що додає складнощів у спілкуванні та адаптації.

Позитивні моменти також є: «Канадці дуже ввічливі та щирі. Завжди готові допомогти, якщо виникають якісь труднощі», - зазначила вона. Вразило Марію також вміння канадців планувати своє життя, що, на її думку, є важливим уроком для українців.

Марія пам’ятає, як українці Канади відреагували на початок війни в Україні: «Я пам'ятаю, як побачила у соціальних мережах відео з вибухами. Всі українці з роботи зв'язалися один з одним, і ми зрозуміли, що почалася війна», - розповідає вона. Спільно з іншими українцями вони почали організовуватися, щоб допомогти Батьківщині у важкий час.

Канада швидко відреагувала на кризу, пропонуючи різні форми допомоги. «На момент війни Канада також запропонувала фінансові виплати для переселенців, але цих коштів недостатньо для покриття витрат на життя. Місцева громада активно підтримувала новоприбулих», - говорить Марія.

Протести, які проходять в Канаді, стали важливим елементом підтримки України, адже українці та їхні друзі об’єдналися, щоб не лише висловити свій протест, а й допомогти тим, хто постраждав від війни. «Ця підтримка важлива, адже кожен голос у цій боротьбі має значення», - підсумувала Марія.

Марія пригадує,  коли вона переїхала жити неподалік російського посольства в Оттаві,  і випадково  почула звуки пісні «Байрактар». Коли прийшла туди, то побачила, що жінка , яка протестувала проти війни, була з гучномовцем і включала цю пісню, коли якийсь дипломат входив чи виходив з посольства а.

«Ми почали регулярно відвідувати це місце. Ми просто приходили, щоб висловити свій протест проти дій, які чинить Росія», - говорить вона. Спочатку акції проходили спонтанно, але з часом Марія познайомилася з групою активістів – канадців. «На початку більшість учасників акцій протесту були канадцями. Це неймовірно мотивувало, адже вони показали, що їм небайдужа наша ситуація»

Згодом, спілкуючись з цими активістами, Марія усвідомила, що багато з них не розуміють нюансів української історії та пропаганди Росії. «Багато хто не знав, що Крим - це не просто референдум, а результат багаторічної російської пропаганди», - зазначає вона. Це стало приводом для обговорення важливих тем, зокрема інформаційної політики України. Марія підкреслює, що українські організації в Канаді не завжди звертали увагу на ці аспекти. «Інформаційні кампанії, які б детально пояснювали ситуацію в Україні, були вкрай необхідні"», - додає вона.

Марія розповідає про інші акції, присвячені значущим подіям в Україні, зокрема, про Бучу та Маріуполь. «Ініціатива канадців була вражаючою. Вони звернули увагу на День Росії, коли до посольства приїжджає багато машин с дипломатичними номерами інших країн. Це стало символом їхнього протесту , бо агресора не можна підтримувати, а окремі країни це роблять», - говорить Марія. Однією з ключових акцій стало створення «Безсмертного полку» з табличками, що містили імена дітей, загиблих під час війни. «Це був емоційно вражаючий проект, який привернув увагу до жахливих наслідків війни», - підкреслює вона.

Марія розповіла, як канадці реагують на її українську ідентичність: «Коли я носила футболки з підтримкою України, мені часто казали: 'I am with you, I agree'». Однак, на її думку, в Чорногорії реакція на її українську ідентичність поки що не настільки активна.

Серед акцій, що запам’яталися, була одна, яку Марія допомогла організувати, але не могла бути присутньою – акція щодо « анексії російського посольства в Оттаві». «Ми провели референдум, де могли голосувати навіть домашні тварини. Це була весела і водночас символічна акція, яка привернула увагу до того, що відбувається в Україні, які методами користується Росія, щоб привласнити собі території України»", - розповідає вона з гордістю.

Марія впевнена, що такі акції є ефективними: «Кожен має робити те, що може. Якщо ви видимі, ваша діяльність помітно - це важливо», - каже вона. Члени парламенту Канади підтверджували, що протестна активність українців допомагає їм у їхній роботі: «Під час обговорень про продовження підтримки України вони згадують, що люди все ще протестують, а це означає, що підтримка потрібна».

Також Марія підняла важливу тему втоми людей від війни. «Так, всі втомилися від війни. Але ми маємо розуміти, що це частина дійсності», - зазначає вона. Марія закликала українців у Латвії зберігати зв'язок зі своєю Батьківщиною і бути вдячними за отриману підтримку: "Важливо робити все можливе, щоб підтримувати один одного".

Ця історія та досвід Марії демонструють, як важливо мати підтримку з боку міжнародної спільноти та як солідарність може допомогти подолати труднощі. Активність української громади в Канаді є яскравим прикладом того, як важливо об'єднуватися в часи кризи.

В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»

*В середині тижня стався інформаційний вибух: Пентагон призупиняє постачання Україні високоточних боєприпасів і ракет, в тому числі засобів ППО Patriot. Це пояснюється інвентаризацією в американському оборонному відомстві – в США хочуть знати наскільки забезпечені зброєю в цей неспокійний час. За інформацією преси, існуючої зброї в цьому сегменті Україні вистачить до кінця літа. Отже є час для роботи на трьох треках. Перший – опора на свої сили, прискорення робіт щодо дронів-перехоплювачів, створення загонів легкомоторної авіації для боротьби з шахедами, тощо. По-друге – дипломатична активність на різних напрямках, перш за все європейському, аби замістити те, що можемо втратити. І третє – апеляція до американської суспільної, громадсько-політичної думки, більшість якої – за підтримку України.

*Цієї, останньої, теми ми торкнулися в розмові з українськими волонтерами в Рочестері, штат Нью-Йорк, до 249-ї річниці Дня Незалежності США, який відзначається 4 липня. Це місто відоме у світі багато чим, в тому числі – своєю українською діаспорою, великою та активною. Ми поспілкувались із Оленою Ділай секретарем волонтерської організації RocMaidan (назва від перших трьох літер імені міста – Rochester). Вона розповіла про історію RocMaidan’у. Після початку повномасштабної війни він став своєрідним центром тяжіння волонтерської діяльності на підтримку України. Причому не тільки в Рочестері, а й в усьому цьому регіоні (плюс міста Баффало, Сірак’юс, Ітака). Також цікаво послухати розповідь секретаря організації про те, як українська діаспора може впливати на політичну діяльність своїх представників в органах влади США.

*1 липня Данія перейняла в Польщі головування в Євросоюзі. 3 липня в данському Орхусі пройшла офіційна церемонія початку головування. Перед тим звітував про свою роботу польський уряд: укріплювалася коаліція підтримки України; здійснена термінова підтримка Молдови, яка є нашим важливим тилом; створений оборонний фонд SAFE, тобто Security Action for Europe. Данське головування, яке проходитиме під девізом «Сильна Європа в мінливому світі», матиме той же вектор. Не дарма є окремий термін «данська модель» фінансової підтримки ЗСУ та нашого ВПК.

*Наприкінці червня 28-го та в ніч проти 29 червня загинув Герой України 32-річний пілот Максим Устименко з Харкова і вмер 85-річний поет, прозаїк, дисидент і політв’язень Ігор Калинець зі Львова. Під час великої війни маємо багато жертв. Але є висока символіка в поєднанні таких двох постатей: жертовність цих людей різного віку і з різних регіонів. Попрощаємось із ними улюбленим віршем Калинця про давні, з часів Київської Русі, витоки нашої державності, написаним після поїздки в княжий Галич:

Десь там княгиня в Путивлі,

чадо моє Ярославна,

мужу в поганські пустелі

вітер отецький послала.

Вітер загоїть рани,

вітер Вітчизною пахне.

Вітер з нами, над нами,

в поході з моїми полками.

Залізно йдемо у гущі,

несемо щити, як скрижалі.

З Галича вітер цілющий,

з Галича вітер державний

Самые важные темы дня и актуальные интервью, взгляд со стороны и комментарии от первоисточников - слушайте каждый день в программе “Подробности”.

Сегодня в выпуске:

Еврокомиссия выделит 295,5 миллионов евро на продолжение проекта Rail Baltica в Балтии.

Трамп не добился прогресса в разговоре с Путиным.

Завтра стартует XIII Праздник песни и танца школьной молодежи.

Как латгальский туризм переживает отсутсвие стабильной летней погоды?

Обо всем этом поговорим в программе Латвийского радио 4 «Подробности» после новостей в 17.00.

В Юрмальском этнографическом музее под открытым небом вот уже одиннадцатый год, летом, по четвергам, проводятся рыбные дни. На мероприятии побывала наш корреспондент Галина Грейдане.

25-метровый бассейн vs олимпийский 50-метровый стандарт: в какой момент они становятся конкурентами? Тонкости техники плавания: их оттачивают с детства или есть шанс научиться тем, кому "за..."? История стилей плавания, их особенности и нюансы, о которых знают только профи. Очередной выпуск пройдёт на "Пятой дорожке" в бассейне, так что шапочка, очки и купальный костюм обязательны с 15:10.